Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» — культурно-освітній та науково-дослідний заклад, створений на базі комплексу пам'яток історії, культури та природи, пов'язаних з історією українського козацтва доби Гетьманщини.

Розташований в місті Батурин Бахмацького району Чернігівської області.

Об'єкти[ред.ред. код]

На території заповідника нараховується 42 об'єкти культурної спадщини, серед яких 6 є пам'ятками архітектури (у тому числі 4 — національного значення), 24 — пам'ятками археології та 12 — пам'ятками історії місцевого значення.

Пам'ятки національного значення:

Історія заповідника[ред.ред. код]

Батуринська цитадель

Заповідник утворений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 червня 1993 р. N 445 „Про державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»“ і підпорядкований Чернігівській обласній державній адміністрації.[1]

17 серпня 2002 р. постановою Кабінету Міністрів України N 1123 було затверджено Комплексну програму збереження пам'яток Державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт Батурина.[2]

29 березня 2006 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України N 173-р цілісний майновий комплекс Батуринського державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» був переданий із спільної власності територіальних громад Чернігівської області у державну власність з віднесенням його до сфери управління Міністерства культури і туризму України.[3]

16 листопада 2007 року Президент України Віктор Ющенко Указом №N 1102/2007, ураховуючи значення державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» у справі збереження об'єктів, що становлять особливу історичну, наукову і культурну цінність, його роль у формуванні історичної свідомості Українського народу, вихованні у молодого покоління шанобливого ставлення до історії українського державотворення, державному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» надав статус національного і заповідник отримав назву Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця».[4]

На виконання Указу Президента України Віктора Ющенка N 1131/2007 від 21 листопада 2007 року „Про деякі питання розвитку Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та селища Батурин“[5] в 2008 р. було здійснено:

  • укріплення та благоустрій схилів цитаделі Батуринської фортеці;
  • відбудова об'єктів Цитаделі Батуринської фортеці, зокрема, Гетьманського палацу, Гетьманської скарбниці, дерев'яної церкви Воскресіння Господнього, фрагменту оборонної стіни фортеці із вежами;
  • при Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т. Г. Шевченка створено Батуринську постійно діючу археологічну експедицію та міжнародну літню школу молодих археологів;
  • упорядкування парку палацового комплексу К. Розумовського.

Роль Віктора Ющенка[ред.ред. код]

Прем'єр — міністр України Віктор Андрійович Ющенко став першим можновладцем, який реально перейнявся питанням відродження Батурина — в 2002 році під його керівництвом була розроблена Комплексна програма збереження пам'яток заповідника «Гетьманська столиця» і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт Батурина, реалізація якої розпочалась в 2003 році. Наступного ж року роботи за Програмою фактично призупинились — кошти з держбюджету не були виділені і знову Батурин став заручником політичної ситуації.

Після візиту до Батурина 11 березня 2005 року Президента України Віктора Андрійовича Ющенка, який вже послідовно відроджував історію та пам'ятки Гетьманської столиці, розпочалися масштабні реставраційні роботи на пам'ятках Батуринського історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

Діяльність[ред.ред. код]

Археологічні дослідження[ред.ред. код]

Перші ґрунтовні археологічні дослідження Батурина розпочалися в 1995 р.: з ініціативи дирекції заповідника та завідуючого кафедрою археології України ЧДПУ ім. Т. Шевченка В.П.Коваленка під патронатом Інституту археології НАНУ (професор О. Моця) у Батурині почала роботу Чернігово-Сіверська археологічна експедиція. Переборюючи організаційні та фінансові труднощі, її учасникам вдалося отримати перші археологічні матеріали та скласти уявлення про структуру стародавнього міста. Проте, на жаль, так успішно розпочаті роботи в 1998-1999 р. були призупинені через фінансові проблеми.

Сезон 2000 р. ознаменував собою відновлення археологічних досліджень Батурина і околиць (досліджувалася територія Батуринського Миколо-Крупицького монастиря), одначе повністю позбавитись проблем з фінансовим забезпеченням не вдалося.

