Застав'є (Тернопільський район)

село Застав'є (Застав'я)
Вигляд на Застав'є Вигляд на Застав'є
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Великогаївська сільська громада
Основні дані
Населення	447
Територія	1.210 км²
Густота населення	369.42 осіб/км²
Поштовий індекс	47743
Телефонний код	+380 352
Географічні дані
Географічні координати	49°26′47″ пн. ш. 25°42′15″ сх. д.
Водойми	р. Гнізна
Найближча залізнична станція	Прошова
Місцева влада
Адреса ради	47722, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Великі Гаї, вул. Галицька, 47
Карта
Застав'є (Застав'я)
Застав'є (Застав'я)
Мапа
Застав'є у Вікісховищі

Дорожній знак при в'їзді в село

Церква Різдва Пречистої Діви Марії (УГКЦ)

Церква Святого Великомученика Димитрія Солунського (ПЦУ)

Символічна могила Борцям за волю України.

Заста́в'є (інша назва — Застав'я) — село Великогаївської сільської громади Тернопільського району Тернопільської області. До 2015 року підпорядковане Баворівській сільській раді. Від вересня 2015 року ввійшло до складу Великогаївської сільської громади. Розташоване на річці Гнізна, в центрі району.

Населення — 447 осіб (2001).

Історія

Діяла «Просвіта» та інші українські товариства.

Несе свої води тихоплинна річка, на берегах якої було багато гнізд, що й дало назву річки - Гнізна.

На правому березі цієї річки, 18 кілометрів на південний схід від Тернополя, 4 кілометри від залізничної станції — Прошова, розташоване мальовниче село Застав'я.

Першої писемної згадки цього села немає, але можна стверджувати, що виникло воно після 1439 року, тому що восени минулого року Баворів відзначив своє 470-ліття від першої писемної згадки. А судячи з назви села і переказів, випливає, що Застав'я виникло пізніше.

Біля Баворова був Став, а потім за цим Ставом люди почали будуватись. Це поселення називали За Ставом — Застав'я. Звідси пішла назва села.

В архівних даних є мало відомостей по цьому населеному пункті. Ось деякі з них:

• у 1880 році в Застав'ї проживало 786 чоловік, з них:
  • 446 — греко-католиків ;
  • 304 — римокатоликів ;
  • 36 — євреїв.

Село належало до парохії в Баворові. Школа до Першої Світової війни була українська, а за Польщі — польська. До Другої Світової війни діяла читальня «Просвіти».

До війни (тобто у 20-30 рр.) Застав'я входило до Ґліни, яка знаходилася в корпусі № 2 Баворівської ЗОШ.

В липні 1941 року німецькі війська ввійшли в Застав'я і встановили окупаційний режим.

В березні 1944 року вигнали німецькі війська з Застав'я. Прізвища жителів села, що загинули в цій війні, викарбувані на стелі біля пам'ятника в Баворові.

В 1948 році в Застав'ї створено колгосп «Нове життя». Головою було обрано Гулю Василя.

Архітектурні пам'ятки відсутні.

Багато жителів мають прізвища: Дерлиця і Бечинський.

Маємо видатних вихідців села з такими прізвищами. Учні на уроках української літератури вивчають оповідання «Пташенята».

Автор цього твору Дерлиця Микола Михайлович народився 23 квітня 1866 року, був письменником, священником, етнографом. Навчався в Тернопільській гімназії, Львівській духовній семінарії. Збирав колискові і народні пісні. Автор повістей. Був священником в декількох селах на Львівщині і Івано-Франківщині.

Ще династію священників продовжили Бучинські — отці Йосип і Методій.

Отець Бучинський Методій Павлович народився 15 лютого 1952 року в селі Застав'я. В 1969 році закінчив Баворівську середню школу. В 1970—1972 рр. служив в армії, навчався і працював в автошколі. Потім перейшов працювати шофером Тернопільської птахофабрики в селі Великі Гаї. В 1976 році одружився з Марією Панчишин з села Застінки. В сім'ї двоє дітей: син Ігор і дочка Оля, проживали в селі Великі Гаї. В 1990 році поступив у Львівську духовну семінарію Святого Духа Києво-Галицької митрополії УГКЦ, яку закінчив у 1993 році і був висвячений владикою Михаїлом Сабригою на священика в Кафедральному Соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці міста Тернополя.

