Копанка номер 8
Копанка номер 8 | |
|---|---|
| Auk Nr. 8 | |
 | |
| Жанр | документальний, драма |
| Режисер | Маріанна Каат |
| Продюсер |
Маріанна Каат Олена Фетисова |
| Оператор | Rein Kotovd |
| Композитор | ДахаБраха і Timo Steinerd |
| Кінокомпанія |
Baltic Film Production, Interfilm Production Studio |
| Тривалість | 95 хв. |
| Мова | російська, українська |
| Країна | Естонія, Україна |
| Рік | 2010 |
| IMDb | ID 1727854 |
| pitnumber8.com | |
«Шахта номер 8» (, ест. Auk Nr. 8, англ. Pit NO 8) — документальний фільм естонського режисера Маріанни Каат. Події фільму відбуваються у нульових роках в місті Сніжному, Донецької області, в районі "Восьмої шахти", звідки і походить назва фільму, де після закриття шахт ведеться нелегальний видобуток вугілля на шахтах-«копанках», які звуться "дирками"[1].
Сюжет[ред. | ред. код]
Головний герой фільму 15-річний підліток Юра Сіканов, щоб прогодувати себе та двох сестер працює у нелегальній копанці. Батько дітей помер, а мати-алкоголічка їх покинула. Фільм розповідає про певний період життя цієї родини та подальшу долю кожного з її членів.
Зйомки[ред. | ред. код]
Фільм знімався півтора року, знімальна група більше десяти разів приїжджала у Сніжне.
Зйомки фільму викликали розголос у місті. Вже після закінчення зйомок матір дітей позбавили материнських прав. Молодшу сестру Юлю насильно помістили у дитячий будинок, а Юра Сіканов був побитий битами 27 жовтня (була проведена операція із встановленням титанових пластин в щелепно-лицьовому відділенні Макіївської лікарні), півтора місяця переховувався від міліції, після чого був направлений у школу-інтернат.
Міністерством культури України цей фільм не було допущено до українського прокату.
Участь у фестивалях[ред. | ред. код]
- 14th Tallinn Black Nights Film Festival, 2010, Special Mention
- Official Selection Crossing Europe Film Festival, Austria, 2011
- Official Selection Cape Winelands Film Festival, South Africa, 2011
- Official Selection One World Romanian Doc Film Festival, 2011
- Official Selection Hot Docs Canadian International Documentary Film Festival, 2011
- Official Selection Full Frame Documentary Film Festival, USA, 2011
- ZAGREBDOX International Documentary Film Festival, Croatia, Special Mention by the Jury «Movies that matter», 2011
В Україні фільм мав брати участь у фестивалі Docudays UA у 2012 році, але в останній момент показ було заборонено. Маріанна Каат вважає заборону на показ фільму політичним замовленням.[2]
Наслідки для головного героя[ред. | ред. код]
Після зйомок фільму у головного героя Юрія Сіканова почалися проблеми з міліцією. У листопаді 2012 року він опинився у важкому стані в лікарні після побиття битами[3]. Йому пропонували допомогу та на деякий час він переїхав до Львову, проте зрештою повернувся до Сніжного, де і продовжував жити та сильно пив.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В Україні «копанками» називають нелегальні міні-шахти, де видобування вугілля здійснюється зазвичай вручну або з використанням мінімальної механізації
- ↑ СМИ: В Украине запретили эстонский фильм о детском труде в донецких шахтах. «Корреспондент». 26 березня 2012. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 3 червня 2021.
- ↑ Головного героя фільму про копанки Донбасу госпіталізовано у важкому стані після побиття битами. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 25 липня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт фільму
- «Шахта № 8»: до и после фильма [Архівовано 13 лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- От славы Донбасса остались одни копанки [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фільм на youtube [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Юра з "Шахти №8": Після фільму мене викликали в міліцію, а на господарів копанок завели справи [Архівовано 28 березня 2012 у Wayback Machine.]
- «Українська правда»: Головного героя фільму про копанки Донбасу побили битами [Архівовано 27 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- «Unian»: Герою фільму «Шахта № 8», побитого битами, зробили операцію [Архівовано 13 лютого 2013 у Wayback Machine.]
|