У серпні 2001 р. в охоронних зонах історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця” роботи по дослідженню комплексу археологічних пам`яток Міжнародна українсько-канадська археологічна експедиція Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Шевченка та Інституту археології НАН України відновила коштом відділень Українського Наукового Товариства імені Т.Шевченка в Канаді й США та на пожертви приватних осіб з української діаспори цих країн.

Розкопки у Батурині проходять щорічно в серпні місяці.

Головною рушійною силою розкопок є студенти та викладачі історичних факультетів Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Шевченка, та інших вузів України і зарубіжжя.

Наукова робота. Батуринські читання[ред.ред. код]

З 1997 заповідник «Гетьманська столиця» наукові конференції, в рамках яких проводились:

• міжнародна україно-румунська конференція «Проблеми урбанізації та етнокультурних контактів в Південно-Східній Європі»(червень 1997 р.);

• наукова конференція, присвячена 270-річниці з дня народження К. Розумовського (травень 1998 р.) — матеріали конференції були надруковані у журналі «Сіверянський літопис»;

• наукова конференція з нагоди 290-річниці з дня народження гетьмана І. Мазепи (жовтень 1999 р.);

• міжнародна наукова конференція присвячена 225-річниці з дня народження видатного українського пасічника П. Прокоповича. Проводилась спільно з Інститутом бджільництва ім. П. Прокоповича (серпень 2000 р.);

• міжнародна наукова конференція «Кирило Розумовський — останній гетьман України» з нагоди 275-річниці з дня народження та 200-річниці смерті К. Г. Розумовського (травень 2003 р.);

• міжнародна наукова конференція до 10-ї річниці заснування заповідника та 295-річниці з дня смерті гетьмана І.С. Мазепи (травень 2004 р.);

• наукова конференція, присвячена 230-й річниці з дня народження П. Прокоповича (червень 2005 року);

• наукова конференція «Культурно-релігійний розвиток Гетьманщини кінця XVII — початку XVIII століття» (вересень 2006 року);

• ІХ Батуринські читання «Козацька старшина кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст.», присвячені 335 -й річниці з дня народження Пилипа Орлика (травень-червень 2007 р.);

• Х Батуринські читання «Батурин та його роль в історії Української козацької держави» (червень 2009 р.);

• ХІ Батуринські читання «Монастирі як релігійні, культурно-освітні та господарські осередки доби Гетьманщини» (травень 2011);

• ХІІ Батуринські читання, присвячені 285-й річниці з дня народження К.Г.Розумовського та 20-й річниці створення НІКЗ «Гетьманська столиця» (червень 2013 р.);

• ХІІІ Батуринські читання, присвячені 375-й річниці з дня народження І.С. Мазепи (червень 2014 р.);

• ХІV Батуринські читання, присвячені 340-й річниці з дня об’єднання України під владою гетьмана І. Самойловича (листопад 2016 р.).

З 2006 р. заповідник публікує виголошені доповіді.

Гетьманський будинок

Збирання та збереження[ред.ред. код]

У силу зрозумілих причин з Батурина було вивезено все, що хоч чимось нагадувало про Івана Мазепу. Експонати «Батуринської тематики» розсіяні музеями світу. Колекція заповідника нараховує нечисленні оригінальні експонати доби Гетьманщини. Заповідник не успадкував жодної колекції, жодного, навіть невеликого, зібрання. Сьогоднішня колекція сформована працею музейного колективу.

Напрямки, визначені як основні в питанні поповнення фондової колекції

  • археологічні розкопки,
  • етнографічні експедиції,
  • широка співпраця з усіма регіонами,
  • організація та проведення акцій «Подаруй експонат».
Пам'ятник матері, що проводжає своїх синів

Археологічні дослідження Батурина розпочались в 1995 році. Наукові співробітники «Гетьманської столиці» здійснюють нагляд за проведенням всіх земляних робіт на території міста та є активними учасниками археологічних експедицій. За десять років до фондів заповідника надійшло 11627 археологічних знахідок.