У 1993 році отримав першу парафію в селах: Різдвяне, Слобідка, Тютоків, Зубів і Застіноче Теребовлянського району. Потім був переведений в 1997 році в села Старий Нижбірок і Новий Нижбірок Густинського району. У 2000 році був переведений на парафію в село Дичків Тернопільського району. У 2008 році 20 вересня отець Методій помер. Похований на цвинтарі в селі Великі Гаї.

Не обминули репресії наших односельчан.

Бучинський Йосип, 1891 року народження, уродженець села Застав'я, навчався в Тернопільській гімназії, закінчив греко- католицьку семінарію у Львові. У 1917 році рукоположений і призначений парохом села Гринів, потім 9 років — парох церкви села Вишнівчик. У 1930 році переїхав у Петрики, там працював до 1938 року, тоді ж перевели в Мишковичі.

7 липня 1940 року отець Йосип взяв участь у Святій Літургії церковного празника села Баворів, де виголосив проповідь із критикою більшовицького режиму, політики більшовизму щодо УГКЦ. За це 9 липня його дочку Марію, що працювала вчителькою в селі Хатки, синів Степана, Богдана, Юрія було заарештовано і відправлено у Львівські «Бригідки».

З початком війни 26 червня 1941 року вони були розстріляні у Львівській тюрмі. Реабілітовані в 1991 році.

Раніше в межах села був кам'яний кар'єр.

У радянський час землі входили до колгоспу «Маяк», а потім «Комунар». Працювала тваринницька ферма.

Тепер є селянська спілка «Нове життя», яку очолює односельчанин, випускник Київської сільськогосподарської академії — Бачинський Анатолій Євгенович.

Сьогодні будується нове приміщення клубу і бібліотеки.

До 1982 року в селі була початкова школа.

Тепер значно зменшилась кількість жителів села, початкову школу закрили. Учні і дошкільнята їздять рейсовим автобусом до Баворова, до дитячого садочку і школи. Доросле населення їздить до Тернополя на роботу. Багато односельчан вимушені через відсутність робочих місць, їхати працювати за кордон.

Окрасою і гордістю села є церква.

У 1942 році було освячено місце під будівництво церкви. Потім про це ніхто навіть не смів згадувати і тільки після тоталітарного режиму, коли вже було проголошено Незалежність України, в 1995 році розпочато будівництво УГКЦ.

14 квітня 1996 року на фундаменті вперше жителі села Застав'я святили паски в рідному селі.

Посвячення церкви Пресвятої Богородиці владикою Михаїлом Сабригою відбулося 30 вересня 2001 року.

В селі височіє купол ще однієї церкви.

8 листопада 2003 року в присутності Тернопільсько-Кременецького владики УАПЦ Іова було освячено престол церкви святого Дмитрія.

В Застав'ї є два приватні магазини.

Село дуже гарне в будь-яку пору року, оточене лісом. Мальовнича природа. Село знаходиться на горі, над річкою Гнізною.

На майбутнє, з розвитком держави, громадяни з українського села, що на Тернопіллі, сподіваються на краще життя і розквіт рідного села.

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 447 осіб. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Релігія

• церква Різдва Пречистої Діви Марії (2002, УГКЦ),
• церква святого великомученика Димитрія Солунського (2014, ПЦУ).

Соціальна сфера

Діє бібліотека.

Відомі люди

Народилися

• священник, письменник, етнограф Микола Дерлиця,
• священник, жертва радянських репресій, слуга Божий Йосиф Бучинський.

Література

• В. Уніят. Застав'є // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 626.

Посилання

Зовнішні відеофайли
	У селі Застав'я Тернопільського району освятили новозбудований храм // Телекомпанія TV-4, 17.12.2014 на YouTube]
	Старий новий рік у Ступках, відкриття клубу у Застав'ї на YouTube // Погляд зблизька. — ТТБ. — 24 січня 2016.