Коваленко Оксана Степанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коваленко Оксана Степанівна
Народилася 16 листопада 1817(1817-11-16)
Звенигородський район, Україна
Померла невідомо

Окса́на Степа́нівна Ковале́нко (у заміжжі — Сорока; 4 (16) листопада 1817(18171116), село Кирилівка, нині Шевченкове Звенигородського району Черкаської області (201 рік) — дата смерті невідома) — подруга дитинства Тараса Шевченка, перше кохання поета.

Біографія[ред. | ред. код]

Оксана Степанівна Коваленко народилася 4(16) листопада 1817 року в селі Кирилівка (нині Шевченкове) в кріпацькій сім'ї Степана Григоровича та Мотрі Василівни Коваленків.

Хата Коваленків стояла поблизу садиби Шевченків. Малий Тарас ріс у дружбі з Оксаною. 1829 року вони розлучилися назавжди, коли 15-річний Шевченко виїхав з Кирилівки до Вільна.

22 березня 1831 року помер від холери 56-річний батько Оксани. 16 січня 1832 року померла «від натуральної хвороби», як записано в метричній книзі, мати Оксани, проживши трохи більше 50 років.

1834 року в Кирилівці від сім'ї Степана Григоровича Коваленка залишилися тільки сироти Оксана та її молодший одинадцятирічний брат Павло. Вони жили на садибі поблизу Шевченків ще близько п'яти років.

30 січня 1840 року Оксана Коваленко вийшла заміж за кріпака із сусіднього села Пединівки Карпа Миколайовича Сороку, який теж належав Павлові Енгельгардту. Поет, безперечно, знав про це з листів від родичів. 1841 року, присвячуючи поему «Мар'яна-черниця» Оксані Коваленко, він писав:

Чи правда, Оксано? чужа чорнобрива!
І ти не згадаєш того сироту,
Що в сірій свитині, бувало, щасливий,
Як побачить диво — твою красоту.

Дослідники життя й творчості Шевченка пов'язували ім'я Коваленко з віршем «Ми вкупочці колись росли» та іншими поезіями. Трагічну долю дівчини-кріпачки, колишньої коханої поета, що, за цими творами, стала покриткою, вони вважали беззастережним фактом. Проте метричні книги та сповідні розписи Кирилівської церкви не підтвердили таке припущення. 1843 року, коли Шевченко приїздив до Кирилівки, Коваленко жила з сім'єю в Пединівці й мала двох дочок — трирічну Параску і дворічну Варвару.

У вірші «Ми вкупочці колись росли», як і в інших ліричних творах, поет змалював узагальнений образ дівчини, скривдженої панами. Кріпосницька дійсність того часу давала для цього чимало фактів: тільки в Кирилівці 1843 року, як свідчать документи, було 17 покриток.

Література[ред. | ред. код]

  • Зайцев П. Оксана. Перше кохання Шевченка. — К.: Друкарь, 1918. — 31 с
  • Жур П. В. Коваленко Оксана Степанівна // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 305—306.
  • Жур Петро. Літо перше. — К.: Дніпро, 1979. — С. 74—78, 218.