Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» — комплекс пам'яток історії, культури та природи в місті Батурин Бахмацького району Чернігівської області та за його межами; колишнє місцезнаходження резиденції гетьманів Лівобережної України.


Основне призначення[ред.ред. код]

Методичне керівництво роботою, пов'язаною з охороною, науковими дослідженнями, реставрацією і використанням пам'яток історії, культури та природи, що є на території заповідника, покладене на Міністерство культури, Міністерство у справах будівництва і архітектури та Міністерство охорони навколишнього природного середовища.

Затрати заповідника фінансуються за рахунок і в межах коштів, які передбачаються у бюджеті Чернігівської області на утримання культурно-освітніх закладів.

Батуринський комплекс пам'яток має пріоритетне значення для формування історичної свідомості Українського народу в процесі становлення і розвитку української держави.

Об'єкти[ред.ред. код]

На території заповідника нараховується 42 об'єкти культурної спадщини, серед яких 6 є пам'ятками архітектури (у тому числі 4 — національного значення), 24 — пам'ятками археології та 12 — пам'ятками історії місцевого значення.

Серед найцінніших пам'яток:

Історія заповідника[ред.ред. код]

Батуринська цитадель

Заповідник утворений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 червня 1993 р. N 445 „Про державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»“ і підпорядкований Чернігівській обласній державній адміністрації.[1]

17 серпня 2002 р. постановою Кабінету Міністрів України N 1123 було затверджено Комплексну програму збереження пам'яток Державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт Батурина.[2]

29 березня 2006 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України N 173-р цілісний майновий комплекс Батуринського державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» був переданий із спільної власності територіальних громад Чернігівської області у державну власність з віднесенням його до сфери управління Міністерства культури і туризму України.[3]

16 листопада 2007 року Президент України Віктор Ющенко Указом №N 1102/2007, ураховуючи значення державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» у справі збереження об'єктів, що становлять особливу історичну, наукову і культурну цінність, його роль у формуванні історичної свідомості Українського народу, вихованні у молодого покоління шанобливого ставлення до історії українського державотворення, державному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» був надав статус національного і назву Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця».[4]

21 листопада 2007 року Указом Президента України Віктора Ющенка N 1131/2007 „Про деякі питання розвитку Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та селища Батурин“[5] Кабінету Міністрів України було зокрема доручено переглянути Комплексну програму збереження пам'яток Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт Батурина з метою:

  • укріплення та благоустрою схилів цитаделі Батуринської фортеці та територій, прилеглих до палацового комплексу К. Розумовського;
  • відбудови об'єктів цитаделі Батуринської фортеці, зокрема, Гетьманського палацу, Гетьманської скарбниці, дерев'яної церкви Воскресіння Господнього, фрагмента оборонних стін фортеці із баштами, в'їзних брам фортеці, церкви Святої Живоначальної Трійці із дзвіницею;
  • спорудження Меморіального комплексу пам'яті жертв Батуринської трагедії;
  • проведення археологічних досліджень, у тому числі створення при Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т. Г. Шевченка Батуринської постійно діючої археологічної експедиції та міжнародної літньої школи молодих археологів;
  • завершення благоустрою парку «Кочубеївський» та прилеглої до нього території, зокрема, озеленення парку та відновлення історичного в'їзду на його територію, а також упорядкування парку палацового комплексу К. Розумовського;
  • відбудови в урочищі Гончарівка палацу гетьмана Івана Мазепи, церкви, в'їзної брами та чотирьох бастіонів, здійснення заходів із благоустрою прилеглих до них територій;

Роль Віктора Ющенка[ред.ред. код]

Прем'єр — міністр України Віктор Андрійович Ющенко став першим можновладцем, який реально перейнявся питанням відродження Батурина — в 2002 році під його керівництвом була розроблена Комплексна програма збереження пам'яток заповідника «Гетьманська столиця» і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт Батурина, реалізація якої розпочалась в 2003 році. Наступного ж року роботи за Програмою фактично призупинились — кошти з держбюджету не були виділені і знову Батурин став заручником політичної ситуації.

