Колодіївка (Тернопільський район)
село Колодіївка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Скалатська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040430040093030 |
Облікова картка | Колодіївка |
Основні дані | |
Засноване | 1568 |
Населення | 1 110 |
Територія | 4.030 км² |
Густота населення | 275.43 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47844 |
Телефонний код | +380 3543 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°28′18″ пн. ш. 25°54′41″ сх. д. / 49.47167° пн. ш. 25.91139° сх. д. |
Відстань до районного центру |
20 км |
Найближча залізнична станція | Скалат |
Відстань до залізничної станції |
9 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47851, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Скалат, Грушевського, 2 |
Карта | |
Мапа | |
|
Колоді́ївка — село на заході України, у Скалатській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2015 року підпорядковувалося сільраді з центром у селі Панасівка. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скалатської міської громади. У зв'язку з переселенням жителів хутір Скала виключений із облікових даних. Розташоване на сході району.
Населення — 1110 осіб (2001).
В полях, на схід від села, виявлено поселення черняхівської культури.
У селі помітні сліди Княжого тракту — шляху часів Русі.
Перша писемна згадка — 1568 року як власність Я. Сенявського.
Діяли «Просвіта» (від 1895), «Сільський господар» (від 1928), «Союз українок» (від 1937) та інші товариства, кооператива.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису:[1]
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1104 | 99.46% |
російська | 6 | 0.54% |
Усього | 1110 | 100% |
- церква святого великомученика Димитрія (1904 р., мурована).
Останнього вівторка кожного місяця у церкві Святого Дмитрія відбуваються молитви за оздоровлення, на які з'їжджаються тисячі прочан з усіх куточків України. Також проводяться обряди екзорцизму [2][3] - костел св. Станіслава й Анни (відновлений на початку ХХІ ст.)
- монастир святого Теодора Студита (1995 р., перенесено із Риму старанням Кардинала Любомира Гузара)
- капличка біля Колодіївського джерела Пресвятої Богородиці (2003 р.).
- пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967 р., скульп. Яків Ягода)
- хрест із Розп'яттям (раніше зберігався у парафіяльному костелі Тернополя) на цвинтарі.
- Комплексна пам'ятка природи місцевого значення Прохова скалка.
- Колодіївське джерело Пресвятої Богородиці.
Розташоване на східній околиці, освячене 2003 року після з'явлення прочанам образу Богородиці, впорядковане, споруджено капличку з статуєю («фігурою») Святої Марії[4].
Діють загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, фольклорний гурт «Колодіївські забави». Громадська організація «КОЛОДІЇВСЬКА ГРОМАДА РИБАЛОК».
- доктор Юрчинський Остап Никифорович — громадський і політичний діяч, делегат УНРади ЗУНР від Чортківського повіту
- Роман Слюзар — український правник, громадський діяч[5], доктор права, голова Виділу Бучацької повітової філії товариства «Просвіта»[6]
- священник Слюзар Володимир — реліґійно-громадський діяч, репресований «совітами», брат Слюзара Романа, небіж Студинського Кирила[7]
- підприємець, український громадський діяч у Канаді, мемуарист, автор монографій та публікацій в періодичних виданнях історичних досдіджень новітньої історії України — Олександр Брик
- Мисик Олег Іванович (1957) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу. Генеральний консул України у Бересті.
- громадські діячі:
- польський письменник Владислав Козебродський,
- фольклорист і краєзнавець М. Крищук,
- господарник і громадський діяч Н. Миколюк,
- доктор політології, дипломат І. Мисик
- господарник, кандидат економічних наук М. Чирка
- лінгвіст Я. Хануш.
- козацький полковник Максим Кривоніс
- фольклорист о. Г. Галька
- письменники Іван Франко, Андрій Малишко
- Верховний архієпископ Києво-Галицький, Глава Української греко-католицької церкви Гузар Любомир
- ієромонах Планчак Григорій.
-
Дорожній знак при в'їзді в село
-
Святого Дмитрія
-
Костел святих Анни та Станіслава у Колодіївці
-
Монастир Святого Теодора Студита
-
Школа
-
Статуя Божої Матері
-
Став біля села
- ↑ Наталя Шевчук. Страх і блаженство колодіївської молитви («Вільне життя плюс», №51 (15163) від 07.07.2010 р.)
- ↑ Папа Римський позбавив сану дев’ятьох монахів з Прикарпаття. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 24 березня 2018.
- ↑ М. Крищук. Колодіївське джерело Пресвятої Богородиці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — ISBN 966-528-199-2. — С. 141
- ↑ В. Слюзар. Слюзар Роман Климентійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 296
- ↑ М.Хархаліс. Доповнення відомостей про ПСК // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник… с. 308
- ↑ В. Слюзар. Слюзар Володимир Климентійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 295
- ↑ Х. Весна. Брик Роман Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 185
- ↑ Мельничук Б. Козяр Петро // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 134. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Мельничук Б. Стрик Микола // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 599. — ISBN 978-966-528-318-8.
- І. Гаврильцьо, М. Крищук. Колодіївка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — ISBN 966-528-199-2. — С. 140–141.