Колісник Андрій Володимирович
| Колісник Андрій Володимирович | ||
|---|---|---|
 Старший лейтенант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
3 серпня 1965 Чумаки, Томаківський район | |
| Смерть |
22 січня 2015 (49 років) Красний Партизан, Ясинуватський район | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви |
Війна на сході України • Бої під Горлівкою | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Андрі́й Володи́мирович Колі́сник (3 серпня 1965 — 22 січня 2015) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Передовий авіанавідник, 20-й окремий мотопіхотний батальйон, 93-тя окрема механізована бригада.
22 січня 2015 року російські збройні формування на бронетехніці заїхали у селище Красний Партизан, де знаходився блокпост зі взводом 20-го окремого мотопіхотного батальйону. 20 оборонців блокпосту, незважаючи на чисельну перевагу противника — до роти, яких з іншого боку посилювали танки, відбивалися дві години. Згодом терористи свідчили, що старший лейтенант Колісник бився до кінця та загинув як герой. Коли закінчилися набої, терористи запропонували воякам здатися, але Колісник відмовився та віддав наказ відступати, сам же не покинув позиції. 9 українських вояків терористи полонили. Завдяки мужності вояків військовики на інших блокпостах мали змогу мобілізуватися та ускладнили шлях терористів, котрі намагалися безперешкодно проїхати з Донецька в Горлівку.
Капелан 20-го батальйону отець Дмитро Поворотний вивіз з окупованої території тіла Колісника, молодшого сержанта Романа Сеха, солдата Сергія Слісаренка, молодшого сержанта Альберта Саруханяна.
Вдома залишились дружина та дві доньки.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 22 січня[2][3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 22 січня на YouTube
Джерела[ред. | ред. код]
- «Наші хлопці мужньо трималися і загинули як Герої», — священик розповів про бій під Червоним Партизаном
- Колісник Андрій Володимирович [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Терористи розстріляли полонених українців
- Священик взяв участь у евакуації тіл вояків [Архівовано 19 червня 2015 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші лейтенанти (Україна)
- Народились 3 серпня
- Народились 1965
- Померли 22 січня
- Померли 2015
- 20-й окремий мотопіхотний батальйон «Дніпропетровськ»
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Томаківського району
- Померли в Ясинуватському районі
- Поховані в Томаківському районі
- Учасники боїв за Горлівку