Після візиту до Батурина 11 березня 2005 року Президента України Віктора Андрійовича Ющенка, який вже послідовно відроджував історію та пам'ятки Гетьманської столиці, розпочалися масштабні реставраційні роботи на пам'ятках Батуринського історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

Діяльність[ред.ред. код]

Батуринські читання[ред.ред. код]

З 1997 заповідник «Гетьманська столиця» щорічно організовує Батуринські читання, в рамках яких проводились:

  • міжнародна україно-румунська археологічна конференція (липень 1997 р.) ,
  • наукова конференція, присвячена 270-річниці з дня народження К. Розумовського (травень 1998 р.) — матеріали конференції були надруковані у журналі «Сіверянський літопис»,
  • наукова конференція з нагоди 290-річниці з дня народження гетьмана І. Мазепи (жовтень 1999 р.),
  • міжнародна наукова конференція присвячена 225-річниці з дня народження видатного українського пасічника П. Прокоповича. Проводилась разом з інститутом бджільництва ім. П. Прокоповича, (серпень, 2000 р.),
  • міжнародна наукова конференція «Кирило Розумовський — останній гетьман України» з нагоди 275-річниці з дня народження та 200-річниці смерті К. Г. Розумовського (травень, 2003 р.),
  • міжнародна наукова конференція до 10 — річниці з дня заснування заповідника та 295-річниці з дня смерті гетьмана І. С. Мазепи. (травень 2004 р.),
  • наукова конференція присвячена 230 — річниці з дня народження П.Прокоповича (червень 2005 року).
  • наукова конференція «Культурно-релігійний розвиток Гетьманщини кінця 17 — початку 18 ст» (вересень 2006 року).
Гетьманський будинок

Конференції 2003, 2004, 2005, 2006 років готувались і проводились у тісній співпраці з деканом історичного факультету ЧДПУ ім. Т.Шевченка Коваленком О. Б. З кожним роком рівень підготовки конференцій підвищується — були підготовлені і вийшли друком збірники матеріалів конференцій 2004, 2005, 2006 років, численні путівники, буклети, статті.

Збирання та збереження[ред.ред. код]

У силу зрозумілих причин з Батурина було вивезено все, що хоч чимось нагадувало про Івана Мазепу. Експонати «Батуринської тематики» розсіяні музеями світу. Колекція заповідника нараховує нечисленні оригінальні експонати доби Гетьманщини. Заповідник не успадкував жодної колекції, жодного, навіть невеликого, зібрання. Сьогоднішня колекція сформована працею музейного колективу.

Напрямки, визначені як основні в питанні поповнення фондової колекції

  • археологічні розкопки,
  • етнографічні експедиції,
  • широка співпраця з усіма регіонами,
  • організація та проведення акцій «Подаруй експонат».
Пам'ятник матері, що проводжає своїх синів

Археологічні дослідження Батурина розпочались в 1995 році. Наукові співробітники «Гетьманської столиці» здійснюють нагляд за проведенням всіх земляних робіт на території міста та є активними учасниками археологічних експедицій. За десять років до фондів заповідника надійшло 11627 археологічних знахідок.

Етнографічні експедиції працівники музею систематично проводять в теплий період року. На велосипедах групою до 10 чоловік за завчасно наміченим маршрутом були об'їхані всі села в околицях Батурина. Значна частина зібраного — це предмети декоративно-прикладного мистецтва — український народний одяг, розмаїття рушників, предмети побуту, меблі, дзеркала, стільці, столи, крісла, світлини.

Заповідник співпрацює:

  • з Національним банком — сформована колекція срібних ювілейних монет. Керівництво Нацбанку підтримало ініціативу заповідника щодо випуску серії срібних пам'ятних монет «Гетьманські столиці України» — першою в цій серії стала монета «Батурин — гетьманська столиця» карбована в 2005 році, в 2006 році карбована монета «Чигирин».
  • з Державною службою контролю над переміщенням культурних цінностей через державний кордон України — за два роки з Бориспільської, Київської регіональної, Ягодинської митниць передано 943 музейні предмети.
  • з Національною спілкою художників — на звернення дирекції заповідника Спілка передала до фондів заповідника роботи відомих майстрів. У 2006 році за ініціативою заповідника «Гетьманська столиця», яку підтримав віце — прем'єр міністр України з гуманітарних питань Кириленко В. А., IV пленер Національної спілки художніх майстрів України пройшов в Батурині, що дало можливість поповнити фонди роботами українських художників на батуринську тематику.
  • з Чернігівським відділенням УПППЗ «Укрпошта» та видавництвом «Марка України». За 2003 — 2005 роки з їхньою допомогою сформована філателістична колекція в кількості 1241 одиниць, яка містить і унікальні екземпляри. З ініціативи заповідника впродовж 20032006 років випускались конверти з зображенням батуринських пам'яток.

