Ковальов Федір Власович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ковальов Федір Власович
Народження23 лютого 1919(1919-02-23)
Новоіванівка, Україна
Смерть8 лютого 1988(1988-02-08) (68 років)
 Ворошиловград, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
Жанржанрове малярство, пейзаж, портрет і натюрморт
НавчанняСанкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1955)
Діяльністьхудожник, мистецтвознавець, педагог
ВчительВольштейн Мойсей Львович
ПрацівникКиївський державний художній інститут
ЧленСпілка радянських художників України
ПартіяКПРС
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня

Федір Власович Ковальо́в (нар. 23 лютого 1919, Новоіванівка — пом. 8 лютого 1988, Ворошиловград) — український радянський художник, мистецтвознавець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1960 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 23 лютого 1919 року в селі Новоіванівці (нині Донецький район Донецької області, Україна). З листопада 1939 року служив у Червоній армії. Брав участь у німецько-радянській війні. Мав військове звання лейтенанта[1]. Під час служби малював для армійських газет[2]. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[1]. Член КПРС.

1949 року закінчив Ворошиловградське художнє училище, був учнем Мойсея Вольштейна; упродовж 1949—1955 років навчався на факультеті історії і теорії мистецтв Інституту живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна у Ленінграді[2]. Одночасно у 1949—1951 роках працював директором Ворошиловградської дитячої художньої школи, а у 1951—1958 роках — Ворошиловградського художнього училища

Протягом 1961—1963 років очолював Луганську організацію Спілки художників України; у 1960-ті роки читав курс лекцій у Київському художньому інституті. Жив у Ворошиловграді в будинку на кварталі Шевченка, № 35, квартира № 34. Помер у Ворошиловграді 8 лютого 1988 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював в галузі мистецтвознавства, художньої критики, станкового живопису (створював пейзажі, портрети, натюрморти, тематичні картини у реалістичному стилі) і графіки. Серед робіт:

живопис
  • «Портрет батька» (1948);
  • «Жіночий портрет» (1952);
  • «Натюрморт з кавуном» (1958);
  • «На виставці» (1959);
  • «Ранок» (1960; варіант — 1977);
  • «У новому кварталі» (1964);
  • «Троянди і шипшина» (1964, темпера);
  • «Підсніжники» (1965, темпера);
  • «Бульденеж» (1965, полотно, олія);
  • «Луганщина. Річка Айдар» (1967);
  • «Пам'ять народна» («Гостра могила», 1967—1968);
  • «Кулеметник А. Єфремов» (1968);
  • «Хліб» (1968);
  • «Дружинник» (1969);
  • «Свято врожаю» (1969);
  • «Сади квітнуть» (1969);
  • «Пейзаж з річкою. Седнів» (1970);
  • «Блакитний розлив» (1973, варіант — 1983);
  • «Натюрморт з лимонами» (1973);
  • «Вшанування героя» (1974);
  • «На місці поєдинку. 1941 рік» (1975);
  • «Подарунки» (1975);
  • «Тарас Шевченко» (1976);
  • «Весна» (1977);
  • триптих «Радгосп-комбінат „Кременський“» (1978);
  • «Натюрморт з грибами» (1978);
  • «Зима. Перший сніг» (1979);
  • «Червоні маки» (1980);
  • «Березовий гай» (1980);
  • «На Волзі» (1982);
графіка
  • «Старий двір» (1952, акварель);
  • «Портрет луганського більшовика А. С. Семенова» (1958, соус);
  • серія «Луганськ будується» (1963—1965, ліногравюри);
  • «Новобудови» (1964, акварель);
  • «Натюрморт. Дині і сливи» (1966, акварель);
  • «Дбайливі шефи» (1967, фломастер, акварель);

Автор книг:

  • «Викладання рисунка у світлі системи Чистякова» (Ленінград, 1955);
  • «Василь Харлампійович Федченко» (Луганськ, 1959);
  • «Золотое сечение в живописи» (Київ, 1989; навчальний посібник).

Писав статті в журналах «Творчество» (1959, № 1 — «Про пропаганду мистецтва»; № 6), «Донбас» (1960, № 5 — «Творчий екзамен. У художників Луганщини»).

Брав участь у виставках з 1960 року. Персональні виставки його натюрмортів відбулися у Ворошиловграді у 1969 та 1983 роках[2].

У мистецтві

[ред. | ред. код]

Портрети художника написали Мойсей Вольшьейн у 1954 році та Микола Неклюєнко у 1969 році[2].

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]