Реаніматологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Emergency medicine simulation training exercise in Balad, Iraq.jpg

Реаніматологія (інтенсивна терапія) — медична теоретична дисципліна, що вивчає закономірності настання смерті, профілактики і відновлення згасаючих або тільки що згаслих життєвих функцій організму.

Областю наукових інтересів реаніматології є процеси, що відбуваються під час вмирання, термінальні стани і відновлення життєвих функцій.

Реаніматологія відокремилася від танатології як самостійна наука на Міжнародному конгресі травматологів в Будапешті в 1961 році.

Історія виникнення[ред.ред. код]

Під час Французької революції французький військовий хірург Ларрей застосував ідею машини швидкої допомоги для швидкого транспортування поранених солдатів до центрального місця, де медична допомога була більш доступною і ефективною.

В 1950-1970-ті роки в лікарнях та відділення швидкої допомоги, як правило, працювали лікарі та інший персонал на ротаційній основі. Протягом цього періоду почали з'являтися лікарі, які залишили свої відповідні практики, щоб повністю присвятити свою роботу швидкій допомозі.

Важливу роль у створенні і становленні реаніматології в колишньому СРСР зіграли академіки РАМН Володимир Неговський (автор термінів реанімація та реаніматологія) і Сергій Брюхоненко.

Література[ред.ред. код]

  • Анестезіологія та інтенсивна терапія : навч. посіб. / В. Л. Іванюшко, Й. І. Канюк, О. В. Іванюшко; Львів. нац. мед. ун-т ім. Д.Галицького. - Л. : Каменяр, 2007. - 195 c. - Бібліогр.: 46 назв.
  • Кассиль Володимир Львович, Руда Михайло Якович. Посібник з інтенсивної терапії (у клініці внутрішніх хвороб). — Київ : «Здоров'я», 1979. — 216 с. — (Бібліотека середнього медичного працівника) — 15 200 прим.
  • Реаніматологія та інтенсивна терапія : Навч. посіб. / В. Л. Іванюшко, Й. І. Канюк; Львів. нац. мед. ун-т ім. Д. Галицького. - Л. : Каменяр, 2005. - 201 c.

Посилання[ред.ред. код]