Winona
Winona | |
|---|---|
| Тип | Ахондрит |
| Клас | Примітивний ахондрит |
| Група | Вінонаїти |
| Батьківське тіло | Winonaite-IAB-IIICD |
| Склад | Енстатит, олівін, метеоритне залізо, плагіоклаз, троїліт |
| Метаморфізм | S1 |
| Країна |
 США |
| Регіон | Аризона |
| Координати | 35°12′ пн. ш. 111°24′ зх. д. / 35.200° пн. ш. 111.400° зх. д.Координати: 35°12′ пн. ш. 111°24′ зх. д. / 35.200° пн. ш. 111.400° зх. д. |
| Дата виявлення | 1928 р. |
| Вага | 24 кг |
| Інші назви | Вінона |
Winona — це метеорит класу примітивних ахондритів. Це — перший представник та явно найбільший метеорит групи вінонаїтів, яка й отримала свою назву від цього екземпляра[1].
Відкриття та найменування[ред. | ред. код]
Метеорит Winona отримав свою назву від назви невеликої невключеної території Вінона, що в Аризоні. Стверджують, що цей метеорит був виявлений при проведенні археологічних розкопок індіанського (синагуанського) селища Елден-Пуебло у вересні 1928 року. Люди синагуа проживали у цьому селищі між 1150 та 1275 роками. Кажуть, що метеорит був вийнятий із цисти, розташованої в одній із кімнат[2][3]. Насправді ж, найімовірніше, метеорит був віднайдений в іншому поселенні племені синагуа, не у Елден-Пуебло[4].
Коли метеорит вийняли із цисти, він розпався на шматки, оскільки був сильно вивітрений. Перший опис цього екземпляра був виконаний у 1929 році. Автори дотримувалися думки, що метеорит зазнав надто сильного вивітрювання, аби його можна було точно класифікувати. Вони припускали, що він належить, найімовірніше, до групи мезосидеритів[5][6].
Мінералогія[ред. | ред. код]
Метеорит складається із енстатиту, олівіну, метеоритного заліза, плагіоклазу та троїліту. Серед інших, додаткових мінералів, присутні: алабандит, апатит, хроміт, добреліт, діопсид та графіт[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ M. K. Weisberg; T. J. McCoy, A. N. Krot (2006). Systematics and Evaluation of Meteorite Classification. У D. S. Lauretta, H. Y. McSween, Jr. (ред.). Meteorites and the early solar system II (PDF). Tucson: University of Arizona Press. с. 19—52. ISBN 978-0816525621. Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2017. Процитовано 15-12-2012.(англ.)
- ↑ Winona. meteorites.com.au. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 05-12-2012.(англ.)
- ↑ M. M. Grady Catalogue of Meteorites (5th ed.) Cambridge UP, 2000, p. 528.
- ↑ A. L. Christenson «J. W. Simmons' account of the discovery of the Winona meteorite.»Meteorite10(3):14-16, 2004
- ↑ Heineman, R. E.; L. F. Brady (1929). The Winona meteorite. American Journal of Science. 18: 477—486.(англ.)
- ↑ а б Mason, Brian; Jarosewich, E. (31-05-1967). The Winona meteorite. Geochimica et Cosmochimica Acta. 31 (6): 1097—1099. doi:10.1016/0016-7037(67)90083-X.(англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Winona. Meteoritical Bulletin Database. The Meteoritical Society.(англ.)
- Winona. The Catalogue of Meteorites. Natural History Museum.(англ.)