Клаус Едуард Ріхтерс

Клаус Едуард Ріхтерс
Народився	12 жовтня 1884(1884-10-12) Kehdingbruchd, Belumd
Помер	1957 Bülkaud
Діяльність	лікар ветеринарної медицини, військовослужбовець
Alma mater	Берлінське вище ветеринарне училище
Заклад	HU Berlin і Берлінське вище ветеринарне училище
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	Леопольдина
Військове звання	Generalstabsveterinärd
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу За поранення (нагрудний знак) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Колоніальний знак

Клаус Едуард Ріхтерс (нім. Claus Eduard Richters; 12 жовтня 1884, Кедінгбрух — 1957, Бюлькау) — німецький військовий ветеринар, доктор ветеринарії (1920), професор, генерал-лейтенант ветеринарної служби вермахту (1 серпня 1941).

Біографія

3 жовтня 1903 року вступив в Військову ветеринарну академію. З жовтня 1904 по липень 1908 року навчався у Берлінському вищому ветеринарному училищі. З 1908 року — ветеринар телеграфного батальйону №4 у Фрайбурзі. В 1911 році відряджений в Інститут гігієни Берлінського вищого ветеринарного училища, в 1913 році — в Інститут бактеріології та серології Мпапуа в Німецькій Східній Африці для боротьби з чумою великої рогатої худоби. Учасник Першої світової війни, бився в Східній африці. В липні 1917 року важко поранений і взятий в полон британськими військами, утримувався в Індії. В 1919 році звільнений і продовжив службу в рейхсвері. З 18 жовтня 1920 року служив в Управлінні ветеринарної експертизи сухопутних військ, в 1930 році очолив Управління. З 1922 року — член Берлінського ветеринарного товариства. З 1 жовтня 1933 року — викладач газової і протиповітряної оборони Берлінського вищого ветеринарного училища: починаючи з літнього семестрі 1934 року, щотижня читав годинну лекцію на темі «Газовий захист та лікування отруєних газом тварин». З 1937 року — член Леопольдини. З 1938 року — головний ветеринар Управління ветеринарної експертизи сухопутних військ. Сферою наукових інтересів Ріхтерса були бактеріологія, серологія і газова та протиповітряна оборона, включаючи шкоду, яку бойові отруйні речовини наносили собакам і коням. З липня 1940 року — почесний професор Інституту фармакології та токсикології ветеринарного факультету університету Фрідріха-Вільгельма (колишнього Берлінського вищого ветеринарного училища). В 1945 році взятий в полон американськими військами.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Колоніальний знак
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно.

Бібліографія

• Über die Entwicklung von Dictyocaulus (Strongylus) filaria Rud. beim Schaf. Dissertation, Berlin 1920
• Über die Entwicklung von Dictyocaulus (Strongylus) filaria Rud. beim Schaf. In: Zeitschrift für Infektionskrankheiten, parasitäre Krankheiten und Hygiene der Haustiere, 23, Berlin 1922, S. 208–236
• Die Tiere im chemischen Kriege. Schoetz, Berlin 1932
• Schutz der Tiere und Lebensmittel im chemischen Kriege. NALFAG, Berlin 1936
• Die Einwirkung der chemischen Kampfstoffe auf Feldverpflegungsmittel. Schutz- und Entgiftungsmittel. In: Zeitschrift für die Heeresverwaltung, I, 1936, S. 3–11.

Література

• Wolfgang Keilig: Die Generale des Heeres 1939–1945. Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1956, 214, S. 9.
• Ines Schulze: Die tierärztliche Bildungsstätte Berlin zwischen 1933 und 1945: Die Entwicklung der Institute und Kliniken. Dissertation, Berlin 2007

Посилання

• Біографічні дані.
• Нагороди.