Ке Веньчже

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ке Веньчже
柯文哲
Ке Веньчже
Ке Веньчже
Голова Тайванської народної партії
Нині на посаді
На посаді з 6 серпня 2019
Попередник —
23-й мер Тайбея
25 грудня 2014 — 25 грудня 2022
Попередник Хау Лунпінь
Наступник Чан Ваньань
Народився 6 серпня 1959 (64 роки)(19590806)
Сіньчжу, Тайвань
Відомий як політик, лікар, хірург
Місце роботи Національний університет Тайваню
Країна Тайвань
Освіта Національний університет Ян-Мін
Національний тайванський університет (BS, MD, PhD)
Alma mater Hsinchu Municipal Min Fu Elementary Schoold (червень 1971), Hsinchu City Yuhsien Junior High Schoold (червень 1974), National Hsinchu Senior High Schoold (червень 1977), Національний університет Тайваню (червень 1986), Міннесотський університет (1994) і Національний університет Тайваню (червень 2002)
Політична партія
У шлюбі з Чень Пейці
Діти 3
Звання Другий лейтенант, (Армія Республіки Китай, 1986–1988)
 Медіафайли у Вікісховищі

Ке Веньчже (кит.: 柯文哲; піньїнь: Kē Wénzhé; певедзі: Koa Bûn-tiat; нар. 6 серпня 1959; також відомий за прізвиськом Ке Пі (кит.: 柯P; піньїнь: Kē Pī; певедзі: Koa Phi)) — тайванський політик і лікар, який обіймав посаду мера Тайбея з 2014 по 2022 рік. Є головою Тайванської народної партії (ТНП) з самого її заснування у 2019.

До того, як стати мером, Ке Веньчже був лікарем у Національній лікарні Тайванського університету. Він також був викладачем у Медичному коледжі Національного тайванського університету, спеціалізувався у травматології, реаніматології, трансплантації, екстракорпоральній мембранній оксигенації (ЕКМО) та штучних органах[1]. Через свою професію, отримав прізвисько "Ке Пі", або англ. KP (Тобто "Професор Ке", як його звали ще у Національному тайванському університеті). Ке свого часу відповідав за стандартизацію процедур трансплантації та був першопроходцем в ЕКМО у Тайвані. Крім професійної діяльності, Ке також вирізнявся численними появами у медіа та участю в інтерв'ю як коментатор у соціальних та політичних питаннях.

У виборах мера Тайбея 2014 року, Ке був самовисуванцем. Він переміг Яо Веньчжи[en] від Демократичної прогресивної партії (ДПП) у неофіційних праймеріз, здобувши в результаті підтримку ДПП та Союзу солідарності Тайваню. Ке виграв вибори, набравши 853 983 голосів. Він став першим мером-лікарем з часів введення прямих виборів мера у місті.

20 травня 2023, Ке був висунутий кандидатом у президенти від Тайванської народної партії у президентських виборах в Тайвані у 2024 році. Він позиціює себе як “третій варіант”, що виступає проти ДПП та Гомінданя, що традиційно домінують у тайванській політиці[2].

Раннє життя та освіта[ред. | ред. код]

Ке Веньчже виріс у небагатій сім'ї. Його батько, Ке Чженьфа, бажав, щоб його найстарший син став лікарем. Його мати звати Хо Цзюйїнь. Завершивши навчання у Національній старшій школі Сіньчжу, Ке рік навчався медичної справи у Національному університеті Ян-Мін, після чого був прийнятий до Медичного коледжу Національного тайванського університету, коли пересклав вступні іспити[3][4][5].

З серпня 1986 по вересень 1988, Ке служив за призовом у 269-й механізованій піхотній дивізії сухопутних військ Китайської Республіки. Він служив бойовим медиком та мав звання другого лейтенанта.

Медична кар'єра[ред. | ред. код]

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Мер Тайбея (2014–2022)[ред. | ред. код]

Вибори[ред. | ред. код]

2014[ред. | ред. код]

Ввечері 6 січня 2014, Ке оголосив, що висувається у виборах мера Тайбея. 16 січня, він запустив кампанію та почав залучати робітників та добровольців у передвиборчий штаб[6][7][8]. У ході симпозіуму в Гаосюні, він розповів, що звинувачення в інциденті зі СНІД при трансплантації органів стали причиною висунутись у мери[9]. Коли Ке оголосив про свою кандидатуру, в нього були сумніви, чи вступати до ДПП і, чи висуватись від їх імені[10][11][12]. Він висунувся самостійно, проте з підтримкою ДПП.