Етнографічні експедиції працівники музею систематично проводять в теплий період року. На велосипедах групою до 10 чоловік за завчасно наміченим маршрутом були об'їхані всі села в околицях Батурина. Значна частина зібраного — це предмети декоративно-прикладного мистецтва — український народний одяг, розмаїття рушників, предмети побуту, меблі, дзеркала, стільці, столи, крісла, світлини.

Заповідник співпрацює:

  • з Національним банком — сформована колекція срібних ювілейних монет. Керівництво Нацбанку підтримало ініціативу заповідника щодо випуску серії срібних пам'ятних монет «Гетьманські столиці України» — першою в цій серії стала монета «Батурин — гетьманська столиця» карбована в 2005 році, в 2006 році карбована монета «Чигирин».
  • з Державною службою контролю над переміщенням культурних цінностей через державний кордон України — за два роки з Бориспільської, Київської регіональної, Ягодинської митниць передано 943 музейні предмети.
  • з Національною спілкою художників — на звернення дирекції заповідника Спілка передала до фондів заповідника роботи відомих майстрів. У 2006 році за ініціативою заповідника «Гетьманська столиця», яку підтримав віце — прем'єр міністр України з гуманітарних питань Кириленко В. А., IV пленер Національної спілки художніх майстрів України пройшов в Батурині, що дало можливість поповнити фонди роботами українських художників на батуринську тематику.
  • з Чернігівським відділенням УПППЗ «Укрпошта» та видавництвом «Марка України». За 2003 — 2005 роки з їхньою допомогою сформована філателістична колекція в кількості 1241 одиниць, яка містить і унікальні екземпляри. З ініціативи заповідника впродовж 20032006 років випускались конверти з зображенням батуринських пам'яток.

У 2005 році колекція художніх творів роботи відомих українських митців була передана «Гетьманській столиці» за розпорядженням Міністерства культури та туризму України із фондів Дирекції художніх виставок України.

У 2004 році колектив заповідника започаткував проведення щорічних акцій «Подаруй Батуринському заповіднику експонат». За підтримки Бахмацької районної адміністрації стала акцією районного масштабу. 2005 року акція стала загальноукраїнською. 18 травня 2005 року в Міжнародний день музеїв, в Києві, в Палаці мистецтв «Український дім» Батуринський державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» оголосив про початок акції «Подаруй Батуринському заповіднику експонат». Акція проходила в декілька етапів і закінчилась оголошенням результатів 13 листопада, в День пам'яті жертв Батурина. В той день, в який 297 років тому, в 1708 році, Батурин приніс себе в жертву незалежності України перебуваючи на самому піку свого розвитку. За час проведення акції до фондів заповідника надійшло 1 164 експонати. В день оголошення результатів Акції заповіднику подарували унікальну картину, перемовини за яку тривали більше двох років — «Різня в Батурині 1708 року», художника Андрія Івахненка. Для «Гетьманської столиці» цю картину він імені міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» придбав Косинський Михайло із Миколаївської області. Аналогічні акції проводяться щорічно — з 18 травня по 13 листопада.

В усі часи формування колекції державних музеїв забезпечувалось державою — матеріально та ініціативної працею музейних працівників.

Щороку з 2002 року працівники заповідника описують одну тисячу експонатів, а збирають, не враховуючи археологічних знахідок, набагато більше.

Музеї[ред.ред. код]

В даний час у складі заповідника є такі музейні об'єкти:

  • Палац гетьмана Кирила Розумовського — Музей Гетьманської Слави, де цілком закономірно та історично обґрунтовано представлено один із найвідповідальніших періодів історії України — добу Гетьманщини — її становлення, розвиток та ліквідацію;
  • Музей археології Батурина в приміщенні Воскресенської церковно-парафіяльної школи;
  • Будинок — музей Генерального судді Лівобережної України Василя Кочубея в будинку генерального судді Василя Кочубея;
  • територія Цитаделі Батуринської фортеці.

Галерея[ред.ред. код]

Великі панорами заповідника[ред.ред. код]

Велика панорама Батуринської фортеці
Велика панорама палацового комплексу гетьмана Разумовського
Велика панорама парку поблизу палацу гетьмана Разумовського

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]