Кероген

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кероген (рос.кероген, англ. kerogen, нім. Kerogen-Gestein) – геохімічно перетворений залишок органічної речовини, органічна частина горючих сланців.

Частина розсіяної органічної речовини осадових гірських порід (низьких стадій перетворення), нерозчинна в органічних розчинниках; асоціація різнорідних детритних і тонкодисперсних органічних залишків, перетворених головним чином в анаеробних умовах.

Вміст керогену в горючих сланцях - до 60%, найчастіше 15-35%.

У земній корі є близько 650 трлн т керогену горючих сланців, тоді як запаси нафти становлять лише 2 трлн т.

Елементний склад керогену в зоні катагенезу (%):

При метаморфізмі зростає частка С і зменшується частка Н та гетероелементів.

За структурою кероген є макромолекулами, складеними з конденсованих карбоциклічних ядер, з’єднаних гетероатомними зв’язками або аліфатичними ланцюжками.

Література[ред.ред. код]