Унів

село Унів
Свято-Успенська Лавра
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район/міськрада	Перемишлянський район
Рада/громада	Коросненська сільська рада
Код КОАТУУ	4623383903
Основні дані
Населення	468
Площа	3,04 км²
Густота населення	153,95 осіб/км²
Поштовий індекс	81216
Телефонний код	+380 3263
Географічні дані
Географічні координати	49°42′43″ пн. ш. 24°35′29″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	301 м
Водойми	Гнила Липа
Місцева влада
Адреса ради	81215, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Коросне, тел. 56-4-17
Карта
Унів
Унів
Унів на Вікісховищі

Унів (до 2003 року Міжгір'я), колись село Перемишлянського повіту в Галичині (1300 меш.), тепер село Унів Перемишлянському районі Львівської області; важливий монаший і друкарський осередок. В Уневі існує Свято-Успенська Лавра отців студитів Української Греко-Католицької Церкви.

Історія

Монастир

В Уневі з XIV століття діяв монастир (за даними польських дослідників, василіянський, заснований князем Федором Любартовичем), Успіння Богородиці з оборонними мурами, спершу православний, а у 1700–1790 роках — належав до Василіянського Чину. Відомо, що в цьому прекрасно збереженому оборонному монастирі в 1606 р. перебував Іван Вишенський і написав там «Посланіє до стариці Домініканії». Зведено споруду, найімовірніше, в XV ст.

У XVIII ст. — це один з найважливіших монастирів у Галичині; згодом він занепав.

У 1919 р. митрополит А. Шептицький переніс до Унева осередок Студитів з осідком ігуменату. Серед іншого тут було розвинуто маля́рську школу, палітурню, а з 1935 р. друковано церковно-релігійний місячник «Промінчик Сонця Любови». За радянської влади, після арешту та ув'язнення керівництва монастиря, там було спочатку створено концентраційний табір для ченців різних спільнот УГКЦ, які відмовилися приєднатися до РПЦ, а потім — влаштовано інтернат для осіб похилого віку та інвалідів, де перебувало більше 300 старих та розумово відсталих осіб.

До Унева було проведено електрику, а згодом — газ. Побудовано дорогу з твердим покриттям. Після розпаду СРСР монахи спочатку не могли повернутися до монастиря, але в 1993 р. монасти́р повернули власникам.

У 2005 році в селі відкрили меморіальну дошку на честь митрополита Андрея і блаженного архимандрита Климентія Шептицьких за порятунок єврейських, українських та польських дітей у роки Другої світової війни.

Унівська друкарня

1618 року ігумен Кирило Транквіліон-Ставровецький почав друкувати на пересувній друкарні «Зерцало богословія». В 1648–1770 рр. при лаврі діяла Унівська друкарня, де було надруковано ряд відомих стародруків. Тут працювали українські друкарі Андрій Скольський, Дмитро Кульчицький, Симеон Ставницький, а книжки прикрашали гравюрами Іллі, М. Зубрицького, Є. Завадовського, Мини, М. Фуглевича.

Справжню друкарню в Уневі заснував львівський єпископ Арсеній Желиборський, який перевіз сюди львівську друкарню, з 1646 року в ній працював відомий друкар Андрій Скульський.

В Уневі видано «Псалтир», «Пѣтныи Акафісты» (1660). Опіку над унівською друкарнею продовжував архимандрит Варлаам Шептицький (1670–1710), за якого друкарі Симеон і Василь Ставницькі видали «Выкладъ о церкви святой» (1670), а Дмитро Кульчицький «Псалтир» (1678). У 1673 році в унівській друкарні молдавський митрополит Дософтей (Доситей) Барила видав румунською мовою кирилицею відомий віршований «Псалтир» («Psaltirea pre versuri tocmită») за зразком Я. Кохановського, «Акафісти» (1673) і «Літургіон» (1679), перекладені з українських видань. За єпископа Афанасія Шептицького (1722—46) в унівській друкарні видано «Собраніє припадковіъ» (1732) і «Служебникъ» (1733). За весь час в унівській друкарні було видано близько 60 книг, друк яких відзначався добрим поліграфічним виконанням. У 1770 році унівська друкарня занепала через суперництво Львівського Ставропігійського Братства.

Унівський бій

Бій відбувся наприкінці вересня 1944 року, біля монастиря Унівська лавра. З боку УПА бій прийняв курінь "Сіроманців" та сотня "Коса", більшовики застосували важку зброю, включно з танками та розвідувальними літаками. Після дводенної масакри відділ УПА щасливо відійшов, але на полі бою залишилося з обидвох сторін багато вояків.

Про бій під Уневом згадано у передріздвяному привітанні Головного командування УПА Романа Шухевича, нарівні з Гурбами.

Пам'ятка в лісі між с.Словіта та с.Унів встановлена з нагоди Унівського бою.

Між селами Словіта та Унів глибоко в лісі збереглася пам'ятка цих героїчних подій. Це камінь-пісковик з викарбуваними словами: "Тут 30 вересня відбувся переможний бій куреня УПА під командуванням Карпенка Яструба".

Відомі люди

• княжна Олександра — донька київського князя Андрія Івановича, була похована в монастирській церкві.
• Роалд Гоффман - хімік, поет, драматург, лауреат Нобелівської премії, переховувався в селі від нацистів під час другої Світової війни
• Микола Дюк - місцевий вчитель, переховував євреїв від нацистів під час другої Світової вінйни.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
• Uniów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — T. XII : Szlurpkiszki — Warłynka. (пол.) — S. 807–808. (пол.)

Посилання

• Замки та храми України — Унів
• Архітектурні та природні ПАМ'ЯТКИ УКРАЇНИ — Унів
• Детальніше про Молодіжну Прощу до Унівської Лаври
• [1]

Див. також

• Унівська лавра