Orgueil
Orgueil | |
|---|---|
| Тип | Хондрит |
| Клас | Вуглецевий хондрит |
| Група | CI1 |
| Країна |
 Франція |
| Регіон | Південь-Піренеї |
| Координати | 43°53′ пн. ш. 1°23′ сх. д. / 43.883° пн. ш. 1.383° сх. д.Координати: 43°53′ пн. ш. 1°23′ сх. д. / 43.883° пн. ш. 1.383° сх. д.[1] |
| Спостереження падіння | Так |
| Дата падіння | 14 травня 1864 р. |
| Вага | 14 кг |
| Кількість | Бл. 20 |
| Площа розсіювання | Так |
 Оригінальний малюнок окремого екземпляра метеорита Orgueil | |
Метеорит Orgueil — важливий для науки вуглецевий хондрит, що впав на південному заході Франції у 1864 р.
Історія[ред. | ред. код]
Падіння метеорита відбулося 14 травня 1864 року, декілька хвилин по 20 годині за місцевим часом, поблизу муніципалітету Оргей на півдні Франції. Близько 20 уламків попадали на площі розміром у декілька квадратних миль. Того ж року було проаналізовано один із уламків метеорита. Аналіз був виконаний професором хімії Музею історії природи (фр. Musée d'Histoire Naturelle), який у своєму дослідженні зосередився на вивченні органічної матерії, знайденої в цьому метеориті. Він написав, що в метеориті містилися такі елементи, як вуглець, водень та кисень, а його композиція була дуже подібною до композиції торфу із долини річки Сомма, або до бурого вугілля із Рінколя, що поблизу Касселя. Таке відкриття спонукало до інтенсивних наукових дискусій, які продовжувалися і в 1870-х, і стосувалися в основному питання, чи може знайдена органічна матерія мати біологічне походження.[2]
Композиція та класифікація[ред. | ред. код]
Оргей — один із п'яти відомих метеоритів, що належать до хондритів групи CI (див. класифікацію метеоритів), при чому він є найбільшим із них (14 кг). Особливістю цієї групи є те, що метеорити, що до неї належать, мають хімічний склад, у своїй основі ідентичний до хімічного складу Сонця, за винятком лише таких газоподібних елементів, як водень та гелій.
Через його надзвичайно примітивну композицію та порівняно велику масу, Orgueil є одним із найкраще досліджених метеоритів. Визначним відкриттям, зробленим в результаті дослідження уламків метеорита Orgueil, була висока концентрація ізотопно аномального ксенону, який отримав назву «ксенон-HL» (англ. xenon-HL). Носієм цього газу є надзвичайно дрібний алмазний пил, який є старшим за саму сонячну систему, і сьогодні відомий як досонячні зерна.
У 1962 році Неґі та ін. оголосили про відкриття «впорядкованих елементів», закованих у метеориті Оргей , які, як припускалося, могли виявитись біологічними структурами позаземного походження. Ці елементи пізніше виявились або пилком (в тому числі пилком жовтозілля Якова) та грибковими спорами (Фітч та Андерс, 1963), якими був забруднений зразок, або ж кристалами мінералу олівін.
Містифікація[ред. | ред. код]
У 1965 році фрагмент метеорита Оргей , який зберігався у запечатаному скляному контейнері з моменту його віднайдення, як виявилося, містив насіннєву капсулу, заковану в його нутрі, тоді як початковий склянистий зовнішній шар залишався на позір неторканим.[3] Попри великий початковий азарт науковців, насіннєва капсула виявилася насіниною ситника пониклого, приклеєною до уламка й замаскованою за допомогою вугільного пилу. Зовнішня кірка плавлення, яка прикривала цю капсулу, була лише клеєм. Хоча порушник-містифікатор залишився невідомим, вважається, що ціллю містифікації був вплив на дебати, які точилися у XIX столітті навколо можливості самозародження, — шляхом наочної демонстрації перетворення неорганічної матерії в біологічну.
Твердження про знайдені скам'янілості[ред. | ред. код]
Річард Гувер із NASA заявив, що метеорит Оргей містить скам'янілості, окремі з яких є подібними до відомих земних видів.[4] Гувер раніше вже стверджував про присутність скам'янілостей і в складі метеорита Murchison. Однак NASA офіційно відмежувались від заяв Гувера, пославшись на відсутність експертних оцінок його досліджень.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ (англ.)Orgueil. Meteoritical Bulletin Database. The Meteoritical Society.
- ↑ (англ.)Burke, John G. (1986). Cosmic Debris: Meteorites in History. Berkeley and Los Angeles, California: University of California Press. с. 168–169. ISBN 0-520-05651-5.
- ↑ (англ.)The Orgueil Meteorite, 1864. The Museum of Hoaxes. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 16-04-2014.
- ↑ (англ.)Hoover, Richard B. (2011). Fossils of Cyanobacteria in CI1 Carbonaceous Meteorites: Implications to Life on Comets, Europa, and Enceladus (PDF). Journal of Cosmology. 13. Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2018. Процитовано 5 березня 2011.
- ↑ (англ.)NASA shoots down alien fossil claims. ABC News. 7 March 2011. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 7 березня 2011.
{{cite news}}:|first=з пропущеним|last=(довідка)
Література[ред. | ред. код]
- Nagy B, Claus G, Hennessy DJ (1962) Organic Particles Embedded in Minerals in Orgueil and Ivuna Carbonaceous Chondrites. Nature 193 (4821) p. 1129
- Fitch FW, Anders E (1963) Organized Element — Possible Identification in Orgueil Meteorite. Science 140 (357) p. 1097
- Gilmour I, Wright I, Wright J 'Origins of Earth and Life', The Open University, 1997, ISBN 0-7492-8182-0
Посилання[ред. | ред. код]
- The Orgueil meteorite from The Encyclopedia of Astrobiology, Astronomy, and Spaceflight [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- The Orgueil meteorite hoax(англ.)