Унів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Унів
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Перемишлянський район
Рада Коросненська сільська рада
Код КОАТУУ 4623383903
Основні дані
Населення 468
Площа 3,04 км²
Густота населення 153,95 осіб/км²
Поштовий індекс 81216
Телефонний код +380 3263
Географічні дані
Географічні координати 49°42′43″ пн. ш. 24°35′29″ сх. д. / 49.71194° пн. ш. 24.59139° сх. д. / 49.71194; 24.59139Координати: 49°42′43″ пн. ш. 24°35′29″ сх. д. / 49.71194° пн. ш. 24.59139° сх. д. / 49.71194; 24.59139
Середня висота
над рівнем моря
301 м
Водойми Гнила Липа
Місцева влада
Адреса ради 81215, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с.Коросне , тел. 56-4-17
Карта
Унів (Україна)
Унів
Унів
Унів (Львівська область)
Унів
Унів
Свято-Успенська Лавра

Унів (до 2003 року Міжгір’я), колись село Перемишлянського повіту в Галичині (1300 меш.), тепер село Унів Перемишлянському районі Львівської області; важливий монаший і друкарський осередок. В Уневі існує Свято-Успенська Лавра отців студитів Української Греко-Католицької Церкви.

Історія[ред.ред. код]

В Уневі з 14 століття діяв монастир Успення Богородиці з оборонними мурами, спершу православний, 1700—1790 — належав до Василіянського Чину. Відомо, що в цьому прекрасно збереженому оборонному монастирі в 1606 р. перебував Іван Вишенський і написав там “Посланіє до стариці Домініканії”. Зведено споруду, скоріше за все, в XV ст. У 18 ст. - це один з важливіших монастирів у Галичині; згодом занепав. В 1919 митрополит А. Шептицький переніс до Унева осередок Студитів з осідком ігуменату. Тут розвинуто було серед іншого малярську школу, палітурню, а з 1935 друковано церковно-релігійний місячник «Промінчик Сонця Любови». За радянської влади, після втечі керівництва монастиря за кордон, там було влаштовано інтернат для осіб похилого віку та інвалідів, де на державному забезпеченні утримувалося більше 300 престарілих та розумово відсталих осіб. До Унова було проведено електрику, а згодом - газ. Побудовано дорогу з твердим покриттям. Після розпаду СРСР до монастиря повернулися монахи. Інтернат закрили, у зв'язку з чим втратили роботу біля 200 чоловік (це майже половина населення села). Щоб мешканці Унова не заперечували, монахи пообіцяли заснувати цегляний заводик, майстерні та ферму для підтримки монастиря, та забезпечити роботою більшість селян. Але нічого не виконали. До теперішнього часу працездатні селяни їздять на заробітки, шукають роботу у Львові, та, по можливості, виїжджають до міста. Зараз в Унові стає модним мати дачу, «фазенду», для заможних містян. Свіже повітря, джерельна вода,  близькість монастиря створюють ореол «чистоти», якої так не вистачає сучасному споживачеві ГМО.

Унівська друкарня[ред.ред. код]

1618 ігумен Кирило Транквіліон-Ставровецький почав друкувати на пересувній друкарні «Зерцало богословія». В 1648-1770 рр. при лаврі діяла Унівська друкарня, де було надруковано ряд відомих стародруків. Тут працювали українські друкарі Андрій Скольський, Дмитро Кульчицький, Симеон Ставницький, а книжки прикрашали гравюрами Іллі, М.Зубрицького, Є.Завадовського, Мини, М. Фуглевича.

Справжню друкарню в Уневі заснував львівський єпископ Арсеній Желиборський, який перевіз сюди львівську друкарню, з 1646 у ній працював відомий друкар А. Скульський.

В Уневі видано «Псалтир», «Пѣтныи Акафісты» (1660). Опіку над уневською друкарнею продовжував архимандрит Варлаам Шептицький (1670 — 1710), за якого друкарі Симеон і Василь Ставницькі видали «Выкладъ о церкви святой» (1670), а Дмитро Кульчицький «Псалтир» (1678). У 1673 в унівській друкарні молдавський митрополит Дософтей (Доситей) Барила видав румунською мовою кирилицею відомий віршований «Псалтир» («Psaltirea pre versuri tocmită») за зразком Я. Кохановського, «Акафісти» (1673) і «Літургіон» (1679), перекладені з українських видань. За єпископа Афанасія Шептицького (1722 — 46) в унівській друкарні видано «Собраніє припадковіъ» (1732) і «Служебникъ» (1733). За весь час в унівській друкарні видано близько 60 книг, друк яких відзначався добрим поліграфічним виконанням. У 1770 унівська друкарня занепала через суперництво Львівського Ставропігійського Братства.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.