Ілля Кокорудз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кокорудз Ілля Федорович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ілля Кокорудз
Ілля Кокорудз.jpg
Ілля Кокорудз у своєму кабінеті
Народився 1 серпня 1857(1857-08-01)
Яворів
Помер 2 червня 1933(1933-06-02) (75 років)
Львів
Поховання
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР
Національність українець
Діяльність педагог
Alma mater Львівський університет
У шлюбі з Іванна Кокорудз
Звання професор

Ілля́ Фе́дорович Кокору́дз (1 серпня 1857, Яворів — 1933, Львів) — український галицький педагог, професор, спричинився до розвитку української школи, дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка, товариства «Просвіта», «Руського клубу», голова «Руської Бесіди» (1920—1932, з 1928 року «Українська бесіда»), товариства «Рідна школа У. П. Т.» (відроджене 1920 Українське Педагогічне Товариство і перейменоване 1926 року), одним із засновників товариства «Учительська громада».

Життєпис[ред. | ред. код]

Ілля Кокорудз народився 1 серпня 1857 року в м. Яворові (нині Львівська область, Україна, тоді Австрійська імперія) у родині міщан.

Навчання у Академічній гімназії Львова завершив 1879-го з відзнакою. Навчався на філософському факультеті Львівського університету, який завершив 1884 року. Після складення екзамену працював учителем у німецькій гімназії в Бродах (1885). Склавши професорський іспит, отримав звання ЦК професора і став працювати у гімназії Станіславова, де познайомився і одружився 1892 з Іванною Чачковською, сестрою дослідника Лева-Володимира Чачковського, з якою у 1895 році переїхав до Львова, де він викладав українську мову та літературу, старослов'янську граматику у Академічній гімназії, директором якої він був протягом 1911—1927 років.

Займався дослідженнями у галузях класичної філософії, педагогіки, історії української літератури. Був автором наукових розвідок з літератури, рецензій, які публікували у часописах «Зоря», «Правда», «Діло», «Записках НТШ». Як учасник «Руської бесіди» брав активну участь у театральному житті краю, морально і матеріально підтримуючи театральні колективи.

Подружжя Кокорудзів було бездітним і при виході на емеритуру (пенсію) Ілля Кокорудз у заповіті відписав свій двоповерховий будинок на вул. 29 Листопада (Коновальця), 40 з місячним прибутком у 996 злотих на користь стипендійного фонду імені Іллі й Іванни Кокорудзів для студентів вищих шкіл під наглядом НТШ; парцелю на вул. Моджейевського (Кокорудзів) на власність «Рідної школи У. П. Т.» для закладення на ній будівлі школи; маєтності у с. Дора для ремісничої школи під опікою Монастиря студитів в Уневі; свої збереження на будівництво школи, Видавничої спілки «Діло», Задопомоговому товариству при Академічній гімназії. Виконавцем заповіту була призначена його дружина Іванна Кокорудз.

Просвітянський діяч Степан Шах у спогадах писав, що Ілля Кокорудз «…останній традиційний галицький патріот XIX ст., що ціле життя щадив на це, щоб опісля віддати заощаджений гріш своїй вбогій суспільності».

За погодженням з митрополитом Андреєм Шептицьким у с. Дора біля Яремча (тепер Івано-Франківська область) була закладена 3-річна фахова школа з кравецтва, шевства, кушнірства, для якої збудували приміщення школи і бурси для учнів, дерев'яну церкву Св. Іллі в гуцульському стилі, присвячену на честь покійного фундатора. Опіку над школою і церквою виконували оо. студити.

Завдяки заощадливості Ілля Кокорудз разом з дружиною Іванною заклав «Фундацію Іллі й Іванни Кокорудз», на кошти якої було куплено земельну ділянку, де було збудовано будівлю для Дівчачих приватних гімназійних курсів «Рідної школи». Згодом її реорганізували у Приватну Дівочу гімназію «Рідної школи», якій 8 вересня 1934 присвоїли ім'я Іванни та Іллі Кокорудзів, а за часів СРСР перетворили на російськомовну школу № 5.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У Львові на честь Іллі Кокорудза 1992 року була названа вулиця, на якій знаходиться школа № 5 з поглибленим вивчення англійської мови. Школа з 1992 стала україномовною і 1996 їй було повернуто назву імені Іванни та Іллі Кокорудзів.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Приватна дівоча гімназія «Рідної школи» Українського педагогічного товариства імені Іллі та Іванни Кокорудзів у Львові. — Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 1997. — ISBN 966-538-024-9.

Посилання[ред. | ред. код]