Товстолуг
село Товстолуг | |
---|---|
Вид на с. Товстолуг | |
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район/міськрада | Тернопільський район |
Громада | Великогаївська сільська громада |
Код КОАТУУ | 6125287801 |
Основні дані | |
Перша згадка | 1482 |
Населення | 719 |
Територія | 2.250 км² |
Густота населення | 319.56 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47742 |
Телефонний код | +380 352 |
Катойконіми | товстолузці |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°28′41″ пн. ш. 25°43′35″ сх. д. / 49.47806° пн. ш. 25.72639° сх. д.Координати: 49°28′41″ пн. ш. 25°43′35″ сх. д. / 49.47806° пн. ш. 25.72639° сх. д. |
Водойми | Гнізна |
Найближча залізнична станція | Дичків |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Товстолуг |
Карта | |
|
Товстолу́г — село в Україні, в Тернопільському районі Тернопільської області. Розташоване на річці Гнізна, на сході району.
Було центром сільради, якій підпорядковувалося с. Застінка. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великогаївської сільської громади.
Населення — 770 осіб (2007).
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Товстолуга виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.
Перша писемна згадка — 1482 р.
Окрім рільництва, частина населення займалася видобутком та обробкою каменю з місцевих каменоломень; працювали династії майстрів-каменотесів, які виготовляли «фіґури», пам'ятники, здебільшого надгробні.
Перед Першою світова війною діяли дві читальні «Просвіти» та одна москвофільська; за сприяння педагогів-просвітян Товстолугу О.-Л. i T. Павлишиних у 1920-1930-ті організовано протиалкогольне товариство «Відродження», відновлено діяльність «Просвіти», утворені товариства «Січ», «Союз українок», «Рідна школа», кооператива, «Маслосоюз», хор, драмгурток.
У 1930-ті роки завершено будівництво триповерхового Народного дому — одного з найкращих на Тернопільщині.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Історії та природи[ред. | ред. код]
У полі на схід від села серед поля є пам'ятка історії та культури України — Козацька могила XVI століття. На кургані зростає ботанічна пам'ятка природи — Товстолузький дуб.
Архітектури[ред. | ред. код]
Є церква святого Георгія Побідоносця (1900 р., кам'яна) збудована на місці колишньої дерев'яної.
Не дарма церква мурована — місцеве населення здавна професійно займалося видобутком та обробкою каменю з навколишніх каменоломень. Про майстерність місцевих династій каменотесів свідчать численні скульптури на старому цвинтарі, а також древня, як на око, кінця XVIII ст. «фігура» святого Яна Непомука край дороги. Стилістично — динамічна, бароково-вигнута, з майстерно виконаними складками тканини одягу. Фігуру приписують або самому Іванові Георгію Пінзелю, або комусь з його учнів.
Інші[ред. | ред. код]
Є хрест на честь скасування панщини.
У 1967 р. встановлено монумент жителям села, що загинули в Другій світовій війні (високий бетонно-кам'яний пам'ятник авторства тернопільського скульптора В. Панчишина). В 1992 р. з'явився пам'ятник Тарасові Шевченку (скульптор Т. Шулик).
Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991 р.).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють ЗОШ 1-3 ступенів (1968; комп'ютерний клас, фізіотерапевтичний кабінет, гурток «Каменотес»), клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПМП «Агрон», фермерське господарства, торговельні заклади.
Спорт[ред. | ред. код]
Є футбольний клуб «Агрон», який свого часу брав участь у першості області.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Іриней-Іван Назарко (1905–1976)[1] — релігійний діяч, вчений-теолог, доктор філософії, професор;
- Олександра Гаврилюк (1936–1998)[2] — ланкова місцевого колгоспу, Герой соціалістичної праці (1965)
- Зенон Гнопко — диригент, діяч культури
- Петро Литвин (1961)[3],[4],[5] — фотожурналіст, підприємець, меценат,
- Осип-Лев Павлишин — вчитель, вояк УГА, громадсько-політичний діяч, також проживав тут.
Пов'язані зі селом[ред. | ред. код]
- Мар'ян Вархолік — майстер-сірникар, лауреат «Національного реєстру рекордів України» в номінації «Найбільша барельєфна картина із сірників» за сірникове відтворення Архікатедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, автор ще більше 40 інших робіт із сірників.[6]
- Михайло Миколенко — педагог, громадсько-політичний діяч, голова Тернопільської обласної ради (2006–2009) — директором середньої школи, проживає, працював.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Б. Мельничук. Назарко Іриней-Іван Іванович. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 594. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Н. Халупа. Гаврилюк Олександра Євгенівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 318. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Потій І. Литвин Петро Мирославович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 367. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Литвин Петро Мирославович // Відкрита Україна
- ↑ Олег Караванський. Литвин Петро Мирославович. // Моя Красівка. Мала історія отчого краю // Тернопіль: Джура, 2012. — С. 346-347.
- ↑ Шот, М. Духовне прикладне / Микола Шот // Урядовий кур'єр. — 2015. — № 69 (16 квіт.). — С. 16 — (Фотофакт).
Література[ред. | ред. код]
- Іван Назарко. Товстолуг // «Шляхами Золотого Поділля Тернопільщина і Скалатщина», том ІІІ, Філадельфія, USA, 1983, — С. 455.[1]
- І. Дем'янова, В. Уніят.. Товстолуг // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 456. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Toustoług // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — T. XII : Szlurpkiszki — Warłynka. (пол.) — S. 438. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
![]() | |
---|---|
![]() |
Сільський календар про жнива в Товстолузі на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 13 серпня. |
![]() |
У Товстолузі з нагоди Дня Незалежності влаштували масове свято на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2017. — 24 серпня. |
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|