У 2005 році колекція художніх творів роботи відомих українських митців була передана «Гетьманській столиці» за розпорядженням Міністерства культури та туризму України із фондів Дирекції художніх виставок України

У 2004 році колектив заповідника започаткував проведення щорічних акцій «Подаруй Батуринському заповіднику експонат». За підтримки Бахмацької районної адміністрації стала акцією районного масштабу. 2005 року акція стала загальноукраїнською. 18 травня 2005 року в Міжнародний день музеїв, в Києві, в Палаці мистецтв «Український дім» Батуринський державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» оголосив про початок акції «Подаруй Батуринському заповіднику експонат». Акція проходила в декілька етапів і закінчилась оголошенням результатів 13 листопада, в День пам'яті жертв Батурина. В той день, в який 297 років тому, в 1708 році, Батурин приніс себе в жертву незалежності України перебуваючи на самому піку свого розвитку. За час проведення акції до фондів заповідника надійшло 1 164 експонати. В день оголошення результатів Акції заповіднику подарували унікальну картину, перемовини за яку тривали більше двох років — «Різня в Батурині 1708 року», художника Андрія Івахненка. Для «Гетьманської столиці» цю картину він імені міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» придбав Косинський Михайло із Миколаївської області. Аналогічні акції проводяться щорічно — з 18 травня по 13 листопада.

В усі часи формування колекції державних музеїв забезпечувалось державою — матеріально та ініціативної працею музейних працівників.

Щороку з 2002 року працівники заповідника описують одну тисячу експонатів, а збирають, не враховуючи археологічних знахідок, набагато більше.

Створення музеїв[ред.ред. код]

В даний час розробляються такі проекти:

  • створення мережі музеїв:
  • в палаці гетьмана України Кирила Розумовського — Музей Гетьманської Слави, де цілком закономірно та історично обґрунтовано буде представлено один із найвідповідальніших періодів історії України — добу Гетьманщини — її становлення, розвиток та ліквідацію;
  • Музей археології Батурина в приміщенні Воскресенської церковно-приходської школи;
  • Будинок — музей Генерального судді Лівобережної України Василя Кочубея в будинку генерального судді Василя Кочубея;
  • Музей бджільництва імені Петра Прокоповича з діючою пасікою на подвір'ї будинку генерального судді Василя Кочубея;
  • музеєфікації та реконструкція пам'яток археології — Цитадель, Гончарівка;
  • створення комплексу "Батуринська фортеця в мініатюрі " на площі перед Музеєм археології Батурина, що поряд з територією батуринської Цитаделі.

На базі заповідника буде створена постійнодіюча археологічна експедиція науковців України та світу — самі розкопки надзвичайно цікавий об'єкт туристичного показу.

Розвиток туризму[ред.ред. код]

У ході реставрації передбачено:

  • облаштування сучасного готельного комплексу, який би задовольнив потреби вибагливих, і не дуже, туристів,
  • створення зони охоронюваного ландшафту і використання його як зони відпочинку
  • будівництво на березі р. Сейм Будинку відпочинку, туристичних баз (невеликих — які б задовольняли потреби водного та зеленого туризму),
  • будівництво на березі озера Шовковиця (води якого лікувальні для очей) санаторію;
  • відновлення промислів, які були розвинуті в гетьманському Батурині,
  • виготовлення сувенірної продукції прямо на очах туристів та її реалізація.

Галерея[ред.ред. код]

Великі панорами заповідника[ред.ред. код]

Велика панорама Батуринської фортеці
Велика панорама палацового комплексу гетьмана Разумовського
Велика панорама парку поблизу палацу гетьмана Разумовського

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]