Чумаки (Томаківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Чумаки
Церква
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Томаківський
Рада/громада Чумаківська сільська рада
Код КОАТУУ 1225488801
Облікова картка Чумаки 
Locator Dot2.gif
Розташування села Чумаки
Основні дані
Засноване 1741
Населення 1 203
Поштовий індекс 53510
Телефонний код +380 5668
Географічні дані
Географічні координати 47°57′15″ пн. ш. 34°37′06″ сх. д. / 47.95417° пн. ш. 34.61833° сх. д. / 47.95417; 34.61833Координати: 47°57′15″ пн. ш. 34°37′06″ сх. д. / 47.95417° пн. ш. 34.61833° сх. д. / 47.95417; 34.61833
Середня висота
над рівнем моря
120 м
Відстань до
районного центру
20 км
Найближча залізнична станція Мирова
Відстань до
залізничної станції
25 км
Місцева влада
Адреса ради 53510, с. Чумаки, вул. Гагаріна, 5; тел. 38-1-88
Сільський голова Терпеловська Віра Анатоліївна
Карта
Чумаки is located in Україна
Чумаки
Чумаки
Чумаки is located in Дніпропетровська область
Чумаки
Чумаки

Чумаки́ — село в Україні, в Томаківському районі Дніпропетровської області. Населення — 1 203 мешканці.

Центр Чумаківської сільської ради. Сільраді підпорядковані села Кірове й Червоний Яр.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Чумаки знаходиться біля витоків річки Комишувата Сура, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Новоандріївка (Солонянський район). Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат. Через село проходить автомобільна дорога Т 0420.

Розташоване за 20 км на північний захід від районного центру та за 25 км від залізничної станції Мирова на лінії Апостолове — Запоріжжя Придніпровської залізниці.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Село Чумаки виникло у складі Кодацької паланки у першій половині XVIII століття на місці запорізького зимівника.

За даними на 1859 рік в казенному селі мешкало 1210 осіб (604 чоловіки та 606 — жінок), налічувалось 195 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік в селі мешкало 1699 осіб, налічувалось 303 двори, православна церква, школа, 2 лавки, проходило 2 ярмарки на рік[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3022 осіб (1494 чоловічої статі та 1528 — жіночої), з яких 3004 — православної віри[3].

На території Чумаків за УРСР була розміщена центральна садиба колгоспу «Іскра», за яким закріплено 5652 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4840 га орних земель. Вирощувалися в основному зернові культури, розвинуте також тваринництво м'ясо-молочного напрямку.

Сучасний стан[ред.ред. код]

У селі — середня школа, в якій 20 вчителів навчають 380 учнів, будинок культури із залом на 400 місць, бібліотека з фондом 9939 книг, дільнична амбулаторія та стаціонарне відділення Томаківської районної лікарні, дитячі ясла-садок на 50 місць. Є відділення зв'язку, АТС, ощадна каса, 10 магазинів, їдальня.

Економіка[ред.ред. код]

  • ООО «Гарант».

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Поблизу села Чумаки розташовані кургани скіфського часу.
  • Будинок Волоської управи (нині музей історії села Чумаки).
  • Карьєргардія (нині пошта).

Видатні персони[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-64)
  4. Родное село попрощалось с отказавшимся сдаваться и расстрелянным боевиками командиром взвода, старшим лейтенантом 20-го батальона Андреем Колисныком. ВИДЕО. censor.net (UA). 28 січня 2015. Процитовано 28 січня 2015.  (рос.)