Ке переміг у виборах мера 29 листопада 2014[13]. Він назначив своїми замісниками Дена Цзяці[14], Чарля Лінь[15] та Чжоу Ліфан[16]. Чжоу подала у відставку в січні 2016, та її місце зайняв Чжень Цзінцзюнь.[17][18]

Результати виборів мера Тайбея 2014 року
No. Кандидат Партія Голоси Відсоток
1 Чень Цзюпінь Партія "Самопоміч" 1,624 0.11%
2 Чао Єнцзінь Безпартійний 15,898 1.06%
3 Лі Хунсін Безпартійний 2,621 0.18%
4 Чень Юнчжан Безпартійний 1,908 0.13%
5 Ніл Пен Безпартійний 8,080 0.54%
6 Шон Лінь Гоміндан 609,932 40.82%
7 Ке Веньчже Безпартійний 853,983 57.16%

2018[ред. | ред. код]

У 2014 ДПП вже не підтримала кандидатуру Ке 2018, натомість вони висунули власного кандидата[19]. Втім, Ке все одно отримав чимало голосів від зелених, бо багато хто вважав, що Ке має більші шанси на перемогу проти Гомінданя. Ке з дуже малим відривом був переобраним мером Тайбея[19]

Результати виборів мера Тайбея 2018 року[20]
No. Кандидат Партія Голоси Відсоток
1 У Ер'ян Безпартійний 5,617 0.40%
2 Тін Шоцюн Гоміндан 577,566 40.82%
3 Яо Веньчжи[en] Демократична прогресивна партія 244,641 17.29%
4 Ке Веньчже Безпартійний 580,820 41.05%
5 Лі Сікуень Безпартійний 6,172 0.44%
Всього виборців 　2,164,155
Дійсних голосів 　1,413,870
Недійсних голосів 　13,355
Явка виборців 　65.95%

У березні 2019, Ке призначив своїм помічником Цай Пінкуня.[21]

Президентська кампанія 2024[ред. | ред. код]

8 травня 2023, Ке єдиний висунувся на праймеріз Тайванської народної партії до президентських виборів у Тайвані 2024 року[22] 17 травня, ТНП офіційно висунула Ке як свого члена в президенти[23], та 20 травня з цього приводу була проведена пресконференція[24].

15 листопада 2023, ТНП та Гоміндан планували висунути спільну кандидатуру — Хоу Юї від Гоміндана та Ке Веньчже від ТНП. Хто б з двох став президентом, а хто віцепрезидентом, мало бути визначено опитуваннями та оголошено 18 листопада[25]. Проте Ке не зміг домовитись з керівництвом Гоміндану, тож 19 листопада він публічно заявив, що все ще збирається брати участь як кандидат від ТНП[26]. Спекуляції продовжувались до самого дедлайну подачі заявок 24 листопада, коли Ке врешті зареєструвався, обравши своїм віцекандидатом Синтію Ву[27].

Політична позиція[ред. | ред. код]

Спочатку Ке займав позицію, значно ближчу до зелених[19]. У президентських виборах 2012 року він підтримав Цай Інвень та допоміг їй у зборі коштів на кампанію. Щоправда, він критикував пропозицію Цай по Тайванському консенсусу через її неоднозначність[28]. У 2014, Ке зазначив, що його стратегічні цілі збігаються з цілями ДПП[29]. Він неодноразово висловлював своє негативне ставлення до Гоміндана[30]. Він підтримав Цай у виборах 2016 року, а також відверто незалежницьку партію Нова Влада. Проте у вересні 2016 року він вкотре заявив, що не планує вступати до ДПП, та лишатиметься безпартійним до кінця мерського строку[31].

