Товстолуг

село Товстолуг
Вид на с. Товстолуг
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район/міськрада	Тернопільський район
Громада	Великогаївська сільська громада
Код КОАТУУ	6125287801
Основні дані
Перша згадка	1482
Населення	719
Територія	2.250 км²
Густота населення	319.56 осіб/км²
Поштовий індекс	47742
Телефонний код	+380 352
Катойконіми	товстолузці
Географічні дані
Географічні координати	49°28′41″ пн. ш. 25°43′35″ сх. д.
Водойми	Гнізна
Найближча залізнична станція	Дичків
Місцева влада
Адреса ради	с. Товстолуг
Карта
Товстолуг
Товстолуг
Товстолуг у Вікісховищі?

Товстолу́г — село в Україні, в Тернопільському районі Тернопільської області. Розташоване на річці Гнізна, на сході району.

Було центром сільради, якій підпорядковувалося с. Застінка. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великогаївської сільської громади.

Населення — 770 осіб (2007).

Історія

Поблизу Товстолуга виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.

Перша писемна згадка — 1482 р.

Окрім рільництва, частина населення займалася видобутком та обробкою каменю з місцевих каменоломень; працювали династії майстрів-каменотесів, які виготовляли «фіґури», пам'ятники, здебільшого надгробні.

Перед Першою світова війною діяли дві читальні «Просвіти» та одна москвофільська; за сприяння педагогів-просвітян Товстолугу О.-Л. i T. Павлишиних у 1920-1930-ті організовано протиалкогольне товариство «Відродження», відновлено діяльність «Просвіти», утворені товариства «Січ», «Союз українок», «Рідна школа», кооператива, «Маслосоюз», хор, драмгурток.

У 1930-ті роки завершено будівництво триповерхового Народного дому — одного з найкращих на Тернопільщині.

Пам'ятки

Історії та природи

У полі на схід від села серед поля є пам'ятка історії та культури України — Козацька могила XVI століття. На кургані зростає ботанічна пам'ятка природи — Товстолузький дуб.

• 

  Козацька могила і Товстолузький дуб

Архітектури

Є церква святого Георгія Побідоносця (1900 р., кам'яна) збудована на місці колишньої дерев'яної.

Не дарма церква мурована — місцеве населення здавна професійно займалося видобутком та обробкою каменю з навколишніх каменоломень. Про майстерність місцевих династій каменотесів свідчать численні скульптури на старому цвинтарі, а також древня, як на око, кінця XVIII ст. «фігура» святого Яна Непомука край дороги. Стилістично — динамічна, бароково-вигнута, з майстерно виконаними складками тканини одягу. Фігуру приписують або самому Іванові Георгію Пінзелю, або комусь з його учнів.

• 

  Церква святого Георгія Побідоносця

Інші

Є хрест на честь скасування панщини.

У 1967 р. встановлено монумент жителям села, що загинули в Другій світовій війні (високий бетонно-кам'яний пам'ятник авторства тернопільського скульптора В. Панчишина). В 1992 р. з'явився пам'ятник Тарасові Шевченку (скульптор Т. Шулик).

Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991 р.).

• 

  Фігура святого Яна Непомука

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-3 ступенів (1968; комп'ютерний клас, фізіотерапевтичний кабінет, гурток «Каменотес»), клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПМП «Агрон», фермерське господарства, торговельні заклади.

• 

  Вівці на фермі ПМП «Агрон»

• 

  Квітуче поле

Спорт

Є футбольний клуб «Агрон», який свого часу брав участь у першості області.

Відомі люди

Народилися

• Іриней-Іван Назарко (1905–1976) — релігійний діяч, вчений-теолог, доктор філософії, професор;
• Олександра Гаврилюк (1936–1998) — ланкова місцевого колгоспу, Герой соціалістичної праці (1965)
• Зенон Гнопко — диригент, діяч культури
• Петро Литвин (1961),, — фотожурналіст, підприємець, меценат,
• Осип-Лев Павлишин — вчитель, вояк УГА, громадсько-політичний діяч, також проживав тут.

Пов'язані зі селом

• Мар'ян Вархолік — майстер-сірникар, лауреат «Національного реєстру рекордів України» в номінації «Найбільша барельєфна картина із сірників» за сірникове відтворення Архікатедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, автор ще більше 40 інших робіт із сірників.
• Михайло Миколенко — педагог, громадсько-політичний діяч, голова Тернопільської обласної ради (2006–2009) — директором середньої школи, проживає, працював.

Література

• Іван Назарко. Товстолуг // «Шляхами Золотого Поділля Тернопільщина і Скалатщина», том ІІІ, Філадельфія, USA, 1983, — С. 455.
• І. Дем'янова, В. Уніят.. Товстолуг // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 456. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Toustoług // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — Т. XII : Szlurpkiszki — Warłynka. (пол.) — S. 438. (пол.)

Посилання

Зовнішні відеофайли
	Сільський календар про жнива в Товстолузі на сайті YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 13 серпня.
	У Товстолузі з нагоди Дня Незалежності влаштували масове свято на сайті YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2017. — 24 серпня.