Товстолуг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Товстолуг
Вид на с. Товстолуг
Вид на с. Товстолуг
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Громада Великогаївська сільська громада
Код КОАТУУ 6125287801
Основні дані
Перша згадка 1482
Населення 719
Територія 2.250 км²
Густота населення 319.56 осіб/км²
Поштовий індекс 47742
Телефонний код +380 352
Катойконіми товстолузці
Географічні дані
Географічні координати 49°28′41″ пн. ш. 25°43′35″ сх. д. / 49.47806° пн. ш. 25.72639° сх. д. / 49.47806; 25.72639Координати: 49°28′41″ пн. ш. 25°43′35″ сх. д. / 49.47806° пн. ш. 25.72639° сх. д. / 49.47806; 25.72639
Водойми Гнізна
Найближча залізнична станція Дичків
Місцева влада
Адреса ради с. Товстолуг
Карта
Товстолуг. Карта розташування: Україна
Товстолуг
Товстолуг
Товстолуг. Карта розташування: Тернопільська область
Товстолуг
Товстолуг

CMNS: Товстолуг у Вікісховищі

Товстолу́г — село в Україні, в Тернопільському районі Тернопільської області.

Було центром сільради, якій підпорядковувалося с. Застінка. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великогаївської сільської громади.

Населення — 715 осіб (2014).

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване на річці Гнізна, лівій притоці річки Серету басейну Дністра, на сході району за 12 км на південний захід від міста Тернопіль та 6 км на південь від найближчої залізничної зупинки Дичків.

Площа села становить 3,1 квадратних кілометрів. Кількість дворів становить 350.

У селі є вулиці: Богдана Хмельницького, Глиняна, Застіноцька, Лесі Українки, Набережна, Невідома, Центральна, Центральна та Шевченка[1].

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Товстолуга виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.

Перша писемна згадка походить з 1482 р. згідно з актами гродськими і земськими як власність Якуба Ворони. Назва походить, найімовірніше, від місця розташування – серед розлогих, “товстих”, багатих сінокосами лук.

У 1760 році відбулося селянське повстання.

У 1832 році в Товстолузі була дерев’яна церква, працювало дві каменоломні. Село славилося роботами місцевих каменярів, які виготовляли фіґури і надгробки.

Окрім рільництва, частина населення займалася видобутком та обробкою каменю з місцевих каменоломень; працювали династії майстрів-каменотесів, які виготовляли «фіґури», пам'ятники, здебільшого надгробні.

1890 року в селі працювали каменеломні та корчма. У 1913 році споруджено костел (згорів за радянської влади).

1915 року велика земельна власність належала Мохнацькому.

Перед Першою світова війною діяли дві читальні «Просвіти» та одна москвофільська.

В УСС і УГА воювали Григорій Гуцал, Ярослав Дупак, Василь Жминда, Василь, Іван і Петро Назарки, сотник УГА Осип (Йосип) Павлишин (1892–1942), Михайло Терний, Іван Томків, Василь, Іван і Степан Шайнюки,

За сприяння педагогів-просвітян Товстолугу О.-Л. i T. Павлишиних у 1920-1930-ті організовано протиалкогольне товариство «Відродження», відновлено діяльність «Просвіти», утворені товариства «Січ», «Союз українок», «Рідна школа», кооператива, «Маслосоюз», хор, драмгурток.

Народний Дім ім. Стефана Баторія Товариства Народної Школи в Товстолузі. Фотографія у газеті "Схід" ("Wschód") №9 30.04.1936 р.

У 1930-ті роки завершено будівництво триповерхового Народного дому — одного з найкращих на Тернопільщині.

Населення[ред. | ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1832 286
1890 965 +237.4%
1989 1189 +23.2%
2001 722 −39.3%
2007 770 +6.6%
2014 715 −7.1%

У 2014 році в селі мешкало 715 осіб. 1890 року в селі мешкало 965 жителів, із них – 643 українців, 294 поляки та 28 євреїв. Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1189 осіб, з яких 543 чоловіки та 646 жінок[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 722 особи[3].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 99,86 %
російська 0,14 %

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У селі працює ЗОШ 1-3 ступенів. Заснована 1968 року. У школі є комп'ютерний клас, фізіотерапевтичний кабінет та гурток «Каменотес».

Відомо, що 1851 року заснована однокласна школа.

Також у селі працює бібліотека.

Культура[ред. | ред. код]

У селі є клуб.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

У селі працює фельдшерсько-акушерський пункт.

Економіка[ред. | ред. код]

У селі є відділення зв'язку, ПМП «Агрон», фермерське господарства та торговельні заклади.

Спорт[ред. | ред. код]

Є футбольний клуб «Агрон», який свого часу брав участь у першості області.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Історії та природи[ред. | ред. код]

У полі на схід від села серед поля є пам'ятка історії та культури України — Козацька могила XVI століття. На кургані зростає ботанічна пам'ятка природи — Товстолузький дуб.

Архітектури[ред. | ред. код]

Є церква святого Георгія Побідоносця (1900 р., кам'яна) збудована на місці колишньої дерев'яної.

Не дарма церква мурована — місцеве населення здавна професійно займалося видобутком та обробкою каменю з навколишніх каменоломень. Про майстерність місцевих династій каменотесів свідчать численні скульптури на старому цвинтарі, а також древня, як на око, кінця XVIII ст. «фігура» святого Яна Непомука край дороги. Стилістично — динамічна, бароково-вигнута, з майстерно виконаними складками тканини одягу. Фігуру приписують або самому Іванові Георгію Пінзелю, або комусь з його учнів.

Інші[ред. | ред. код]

Є хрест на честь скасування панщини.

У 1967 р. встановлено монумент жителям села, що загинули в Другій світовій війні (високий бетонно-кам'яний пам'ятник авторства тернопільського скульптора В. Панчишина). В 1992 р. з'явився пам'ятник Тарасові Шевченку (скульптор Т. Шулик).

Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991 р.).

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Пов'язані зі селом[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 30 липня 2020. 
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  5. Б. Мельничук. Назарко Іриней-Іван Іванович. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 594. — ISBN 966-528-199-2.
  6. Н. Халупа. Гаврилюк Олександра Євгенівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 318. — ISBN 966-528-197-6.
  7. Потій І. Литвин Петро Мирославович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 367. — ISBN 966-528-199-2.
  8. Литвин Петро Мирославович // Відкрита Україна
  9. Олег Караванський. Литвин Петро Мирославович. // Моя Красівка. Мала історія отчого краю // Тернопіль: Джура, 2012. — С. 346-347.
  10. Шот, М. Духовне прикладне / Микола Шот // Урядовий кур'єр. — 2015. — № 69 (16 квіт.). — С. 16 — (Фотофакт).

Література[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Сільський календар про жнива в Товстолузі на сайті YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 13 серпня.
Nuvola apps kaboodle.svg У Товстолузі з нагоди Дня Незалежності влаштували масове свято на сайті YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2017. — 24 серпня.


  1. Шляхами Золотого Поділля / ТОМ III (1983). Архів оригіналу за 22 лютий 2014. Процитовано 28 квітень 2013.