Кольська надглибока свердловина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кольська надглибока свердловина
Зображення
Країна  Росія
Адміністративна одиниця Печензький район
У межах природно-географічного об'єкта Кольський півострів
Вертикальна глибина 12 262 м
Зображення печатки/емблеми
Мапа
CMNS: Кольська надглибока свердловина у Вікісховищі

Координати: 69°23′47″ пн. ш. 30°36′35″ сх. д. / 69.39650000002778540° пн. ш. 30.60990000002777833° сх. д. / 69.39650000002778540; 30.60990000002777833

Кольська надглибока свердловина — найглибша в світі бурова свердловина.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Кольська надглибока свердловина, 2007

Розташована у Печензькому районі Мурманської обл. РФ біля м. Заполярний. Глибина 12262 м (свердловина СГ-3 на 2000 р. — 12 266 м). Споруджувалася в східній частині Балтійського щита для вивчення геології та металогенії континентальної земної кори з відбором керна по всій довжині свердловини. Здійснювалася бурильною установкою «Уралмаш-15000». Встановлена потужність обладнання 18000 кВт. Буріння турбінне. Використовувалися бурильні труби зі сплавів на основі алюмінію (ЛБТ).

Свого часу (80-ті роки минулого століття) побила рекорд американської свердловини Берта Роджерс (9 км), найглибшої свердловини у світі на той час.

Спочатку планувалося досягти відмітки 16000 м, але через технічні проблеми, а також через фінансові труднощі у 1991 році роботи довелося припинити достроково. Одна з головних причин — збільшення температури порід вибою до 230 °C і тиску понад 1000 атм, за таких умов бурове устаткування працює нестабільно. Кольська надглибока свердловина використовувалась для моніторингу стану земної кори в цьому районі.

У зв'язку з фінансовими труднощами і відсутністю підтримки держави проект «Кольська надглибока свердловина» було закрито 2008 року[1][2].

Зведенням керував Губерман Давид Миронович (1929—2011) — науковець-геолог, доктор технічних наук, академік Російської академії природничих наук, заслужений геолог РРФСР.

Інші надглибокі свердловини[ред. | ред. код]

Станом на 2023 рік у світі, в тому числі і в Україні, існують наступні надглибокі свердловини:

30 травня 2023 року, в пустелі Такла-Макан (Китай) розпочалося буріння надглибокої свердловини з проєктною глибиною 11100 м. Справжньої мети глибинного буріння офіційно не розголошують, однак відомо, така розвідка дозволить виявити мінеральні та енергетичні ресурси глибоко під земною поверхнею, і отвір буде настільки глибоким, що досягне відкладень, які утворилися 145 мільйонів років тому[3]. Таким чином, пройшовши 10 шарів гірських порід, команда сподівається дістатися до гірських порід крейдового періоду, шару, відомого як крейдяна система, вік якої саме і становить 145 мільйонів років[4].

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Росимущество ликвидирует самую глубокую скважину в мире. Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2008.
  2. Ликвидируется самая глубокая на планете Кольская скважина. Архів оригіналу за 20 квітня 2008. Процитовано 20 квітня 2008.
  3. Сі Цзіньпін наказав пробурити надглибоку свердловину для дослідження Землі: як далеко зайдуть китайці. // Автор: Богдан Скаврон. 31.05.2023, 23:26
  4. 10 000-метрова діра в Землі: китайські вчені на порозі відкриття крейдяної системи. 08.10.2023, 19:21