Перейти до вмісту

Клер Фой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Клер Фой
Claire Foy
Народилася16 квітня 1984(1984-04-16)[2][3] (42 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Стокпорт, Великий Манчестер, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьакторка, модель, акторка театру, кіноакторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materLiverpool John Moores Universityd, Aylesbury High Schoold і Oxford School of Dramad Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності2008 — тепер. час
У шлюбі зСтівен Кемпбелл Мур[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbnm2946516
Автограф
Нагороди та премії

CMNS: Клер Фой у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Клер Елізабет Фой (англ. Claire Elizabeth Foy; нар. 16 квітня 1984(19840416); Стокпорт, Англія, Велика Британія) — англійська акторка, найбільш відома роллю Єлизавети II в історичному телесеріалі «Корона» (20162017, 2020, 2022). Лауреатка премій «Еммі» (2018, 2021), «Золотий глобус» (2017) і премії Гільдії кіноакторів США (2017, 2018).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Молодша з трьох дітей, народилась у Стокпорті, Великий Манчестер, Велика Британія, у родині консультанта з продажів і працівниці фармацевтичної компанії[5]. Клер росла в Манчестері та Лідсі[6] до того, як родина переїхала в Лонгвік, Бакінгемшир[7]. Коли Клер було 8 років, батьки розлучилися і вона зі старшою сестрою переїхала в інший будинок у тому ж селі. Відмінне навчання забезпечило їй місце в Ліверпульському університеті імені Джона Мурса, в якому вона опановувала драматичне мистецтво та кіномистецтво. Потім протягом року Фой вивчала акторську майстерність в Оксфордській школі драматичного мистецтва[8].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

На початку кар'єри на телебаченні Фой отримувала невеликі ролі в серіалах. Невдовзі вона приєдналась до проєкту Королівського національного театру[9]. Акторка була головною героїнею серіалу «Крихітка Дорріт». У 2010 Фой приєдналась до зйомок фільму «Час відьом», у якому також знімався Ніколас Кейдж[10]. Того ж року й до 2012 року вона була в основному складі теледрами «Угору та вверх сходами». У 2011 році Фой зіграла дівчину-підлітка в мінісеріалі «Обіцянка».

2013 року Фой приєдналась до основного акторського складу серіалу «Череп і кістки», в якому головна роль Едварда Тіча дісталась Джону Малковичу[11]. У телепроєкті «Вовчий зал» вона втілила Анну Болейн, а в серіалі «Корона» — Єлизавету II, роль якої принесла їй нагороди «Золотий глобус», Премію Гільдії кіноакторів США.

У 2016 році Клер Фой отримала роль Діани — дружини Робіна Кавендіша (Ендрю Гарфілд) у романтичній мелодрамі 2017 року «Дихай»[12].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

З 2014 року одружена з англійським актором Стівеном Кембеллом Муром[13]. У 2015 народила доньку[9][14]. У лютому 2018 року вони оголосили про розлучення[15].

У 2021 році Фой атакував переслідувач Джейсон Пенроуз, який надіслав їй понад 1000 електронних листів за місяць і з’явився в її будинку; сталкер визнав себе винним у листопаді 2022 року, проте отримав лише умовний термін в очікуванні репатріації до США[16].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Кінофільми

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2011 ф Час відьом Season of the Witch Анна
2011 ф Руйнівники Wreckers Доун
2014 ф Академія вампірів Vampire Academy Соня Карп
2014 ф Рожева вода[en] Rosewater Паола
2015 ф Леді у фургоні The Lady in the Van Лоїс
2017 ф Дихай Breathe Діана Кавендіш
2018 ф Не в собі Unsane Сойєр Валентіні
2018 ф Перша людина First Man Дженет Шерон
2018 ф Дівчина у павутинні The Girl in the Spider's Web Лісбет Саландер
2021 ф Мій син My Son Джоан Річмонд
2021 ф Котячі світи Луїса Вейна The Electrical Life of Louis Wain Емілі Річардсон-Вейн
2022 ф Говорять жінки Women Talking Соломія Фрізен
2023 ф Всі ми незнайомці All of Us Strangers мати Адама
2025 ф «Я» означає Яструб[en] H Is for Hawk Гелен Макдональд