Після загальних виборів 2016 року, погляди Ке почали зсуватись у бік синіх. Його риторика стала теплішою до Китайської народної республіки, і таким чином ТНП здобула підтримку від інших політиків-прихильників синіх. Він також установив близькі стосунки з іншими політичними фігурами, наприклад, засновником Foxconn, Террі Ґоу.[19]

Відносини з КНР[ред. | ред. код]

Вважається, що Ке схиляється до статус-кво у питанні політичного статусу Тайваню. З тих часів, як Ке став мером Тайбея, він використовував фразу "дві сторони протоки, одна сім'я" (кит.: 兩岸一家親) для опису власних поглядів щодо відносин з континентом[19]. Коли його спитали про його думку про Консенсус 1992 року, Ке відповів: "Коли Китай питає, чи ми згодні з консенсусом 1992-го, ДПП одразу скаже 'Ні.’ А я б відповів: ‘Схоже, на це немає попиту в Тайвані. Мабуть, варто змінити назву терміну?'"[32]

Ке висловлював підтримку зближенню економічних зв'язків з континентальним Китаєм. Він заявляв про підтримку ідеї відновлення перемовин щодо Угоди про торгівлю послугами через протоку[en] з континентом[19]. Він також пропонував збудувати міст між Цзіньменем та Сяменем, обґрунтовуючи це тим, що більшість проблем Цзіньменя стосовно водопостачання, електрики й утилізації відходів було б вирішено побудовою мосту[33].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Жінка Ке, Чень Пейці, народилась у Пенху[34]. Вона здобула освіту у старшій школі Макун та Медичному коледжі Національного тайванського університету. Вона головує у педіатричному відділенні Тайбейської міської лікарні. У Ке та Чень троє дітей, хлопчик та дві дівчинки[35]. Загально відомо, що як мер Ке заробляв менше, ніж його жінка. Одного разу він жартував, що аби виплатити іпотеку, його жінці досі доводиться працювати[36]. Ке стверджував, що в нього синдром Аспергера[37][38], але, станом на 2014, в нього не було такого діагнозу[39]. Втім, цей синдром є у його сина[40].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Biography at NTUH. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 22 вересня 2014.
  2. ↑ Ko Wen-Je: Taiwan’s ‘Grey Rhino’ President-to-be?. London Politica (амер.). Процитовано 3 жовтня 2023.
  3. ↑ Lee, I-chia (1 серпня 2019). Ko: running for president a right, not an obligation. Taipei Times. Процитовано 1 серпня 2019.
  4. ↑ 白色的力量－柯文哲：我改變不了四季的變化，只能讓其盡善盡美. Ireader.cc. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 3 серпня 2014.
  5. ↑ Fashion 柯文哲 強者不屑說謊話. gq.com.tw. Архів оригіналу за 26 березня 2015. Процитовано 12 січня 2024.
  6. ↑ 青年海選計畫官網. Open.kptaipei.tw. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 3 серпня 2014.
  7. ↑ 2014年05月24日 16:23 (24 травня 2014). 柯文哲海選徵才吸引數百青年 太陽花學運志工到場相挺. Ettoday.net. Процитовано 3 серпня 2014.
  8. ↑ 「青年海選計畫」後續計畫公告. Kptaipei.tw. 29 травня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 3 серпня 2014.
  9. ↑ 柯文哲參選 自估讓藍多花200億. Iservice.libertytimes.com.tw. 19 січня 2014. Архів оригіналу за 19 січня 2014. Процитовано 3 серпня 2014.
  10. ↑ 柯文哲：兩個太陽 不知跟誰談. cna.com.tw. 5 грудня 2013.
  11. ↑ 柯文哲談入黨：將獅子趕進籠子. China Times. 12 грудня 2013.
  12. ↑ 柯文哲入黨 莊瑞雄：事緩則圓. udn.com.
  13. ↑ Ramzy, Austin (29 листопада 2014). Independent Is Elected Taipei Mayor as Taiwan's Governing Party Falters. New York Times. Процитовано 10 грудня 2014.
  14. ↑ Loa, Lok-sin (1 грудня 2014). Mayor-elect Ko Wen-je names his first deputy. Taipei Times. Процитовано 10 грудня 2015.
  15. ↑ Lo, Chi-hao James (2 грудня 2014). Taipei mayor-elect Ko Wen-je releases preliminary cabinet list. China Post. Процитовано 10 грудня 2015.
  16. ↑ Gerber, Abraham (12 лютого 2015). Chou Li-fang to be third Taipei deputy mayor. Taipei Times. Процитовано 10 грудня 2015.
  17. ↑ Kuo, An-chia; Chin, Jonathan (15 січня 2016). Taipei deputy mayor resigns. Taipei Times. Процитовано 15 січня 2016.
  18. ↑ Lee, Hsin-fang (22 лютого 2016). Taipei mayor opts out of 228 Incident ceremonies. Taipei Times. Процитовано 22 лютого 2016.
  19. ↑ а б в г д е Hioe, Brian; Nachman, Lev (28 листопада 2023). From Green to Blue: The Political History of Ko Wen-je. The Diplomat. Процитовано 29 листопада 2023.
  20. ↑ 2018 Local Elections. Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 24 листопада 2018.
  21. ↑ Lee, I-chia (27 березня 2019). Tsai Ping-kun becomes Taipei's third deputy mayor. Taipei Times. Процитовано 27 березня 2019.
  22. ↑ Kuo, Chien-ta; Wang, Hung-kuo; Ko, Lin (8 травня 2023). ELECTION 2024/Ko Wen-je registers for TPP presidential primary. Central News Agency. Процитовано 18 червня 2023.
  23. ↑ Lin, Sean; Kuo, Chien-shen (17 травня 2023). ELECTION 2024/TPP formally nominates Ko as its presidential candidate. Процитовано 18 червня 2023.
  24. ↑ 三立新聞網 (20 травня 2023). 堅持參加2024總統大選？柯文哲揭「4大關鍵」：改變台灣從政治文化開始 | 政治 | 三立新聞網 SETN.COM. www.setn.com (zh-Hant-TW) . Процитовано 12 липня 2023.
  25. ↑ ELECTION 2024/KMT, TPP to form joint presidential ticket determined by polling results. Focus Taiwan (англ.). Процитовано 15 листопада 2023.
  26. ↑ ELECTION 2024/TPP's Ko commits to presidential battle, hints at joint ticket collapse. Focus Taiwan: CNA English News. 19 листопада 2023.
  27. ↑ Election 2024/TPP's Ko vows to campaign for presidency as opposition 'leader'. Focus Taiwan: CNA English News. 24 листопада 2023.
  28. ↑ 蔡的台灣共識 柯文哲：沒人懂. Chinatimes.com. 18 листопада 2013. Процитовано 3 серпня 2014.
  29. ↑ 與民進黨有共同理念？ 柯文哲：一起前進吧！. ettoday.net. 28 червня 2014.
  30. ↑ 柯文哲：國民黨把台灣當旅社，大便就跑掉. Apple Daily. 11 травня 2013.
  31. ↑ Ko says he will not join the DPP unless the 'sky is falling' - Taipei Times. 25 вересня 2016.
  32. ↑ Maintaining ‘status quo’ Taiwan’s only choice, Ko says. Taipei Times. 16 вересня 2023. Процитовано 29 листопада 2023.
  33. ↑ Hioe, Brian (1 липня 2023). With Kinmen Comments, Ko Wen-je Dives Into Cross-Strait Debate. The Diplomat. Процитовано 29 листопада 2023.
  34. ↑ [1] [Архівовано 2014-02-01 у Wayback Machine.] 澎湖是一種血統
  35. ↑ 聽某嘴大富貴！ 柯文哲買到信義線好房. housefun.com.tw. 4 грудня 2013.
  36. ↑ 不讓佩琪退休？柯Ｐ:以前台大賺30現在只賺16. Apple Daily. 3 грудня 2016.
  37. ↑ Hsu, Stacy (5 березня 2015), FEATURE: Discussion continues on Asperger syndrome
  38. ↑ 柯：議場像競技場 念金剛經當超度. Yahoo! Taiwan. 4 жовтня 2015. Процитовано 31 травня 2021.
  39. ↑ 同僚爆料柯文哲患亞斯伯格症 柯文哲：沒診斷過. dailynews.sina.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 31 травня 2021.
  40. ↑ 從小是怪咖 柯文哲很白目 全因亞斯伯格症. China Times. 7 травня 2013. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 31 травня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ке Веньчже
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ке Веньчже
політик Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ке_Веньчже&oldid=41531368