Коваленко Володимир Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коваленко Володимир Петрович
Народився 10 квітня 1954(1954-04-10)
Семенівка, Чернігівська область, УРСР
Помер 23 жовтня 2016(2016-10-23) (62 роки)
Чернігів, Україна
Національність українець
Діяльність археолог
Сфера інтересів

історія, археологія |- bgcolor=#cccccc align=center ! colspan="3" | Нагороди і звання

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник освіти України
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Нагороди
Заслужений працівник освіти України

Коваленко Володимир Петрович (*10 квітня 1954(19540410), Семенівка, Чернігівська область, УРСР — †24 жовтня 2016, Чернігів, Україна) — український археолог, кандидат історичних наук. Заслужений працівник освіти України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 10 квітня 1954(19540410) року у Семенівці Чернігівської області.

У 1976 році закінчив Чернігівський педагогічний інститут імені Т. Г. Шевченка.

Упродовж 19781986 років працював науковим співробітником, завідуючим відділом охорони та вивчення археологічних пам'яток Чернігівського історичного музею.

У 1983 році захистив кандидатську дисертацію «Походження літописних міст Чернігово-Сіверської землі» в Інституті археології АН УРСР.

З 1986 року старший викладач, доцент, завідуючий кафедрою історії СРСР і УРСР Чернігівського державного педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка.

У 19881990 роках доцент кафедри історії СРСР і УРСР. З червня 1990 року — доцент кафедри історії та археології України. 

Впродовж 19911993 років навчався в докторантурі Інституту археології НАН України.

У 19941999 рр. — завідувач кафедри археології та українознавства Чернігівського педагогічного інституту імені Т. Г. Шевченка.

З вересня 1999 року по жовтень 2011 року — завідувач кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, з листопада 2011 року — доцент цієї кафедри[1].

У 2009 році Указом Президента України «За вагомий особистий внесок у створення Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» в м. Батурин, соціально-економічний розвиток Чернігівської області, збереження історичної спадщини Українського народу» був нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня[2].

Помер 24 жовтня 2016 року у Чернігові на 63 році життя[3].

Життеве кредо[ред. | ред. код]

« Не тільки бігти по десяти доріжкам одночасно, але й обов'язково бути на них першим! »

— В. П. Коваленко[4]

Професійні досягнення[ред. | ред. код]

Обстежив понад 500 археологічних пам'яток Чернігівщини, організовував і керував експедиціями в Новгороді-Сіверському, Батурині, Шестовиці, Любечі. Автор понад 300 наукових статей з історії і археології давньоруських міст.

Хоббі[ред. | ред. код]

Колекціонував поштові марки — одна з найкращих колекцій на Чернігівщині. У молодості дуже багато читав фантастичної літератури, любив фантастичні фільми.

Мав прекрасну бібліотеку, здебільшого наукові праці.

Захоплювався фотографією[4].

Наукові роботи[ред. | ред. код]

  • Коваленко В. Життя і «Житіє» Св. Князя Михайла Чернігівського // Сіверянський літопис. — 1996. — Вип. 5. — С.92 — 100. (укр.)
  • Коваленко В. ВІКІНГИ НА СХОДІ ЄВРОПИ: В ПОШУКАХ СЛАВИ ЧИ НОВОЇ БАТЬКІВЩИНИ (укр.)
  • Коваленко В. ИССЛЕДОВАНИЯ ЧЕРНИГОВСКОГО ДЕТИНЦА В 1989 Г. (соавтор: П. Н. Гребень) (рос.)
  • Коваленко В. К ИСТОРИЧЕСКОЙ ТОПОГРАФИИ ЧЕРНИГОВСКОГО ДЕТИНЦА (рос.)
  • Коваленко В. П. Чернигову 1300 лет // Коваленко В. П., Коноваленко Л. П., Мельник С. М., Полетун Н. М., Сурабко Л. Ф., Фальчевская В. Д. — К.:Наукова думка. — 1990. —  338с. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Книга педагогічної слави України // Книга створена на підставі наказу Міністерства освіти і науки України № 592 від 10 липня 2007 року
  2. В. Кошмал Награждение за восстановление Батурина. — Високий вал. — 11.02.2009 р.
  3. Помер відомий чернігівський археолог Володимир Коваленко. 24.10.2016. 
  4. а б В. Кудина Археолог Владимир Коваленко: «Наши археологи работают на европейском уровне, хотя платят нам по-украински». — Gorod.cn.ua — 8 жовтня 2009

Посилання[ред. | ред. код]