Клеопатра (дочка Філіппа II)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клеопатра
грец. Κλεοπάτρα


Цариця Епіру
 
Народження: 350-ті до н. е.
Смерть: 308 до н. е.
Сарди
Громадянство: Стародавня Македонія
Династія: Аргеади
Батько: Філіпп II Македонський
Мати: Олімпіада Епірська
У шлюбі з: Александр I Епірський
Діти: Неоптолем II, Кадмея

Клеопатра (дав.-гр. Κλεοπάτρα; бл. 354 — 308 до н. е.) — дочка македонського царя Філіппа II і Олімпіади, рідна сестра Александра Македонського. Була видана заміж в 336 році до н. е. за царя Епіру, але через 5 років овдовіла. Після цього на її руку претендували полководці її брата, Александра Македонського, поки вона не загинула при загадкових обставинах.

Біографія[ред. | ред. код]

Цариця Епіру[ред. | ред. код]

Клеопатра зросла у столиці Македонії Пеллі і залишилася там, коли її мати, Олімпіада, отримавши розлучення від Філіппа II, поїхала на свою батьківщину в гірське балканське царство Епір на кордоні з Грецією та Македонією. Епіром правив ставленик Філіппа, цар Александр I Епірський, який доводився братом Олімпіаді. У 336 до н. е., коли мабуть Клеопатра досягла шлюбного віку, Філіпп вирішив з політичних міркувань видати її за дядька, 34-річного царя Александра. Під час весільних урочистостей в Егах сталося вбивство Філіпа II, і на трон Македонії зійшов брат Клеопатри, Александр Македонський. Вона ж з чоловіком вирушила в Епір, де народила двох дітей, сина Неоптолема і дочка Кадмею.

Коли Александр Македонський рушив свою армію в Азію, інший Александр, цар Епіру, вирушив у похід на захід в Італію, залишивши Клеопатру правити удома. Її ім'я значиться в написі з Кірен як одержувач поставок зерна з Північної Африки у неврожайний 334 рік до н. е. Цар Епіру Александр бився з самнітами, брав міста в Італії, але в 331 рік до н. е. загинув у бою. Його син Неоптолем був занадто малий, щоб наслідувати батька.

Епірський звичай, на відміну від Македонії, дозволяв жінці тримати владу, поки її син підростає. Клеопатра залишалася царицею Епіру 7 років, аж до 324 року до н. е., коли її мати Олімпіада повернулася в Епір з-за розбіжностей з Антипатром, намісником Македонії. Хоча можливо Олімпіада покинула Македонію ще раніше. Властолюбним матері і дочці було не ужитися в маленькому царстві, і Клеопатра переїхала в Македонію. А на наступний рік у Вавилоні помер Александр Македонський.

Наречена діадохів[ред. | ред. код]

Бути сестрою Александра Македонського виявилося справою з одного боку вигідним в плані знайти гідного чоловіка, з іншого боку надзвичайно небезпечним для претендента на руку царственої особи. Першим претендентом був Леоннат, якого Клеопатра знала з дитинства. Тепер він володів Фригією на Геллеспонті, недалеко від Македонії. Перш ніж шлюбний союз оформився, Леоннат загинув у бою з повстанцями греками під час Ламийскої війни у 322 до н. е. Наступним претендентом виявився могутній Пердікка, який обіймав посаду регента при недієздатному македонського царя Філіппі Аррідеї. Через Клеопатру він навіть відкинув руку Нікеї, дочки Антипатра. Інцидент став формальним приводом до 1-ї війни діадохів, в якій Пердікка загинув у 320 до н. е.

Клеопатрі робили пропозиції Кассандр (син Антипатра), Лісімах (цар Фракії), Антигон (володар Малої Азії), але всі отримали відмову. Після смерті Антипатра і воцаріння своєї матері Олімпіади в Македонії Клеопатра опинилася в Сардах, древньої столиці держави Лідії в Малій Азії, де провела останні 10 років майже під домашнім арештом. Доглядав за нею губернатор Сард за дорученням Антигона. Діадохи прийшли до рішення, що безпечніше для них буде не дозволяти Клеопатрі виходити заміж. За цей час її син Неоптолем став царем Епіру в 317 до н. е. і був скинутий Еакідом у 313 до н. е., після чого проживав разом з Клеопатрою.

У 308 до н. е. Птолемей, цар Єгипту, відвідував прибережні міста Егейського моря. Клеопатра добре знала його, так як він також зростав у палаці у Пеллі, і спробувала бігти до нього з Сард, але була схоплена і повернена в Сарди. Незабаром її знайшли мертвою в її будинку. Антигон стратив її служниць, поховав Клеопатру з царськими почестями, але все одно його вважали винуватцем її смерті як найбільш зацікавлена особа. Як пише Діодор:

«Таким чином Клеопатра, побувавши цінним призом у змаганні серед найбільш видатних діячів, зустріла свою долю перш, ніж її заміжжя здійснилося.»

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]