Кирка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кирка
Кирка-мотика
Робота киркою

Ки́рка[1] — ручне знаряддя у вигляді загостреного з одного кінця молотка або стрижня для подрібнення, розколювання твердих порід, льоду тощо.

Слово «кирка» походить або від тур. kürek («лопата», «совок», «весло»), або від грец. κερκίς («човник», «великогомілкова кістка»)[2].

Різновиди[ред.ред. код]

Техніка безпеки при роботі з киркою[ред.ред. код]

При недбалому ставленні або промаху киркою можна завдати надзвичайно небезпечного удару. Через досить значну масу кирки, її вістря може розтрощити кістку, завдати значних тілесних ушкоджень.

Бойове використовування[ред.ред. код]

Кирка може слугувати зброєю. Варіант створений спеціально для військових цілей називається клевець.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Тіло Густава Кара , колишнього баварського держкомісара, що розігнав Пивний путч 1923 року[3] знайдено в лісі поблизу Мюнхена, його зарубали до смерті, ймовірно, кирками.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кирка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
  3. Spielvogel (1996) pp. 78-79.

Література[ред.ред. код]