Кольцов Микола Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Микола Костянтинович Кольцо́в
рос. Никола́й Константинович Кольцо́в
Кольцов, Николай Константинович.jpg
Народився 15 (3) червня 1872(1872-06-03)
Москва, Російська імперія
Помер 2 грудня 1940(1940-12-02) (68 років)
Ленінград, СРСР
Поховання Введенське кладовище
Місце проживання СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність росіянин
Діяльність біолог, генетик
Alma mater Московський державний університет (1899)
Галузь біологія
Заклад Московський державний університет, Москва; Інститут експериментальної біології АН СРСР, Москва;
Вчене звання академік ВАСГНІЛ, член-кореспондент АН СРСР
Науковий ступінь доктор наук
Науковий керівник Михайло Мензбір
Відомі учні Микола Тимофеєв-Ресовський
Член Академія наук СРСР і Петербурзька академія наук
Відомий завдяки: генетика
Нагороди
Заслужений діяч науки РРФСР

Микола Костянтинович Кольцо́в (15 (3) червня 1872(18720603), Москва, Російська імперія — 2 грудня 1940, Ленінград, СРСР) — російський генетик, засновник Інституту експериментальної біології, дослідник клітинної біофізики і генетики. Академік ВАСГНІЛ, член-кореспондент АН СРСР. Передбачив принцип матричного синтезу молекул спадковості.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в родині купця. Навчався в Московському університеті, який закінчив у 1895 році та здав іспити на ступінь магістра. Далі працював у лабораторії Вальтера Флеммінга в Кілі й на біологічних станціях в Неаполі, Роскові та Вілла-Франке[en]. З 1899 працював на посаді приват-доцента в Московському університеті.

У 1901 захистив магістрську дисертацію «Розвиток голови міноги». З 1903 також викладав на Вищих московських жіночих курсах і в Народному університеті ім. А. Л. Шанявського[ru]. Під час студентських заворушень 1905-06 років підтримує студентів, відмовляється захищати написану докторську дисертацію. За це підлягає переслідуванням з боку адміністрації, включно зі своїм вчителем Михайлом Мензбіром. Але вже у 1911, коли Мензбір сам звільнився з університету на знак протесту проти політики міністерства народної освіти щодо університетської автономії, приймає його на Вищих жіночих курсах.

У 1907 одружується з Марією Садовниковою.

Член-кореспондент Петербурзької та Російської академій наук з 1916 року, академік ВАСГНІЛ з 1929 року.

Заснував та керував Інститутом експериментальної біології (1917–1939). У 1920 році заарештований та засуджений до смертної кари, проте звільнений наказом Леніна за заступництва Максима Горького і Луначарського. Голова Російського євгенічного товариства. У кінці 1930-х піддавався переслідуванням.

Помер у грудні 1940 року.

Науковий внесок[ред.ред. код]

Вперше описав внутрішньоклітинний цитоскелет.[1] Вивчав хімічні основи спадковості. Передбачив вплив іонізуючої радіації на мутагенез та принцип матричного синтезу хромосом (хоча помилково вважав гени білковими структурами).

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Інститут експериментальної біології був названий іменем Кольцова.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]