Телебачення

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2008 с Бути людиною Being Human Джулія
2008 с Лікарі Doctors Хлоя Вебстер
2008 с Крихітка Дорріт Little Dorrit Емі Дорріт
2009 с Десятихвилинні історії 10 Minute Tales жінка
2010 с Поштування Going Postal Адора Белль Добросерд
2010 тф Пульс Pulse Ганна Картер
20102012 с Угору та вверх по сходах Upstairs, Downstairs леді Персефона
2011 с Обіцянка The Promise Ерін Меттьюс (4 епізоди)
2011 тф Нічна варта The Night Watch Гелен
2011 тф Хитрощі Hacks Кейт Лой
2012 с Біла спека White Heat Шарлотта (6 епізодів)
2014 с Череп і кістки[en] Crossbones Кейт Балфур (9 епізодів)
2014 с The Great War: The People's Story Гелен Бентвіч (2 епізоди)
2014 тф Frankenstein and the Vampyre: A Dark and Stormy Night оповідачка
2015 с Вовча зала[en] Wolf Hall Анна Болейн (6 епізодів)
20162022 с Корона The Crown Єлизавета II (1-6 сезони)
2018 с СНЛ Saturday Night Live гість (S44-E7)
2021 с Дуже британський скандал[en] A Very British Scandal Маргарет Кемпбелл (3 епізоди)
2023 мф Різдво Мога Mog's Christmas Місіс Томас (голос)
2024 с Вовча зала: Дзеркало і світло Wolf Hall: The Mirror and the Light Анна Болейн (4 епізоди)

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чеська національна авторитетна база даних
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. Munzinger Personen
  4. https://www.dailymail.co.uk/tvshowbiz/article-5424633/The-Crown-star-Claire-Foy-confirms-marriage-over.html
  5. Unity Blott (9 січня 2017). How Claire Foy went from an awkward teenager with 'no natural aptitude' to Hollywood royalty: Stockport-born star is the Best Actress winner who never wanted to be famous. Daily Mail. Архів оригіналу за 20 Грудня 2017. Процитовано 8 вересня 2017. {{cite news}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 20 грудня 2017? (довідка)
  6. Georgina Littlejohn (14 травня 2017). FIT FOR A QUEEN Who is Claire Foy? The Crown star and TV Bafta nominee – here’s everything we know. The Sun. Архів оригіналу за 30 Червня 2017. Процитовано 8 вересня 2017. {{cite news}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 30 червня 2017? (довідка)
  7. David Wigg (31 жовтня 2008). Don't let me end up like Sienna Miller: Little Dorrit star Claire Foy on the price of fame. Daily Mail. Процитовано 8 вересня 2017. {{cite news}}: |archive-url= неправильно сформовано: часова мітка (довідка)
  8. Gerard Gilbert (18 лютого 2012). A class act: Claire Foy on criticism, tumours and embarrassing sex scenes. The Independent. Архів оригіналу за 25 Вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017. {{cite news}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 25 вересня 2017? (довідка)
  9. а б Emine Saner (30 грудня 2010). Claire Foy: an actor bringing a subtle talent to majestic roles. iamrogue. Архів оригіналу за 30 Вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017. {{cite news}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 30 вересня 2017? (довідка)
  10. JimmyO (18 лютого 2012). Exclusive Interview: Claire Foy Casts Spells In 'Season of the Witch'. The Independent. Архів оригіналу за 31 Липня 2017. Процитовано 8 вересня 2017. {{cite news}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 31 липня 2017? (довідка)
  11. Nellie Andreeva (20 вересня 2013). Richard Coyle To Star In NBC’s ‘Crossbones’. Deadline. Архів оригіналу за 21 Вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017. {{cite news}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 21 вересня 2017? (довідка)
  12. Phil De Semlyen (5 травня 2016). Andy Serkis to direct Breathe: Andrew Garfield signs up. Empire. Архів оригіналу за 6 Серпня 2017. Процитовано 8 вересня 2017. {{cite news}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 6 серпня 2017? (довідка)
  13. Radio Times, 29 January 2015, p. 16.
  14. Pavia, Lucy (4 листопада 2016). Claire Foy on playing The Queen: 'Being likeable all the time isn't real life'. Marie Claire.
  15. Stone, Natalie (22 лютого 2018). The Crown's Claire Foy Separates from Her Husband After 4 Years of Marriage. People.
  16. Claire Foy stalker to be repatriated to the US". BBC News. 21 січня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]