Кип'ячка (Тернопільський район)
| село Кип'ячка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Великогаївська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040110080016275 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1532 |
| Населення | 235 |
| Територія | 0.520 км² |
| Густота населення | 451.92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47742 |
| Телефонний код | +380 352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°29′7″ пн. ш. 25°42′12″ сх. д. / 49.48528° пн. ш. 25.70333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
308 м |
| Відстань до обласного центру |
12 км |
| Відстань до районного центру |
12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47722, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Великі Гаї, вул. Галицька, 47 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Кип'я́чка — село в Україні, у Великогаївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване в центральній частині району. До 2015 підпорядковане Великоберезовицькій селищній раді.
Населення — 282 осіб (2014).
Відоме від 17 ст. Назва, імовірно, походить від староукраїнського терміну «кип'ячка» (нафта), вживаного у 17 ст.
1 серпня 1934 року в рамках реформи на підставі нового закону про самоуправління (23 березня 1933 року) увійшло до нової сільської гміни Баворів (Тернопільський повіт Тернопільського воєводства)[1].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великогаївської сільської громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[3].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610903, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 208 виборців, явка 61,06%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 37,01%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» і «Європейську Солідарність» — по 14,17%[4]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 33,87%, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 25,00%, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 13,71%[5].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 282 особи, з яких 135 чоловіків та 147 жінок[6].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 231 особа[7].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,57 % |
| російська | 0,43 % |

Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1772; кам'яна). Споруджено пам'ятник уродженцеві села К. Студинському (1993, скульптор І. Мулярчук), памʼятний хрест на честь святої Тверезості, придорожні хрести, монумент у вигляді козацького кургану з «фігурою» Божої Матері та хрестом воякам УПА (1993, архітектор Д. Мулярчук).
Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАЛ, кімната-музей Кирила Студинського.
- Студинський Кирило (1868–1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч;
- Королишин Мирон (1913–1995) — громадський діяч, дослідник історії Української революції 1917–1920 рр. у діаспорі, редактор часопису гетьманського руху «Батьківщина» (м. Торонто, Канада)[9];
- Небесний Василь (1927–2004) — громадсько-політичний діяч, член ОУН[10];
- Щавурський Борис (нар. 1963) — поет, автор книжок: «Мідяки», «…Правий берег сумної ріки», численних публікацій у періодиці[11].
- Степан Слюзар (нар. 1950) — український журналіст.
- Музика Степан — член ОУН, станичний
-
Сільська вулиця
-
Вид на пам'ятник Кирилові Студинському
-
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
-
Пам'ятний знак Борцям за волю України
-
Пам'ятний хрест братства тверезості 1879р
-
Джерело Божої любові
-
Став біля села
- ↑ Dz.U. 1934 nr 69 poz. 667. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie (PDF).
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 165, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 165, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Б. Мельничук. Королишин Мирон // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 181. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ І. Олещук. Небесний Василь Іванович. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 617. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ В. Барна, В. Ханас, Л. Щербак. Щавурський Борис Богданович. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 665. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Уніят В.-Карпович Кип'ячка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 388. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Слюзар В., Уніят В. Кип'ячка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 68—69. — ISBN 966-528-199-2.
- Кип'ячка [Текст] / Л. Томасевич // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 392-395.
- Ще одна святиня у Кип'ячці [Текст] : [облаштовують комплекс екологічного пам'ятника природи "Джерело Божої любові"] / Г. Юрса // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2019. — № 40 (9 жовт.). — С. 7 : фот.
- Kipiaczka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 100. (пол.)
