Перейти до вмісту

Orgueil

Координати: 43°53′ пн. ш. 1°23′ сх. д. / 43.883° пн. ш. 1.383° сх. д. / 43.883; 1.383
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Orgueil
ТипХондрит
КласВуглецевий хондрит
ГрупаCI1
КраїнаФранція Франція
РегіонПівдень-Піренеї
Координати43°53′ пн. ш. 1°23′ сх. д. / 43.883° пн. ш. 1.383° сх. д. / 43.883; 1.383[1]
Спостереження падінняТак
Дата падіння14 травня 1864 р.
Вага14 кг
КількістьБл. 20
Площа розсіюванняТак

Оригінальний малюнок окремого екземпляра метеорита Orgueil

Метеорит Orgueil — важливий для науки вуглецевий хондрит, що впав на південному заході Франції у 1864 р.

Історія

[ред. | ред. код]

Падіння метеорита відбулося 14 травня 1864 року, декілька хвилин по 20 годині за місцевим часом, поблизу муніципалітету Оргей на півдні Франції. Близько 20 уламків попадали на площі розміром у декілька квадратних миль. Того ж року було проаналізовано один із уламків метеорита. Аналіз був виконаний професором хімії Музею історії природи (фр. Musée d'Histoire Naturelle), який у своєму дослідженні зосередився на вивченні органічної матерії, знайденої в цьому метеориті. Він написав, що в метеориті містилися такі елементи, як вуглець, водень та кисень, а його композиція була дуже подібною до композиції торфу із долини річки Сомма, або до бурого вугілля із Рінколя, що поблизу Касселя. Таке відкриття спонукало до інтенсивних наукових дискусій, які продовжувалися і в 1870-х, і стосувалися в основному питання, чи може знайдена органічна матерія мати біологічне походження.[2]

Склад та класифікація

[ред. | ред. код]

Оргей  — один із п'яти відомих метеоритів, що належать до хондритів групи CI (див. класифікацію метеоритів), при чому він є найбільшим із них (14 кг). Особливістю цієї групи є те, що метеорити, що до неї належать, мають хімічний склад, у своїй основі ідентичний до хімічного складу Сонця, за винятком лише таких газоподібних елементів, як водень та гелій.

Через його надзвичайно примітивну композицію та порівняно велику масу, Orgueil є одним із найкраще досліджених метеоритів. Визначним відкриттям, зробленим в результаті дослідження уламків метеорита Orgueil, була висока концентрація ізотопно аномального ксенону, який отримав назву «ксенон-HL» (англ. xenon-HL). Носієм цього газу є надзвичайно дрібний алмазний пил, який є старшим за саму сонячну систему, і сьогодні відомий як досонячні зерна.

У 1962 році Неґі та ін. оголосили про відкриття «впорядкованих елементів», закованих у метеориті Оргей , які, як припускалося, могли виявитись біологічними структурами позаземного походження. Ці елементи пізніше виявились або пилком (в тому числі пилком жовтозілля Якова) та грибковими спорами (Фітч та Андерс, 1963), якими був забруднений зразок, або ж кристалами мінералу олівін.

Містифікація

[ред. | ред. код]

У 1965 році фрагмент метеорита Оргей , який зберігався у запечатаному скляному контейнері з моменту його віднайдення, як виявилося, містив насіннєву капсулу, заковану в його нутрі, тоді як початковий склянистий зовнішній шар залишався на позір неторканим.[3] Попри великий початковий азарт науковців, насіннєва капсула виявилася насіниною ситника пониклого, приклеєною до уламка й замаскованою за допомогою вугільного пилу. Зовнішня кірка плавлення, яка прикривала цю капсулу, була лише клеєм. Хоча порушник-містифікатор залишився невідомим, вважається, що ціллю містифікації був вплив на дебати, які точилися у XIX столітті навколо можливості самозародження, — шляхом наочної демонстрації перетворення неорганічної матерії в біологічну.

Твердження про знайдені скам'янілості

[ред. | ред. код]

Річард Гувер із NASA заявив, що метеорит Оргей містить скам'янілості, окремі з яких є подібними до відомих земних видів.[4] Гувер раніше вже стверджував про присутність скам'янілостей і в складі метеорита Murchison. Однак NASA офіційно відмежувались від заяв Гувера, пославшись на відсутність експертних оцінок його досліджень.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. (англ.)Orgueil. Meteoritical Bulletin Database. The Meteoritical Society.
  2. (англ.)Burke, John G. (1986). Cosmic Debris: Meteorites in History. Berkeley and Los Angeles, California: University of California Press. с. 168–169. ISBN 0-520-05651-5.
  3. (англ.)The Orgueil Meteorite, 1864. The Museum of Hoaxes. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 16-04-2014.
  4. (англ.)Hoover, Richard B. (2011). Fossils of Cyanobacteria in CI1 Carbonaceous Meteorites: Implications to Life on Comets, Europa, and Enceladus (PDF). Journal of Cosmology. 13. Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2018. Процитовано 5 березня 2011. [Архівовано 2018-10-04 у Wayback Machine.]
  5. (англ.)NASA shoots down alien fossil claims. ABC News. 7 March 2011. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 7 березня 2011. {{cite news}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)

Література

[ред. | ред. код]
  • Nagy B, Claus G, Hennessy DJ (1962) Organic Particles Embedded in Minerals in Orgueil and Ivuna Carbonaceous Chondrites. Nature 193 (4821) p. 1129
  • Fitch FW, Anders E (1963) Organized Element — Possible Identification in Orgueil Meteorite. Science 140 (357) p. 1097
  • Gilmour I, Wright I, Wright J 'Origins of Earth and Life', The Open University, 1997, ISBN 0-7492-8182-0

Посилання

[ред. | ред. код]