Кокоа малий
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Кокоа малий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Xiphorhynchus fuscus (Vieillot, 1818) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Dendrocopus fuscus Lepidocolaptes fuscus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Коко́а малий[2] (Xiphorhynchus fuscus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Південній Америці.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[3]
- X. f. pintoi Longmore & Silveira, 2005 — посушливі внутріші райони північно-східної Бразилії (західна Баїя);
- X. f. tenuirostris (Lichtenstein, MHK, 1820) — східне узбережжя Бразилії (від центральної Баїї на південь до річки Ріо-Досі в штаті Еспіріту-Санту);
- X. f. fuscus (Vieillot, 1818) — південно-східна Бразилія (від південного Гоясу, східного Мінас-Жерайсу і Еспіріту-Санту на південь до Ріу-Гранді-ду-Сул), південний і південно-східний Парагвай, північно-східна Аргентина (Місьйонес).
Сеарський кокоа раніше вважався підвидом малого кокоа, однак був визнаний окремим видом через різницю в морфології, вокалізації і генетиці[4][5][6][7].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Малі кокоа мешкають в Бразилії, Аргентині і Парагваї. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських атлантичних лісах, в садах, галерейних лісах і сухих тропічних лісах, та в кампо-серрадо. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться безхребетними.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Xiphorhynchus fuscus. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 09 квітня 2022.
- ↑ Cabanne, G.S., Trujillo-Arias, N., Calderón, L., d'Horta, F.M. & Miyaki, C.Y. Phenotypic evolution of an Atlantic Forest passerine (Xiphorhynchus fuscus): biogeographic and systematic implications // Biological Journal of the Linnean Society. — 2014. — Вип. 113(4): 1047–1066. — ISSN 0024-4066. — DOI:.
- ↑ García, N.C., Naka, L.N. & Cabanne, G.S. Vocal variation in relation to genetic structure in an Atlantic forest woodcreeper (Xiphorhynchus fuscus): evolutionary and taxonomic implications // Journal of Ornithology. — 2018. — Вип. 159: 379–388. — ISSN 0021-8375. — DOI:.
- ↑ Cabanne, G.S., d’Horta, F.M., Sari, E.H.R., Santos, F.R. & Miyaki, C.Y. Nuclear and mitochondrial phylogeography of the Atlantic Forest endemic Xiphorhynchus fuscus (Aves: Dendrocolaptidae): biogeography and systematics implications // Molecular Phylogenetics and Evolution. — 2008. — Вип. 49(3): 760–773. — ISSN 1055-7903. — DOI:.
- ↑ Cabanne, G.S., García, N. & Minns, J. Reconocer Xiphorhynchus atlanticus como especie separada de Xiphorhynchus fuscus; Propuesta (809) // South American Classification Committee. — 2018.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |