Київська школа поезії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Київська школа поезії — літературне угруповання українських поетів покоління після шістдесятників, що виникло у Києві наприкінці 1960-тих, на початку 1970-тих.

Учасники[ред. | ред. код]

До угруповання входили Василь Голобородько, Віктор Кордун, Василь Рубан, Микола Воробйов, Михайло Саченко, Валентина Отрощенко, Надія Кир'ян, Михайло Григорів, Іван Семененко, Станіслав Вишенський та Валерій Ілля.

Назва групи виникла 1969 року і походить від того, що її членами були студенти філологічного та філософського факультетів Київського університету.

Радянська влада з підозрою ставилася до цього, як загалом до будь-якого україномовного неформального об'єднання, тож невдовзі з університету було виключено Василя Рубана, Віктора Кордуна, Михайла Саченка, Надію Кир'ян, Миколу Воробйова. Василя Голобородька було виключено з Луганського педінституту.

Василь Голобородько, Микола Воробйов, Віктор Кордун та Михайло Григорів 1997 року відділилися від групи й інколи саме цих 4 поетів називають представниками Київської школи[1].

Для поезії Київської школи характерна модерністська естетика на відміну від домінантного на той час соцреалізму в СРСР.

Творчі принципи[ред. | ред. код]

  • Повернення до найпервісніших елементів і структур української міфологічної свідомості
  • Трансформація давнього міфологічного мислення в образах сучасної поезії
  • Повернення до лексичних першоджерел, розвинення їх до поетичних символів
  • Зосередження уваги на темах «природа», «людина», «всесвіт»
  • Органічність творення без оцінок власних почуттів та почуттів інших
  • Деяка недомовленість, що передбачає співтворчість читача
  • Відсутність дискурсивної мови
  • Пошук і відродження давньої поетичної традиції, що існувала до привнесення в Україну силабо-тонічної системи римованого віршування. Розвиток українського вільного вірша. Верлібр як принцип поетичного творення.[2]

Антології[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українські літературні школи та групи 60―90-х рр. ХХ ст.: Антологія вибраної поезії та есеїстики / Упоряд., автор вступ. слова, біобібліограф. відомостей та прим. Василь Ґабор. ― Львів: ЛА «Піраміда», 2009. С. 24.
  2. Принципи, сформульовані Віктором Кордуном, наводяться за статтею І. Андрусяка «Про „птахів, затиснутих дощами“, або що існує „у проміжку між травами“» у виданні Поети «витісненого покоління». Антологія / Упоряд. текстів та передмова І. М. Андрусяка. — Харків: Ранок, 2009. — с. 19-20

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарас Пастух. Київська школа та її оточення. Модерні стильові течії української поезії 1960-90-х рр. — Львів: Львівський національний університет імені Івана-Франка, 2010
  • Українські літературні школи та групи 60―90-х рр. ХХ ст.: Антологія вибраної поезії та есеїстики / Упоряд., автор вступ. слова, біобібліограф. відомостей та прим. Василь Ґабор. ― Львів: ЛА «Піраміда», 2009
  • Рубан В. «Київська школа» // Молодь України. — 1990. — 2 грудня.
  • Моренець В. Прощання з ідеологічною вічністю // Березіль. — 1997. — № 1-2.
  • Моренець В. Слово, що випало з мовчання філософів // Слово і час. — 1997. — № 4.
  • Гриценко О. Як просто, здавалося б… // Вітчизна. — 1988. — № 1.
  • Бондар-Терещенко І. Двері до себе. (Про герметизм поетики 80-х рр.) // Сучасність. — 1997. — № 9.
  • Москаленко М. Віктор Кордун: поезія і велич світу // Сучасність. — 1994. — № 4.
  • Кордун В. Київська школа поезії — що це таке? // Світо-вид. — 1997. — № 1-2.
  • Дударенко Людмила Валеріївна. Поетична Київська школа: ідейні та естетичні параметри: дис… канд. філол. наук: 10.01.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2004.

Посилання[ред. | ред. код]