Константин фон Економо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Константин фон Економо
Народився 21 серпня 1876(1876-08-21)[1][2]
Бреїла, Румунія
Помер 21 жовтня 1931(1931-10-21)[1][2] (55 років)
Відень, Перша Австрійська Республіка
Країна  Австрія
Діяльність нейронауковець, викладач університету, невролог, льотчик, лікар, психіатр
Alma mater Віденський університет
Віденський технічний університет
Галузь лікар, медицина[3], неврологія[3] і психіатрія[3]
Заклад Віденський університет
Брати, сестри Baron Dimitri Jean Economo di San Serffd
У шлюбі з Princess Karoline of Schönburg-Hartensteind
Автограф

CMNS: Константин фон Економо у Вікісховищі

Константин фон Економо (21 серпня 1876, Бреїла — 21 жовтня 1931, Відень) — австрійський невролог грецького походження.

Біографія[ред. | ред. код]

Константин фон Економо народився в румунському місті Бреїла в багатій дворянській родині. Незабаром разом з сім'єю переїхав до австрійського Трієст, де пройшло його дитинство. 1893 року вступив до Віденського політехнічного університету і спершу вчився на інженера. Через два роки став вчитися на медика. 1901 року закінчив медичний факультет Віденського університету. З 1900 по 1903 рік був асистентом у фізіолога Зиґмунда Екснера. Навчався в Мюнхені в Еміля Крепеліна. З 1906 року працював у Відні на катедрі психіатрії асистентом Юліуса Вагнер-Яурегга[4].

Був одним з перших льотчиків в Австрії. З 1910 року був президентом аероклубу. Під час Першої світової війни служив пілотом, а потім військовим лікарем[4]. З 1920 року і до кінця життя — професор катедри невропатології та психіатрії медичного факультету Віденського університету. З 1928 року був головою Віденського товариства психіатрів. 1931 року відкрив відділення для вивчення головного мозку[5].

Помер 1931 року від серцевого нападу[6].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Карта Економо-Коскінаса

Опублікував близько 150 статей і книг. Встановив наявність центру головного мозку, який відповідає за ковтання і дихання. Займався вивченням порушення сну, розробив теорію сну. Описав епідемічний летаргічний енцефаліт, згодом названий його ім'ям. 1925 року спільно з Георгом Н. Коскінасом розробив схему цитоархітектоніки кори півкуль головного мозку (карта Економо-Коскінаса)[4]. Відповідно до цієї схеми, поверхня кожного півкулі ділиться на 7 частин і 109 полів.

Пам'ять[ред. | ред. код]

1932 року на його честь було названо провулок у віденському районі Фаворитен. 1966 року у дворі Віденського університету був встановлений бюст Константина фон Економо[7]. 1976 року, до 100-річчя від дня його народження, в Австрії була випущена пам'ятна марка[8].

Твори[ред. | ред. код]

  • Die Cytoarchitektonik der Hirnrinde des erwachsenen Menschen, W.- B., 1925 (спільно з GN Koskinas).
  • Zellaufbau der Grosshirnrinde des Menschen, B., 1927.
  • Die Encephalitis lethargica, B.-W., 1929.

Література[ред. | ред. код]

  • Marburg O. Konstantin Economo Freiherr von San Serff, Dtsch. Z. Nervenheilk., Bd 123, S. 219, 1931.
  • Stransky Е. Constantin von Economo, в кн .: Grosse Nervenärzte, Bd 2, Stuttg., 1959.
  • Kutlik I. Ste vyrocle narodenia Constantina Eoconoma, Bratlsl. lek. Listy, sv. 66, s. 110, 1976.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Енциклопедія Брокгауз
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в Czech National Authority Database
  4. а б в Экономо Константин // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  5. Economo, K. (1932) Constantin Freiherr von Economo. Wien: Mayer & Co.
  6. Professor Economo †. In: Die Neue Zeitung, 22. Oktober 1931, S. 3
  7. Van Bogaert, L., Théodoridès, J. (1979). Constantin von Economo. The Man and the Scientist. Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften ISBN 3-7001-0284-4.
  8. Haas, L.F. (2002). Neurological stamp. Constantin von Economo. In: Journal of Neurology, Neurosurgery, and Psychiatry, 73, 81.