Колібрі-іскринка оливковий
| Колібрі-іскринка оливковий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Chaetocercus berlepschi Simon, 1889 | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Acestrura berlepschi | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-іскри́нка оливковий[2] (Chaetocercus berlepschi) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Ендемік Еквадору. Вид названий на честь німецького орнітолога Ганса фон Берлепша[4].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 6—7 см. У самців верхня частина тіла темно-зелена, блискуча, за очима вузькі білі смуги, які ідуть до грудей. Горло яскраво-фіолетове, блискуче, решта нижньої частини тіла біла, з боків зелена, на грудях зелена смуга. Хвіст роздвоєний. У самиць горло охристе і хвіст охристі, центральні стернові пера у них зелені з чорною смугою на кінці. Дзьоб короткий, прямий, чорний.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Оливкові колібрі-іскринки мешкають в прибережних районах на заході Еквадору, в провінціях Есмеральдас, Манабі і Санта-Елена, зокрема в національному парку Малачілілья[en] та в долині річки Аямпе[de]. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах та на узліссях, переважно на висоті від 50 до 350 м над рівнем моря[5].
Оливкові колібрі-іскринки живляться нектаром квітучих рослин, зокрема Kohleria spicata, Cornutia pyramidata, Psychotria hazennii і Razisea cf. ericae[6]. Сезон розмноження у них триває з листопада по квітень. Гніздо чашоподібне, робиться з рослинних волокон, рослинного пуху, павутиння і лишайників, розміщується на верхівках невеликих мертвих дерев, на висоті 5 м над землею. В кладці 2 білих яйця[7].
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція оливкових колібрі-іскринок становить від 1000 до 3000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Chaetocercus berlepschi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 29 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 жовтня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 70. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Harris, J. Berton C.; Ágreda, Ana E.; Juiña, Mery E.; Freymann, Bernd P. (2009). Distribution, Plumage, and Conservation Status of the Endemic Esmeraldas Woodstar (Chaetocercus berlepschi) of Western Ecuador. The Wilson Journal of Ornithology (англ.). 121 (2): 227—239. doi:10.1676/08-079.1. ISSN 1559-4491. S2CID 86072023.
- ↑ Ágreda, Ana E. (2006). Feeding ecology and conservation of Esmeraldas Woodstar Chaetocercus berlepschi in the Chongón-Colonche Hills, western Ecuador. Cotinga. 27: 40.
- ↑ Juiña, Mery; Harris, J. Berton C.; Greeney, Harold; Hickman, Bertram R. (2010). Description of the nest and parental care of the Esmeraldas Woodstar (Chaetocercus berlepschi) in western Ecuador. Ornitologia Neotropical. 21: 313 — через ResearchGate.
- ↑ Alcívar Vega, María Daniela; Vera Vargas, Vanessa Estefanía (2013). Aislamiento de bacterias celulolíticas a diferentes profundidades en plantación de Teca (Tectona grandis) y Pechiche (Vitex gigantea). Celceta: ESPAM.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |