Копачівка (Рожищенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Копачівка
Kopachivskaotg rozh gerb.png Kopachivskaotg rozh prapor.png
Герб Прапор
Поштова станція Брест-Литовського тракту у Копачівці (1850 р.р.)
Поштова станція Брест-Литовського тракту у Копачівці (1850 р.р.)
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Рожищенський район
Рада/громада Копачівська сільська рада
Код КОАТУУ 0724582901
Основні дані
Населення 1327
Площа 3,93 км²
Густота населення 337,66 осіб/км²
Поштовий індекс 45150
Телефонний код +380 3368
Географічні дані
Географічні координати 50°52′55″ пн. ш. 25°13′36″ сх. д. / 50.88194° пн. ш. 25.22667° сх. д. / 50.88194; 25.22667Координати: 50°52′55″ пн. ш. 25°13′36″ сх. д. / 50.88194° пн. ш. 25.22667° сх. д. / 50.88194; 25.22667
Середня висота
над рівнем моря
196 м
Місцева влада
Адреса ради 45150, Волинська обл., Рожищенський р-н, с.Копачівка, вул.Першотравнева,46 , тел. 99-1-31
Карта
Копачівка. Карта розташування: Україна
Копачівка
Копачівка
Копачівка. Карта розташування: Волинська область
Копачівка
Копачівка
Мапа

Копачівка у Вікісховищі?

Копачі́вка (англ. Kopachivka, пол. Kopaczowka)— село в Україні, в Рожищенському районі Волинської області. Населення становить 1327 осіб.

Походження і давня історія[ред. | ред. код]

Копачівка дуже вигідно розташована на міжнародній трасі, неподалік від Луцька і зовсім близько до Рожищ. З сивої давнини і до 1939 року це село було виключно польським з невеликою кількістю мешканців інших національностей, здебільшого євреїв. Назва села походить від антропоніма «копач», який походить скоріш за все від давньоруського «копачъ» (той, хто копає або обробляє землю, землероб).

Колись цей край був лісистий і малозаселений. Серед лісів тут розташовувалися з давніх давен місцеві села (тобто українські) - Башова (десь з XVII ст.), Тростянка (з 1577 року), містечко Рожище, яке навіть мало Магдебурзьке право. Копачівка ж з'являться з кінця XVII ст. З цього часу позначається на детальних картах, а дещо пізніше згадується і в різного роду документах. Чогось цікавого і важливого тут не було. Стояла корчма або заїжджий двір, що керувалися типовим жидком. Зрештою, як і у всіх селах того часу. Ні церков, ні палаців... Навіть кладовища тут не було, а предків мешканці ховали в Рожищах. Найперша письмова згадка (поки що) про Копачівку є в метричній книзі Сокільського римо-католицького костелу, до парафії якого село приєдналося у 1744 році. Власне перша згадка цього і стосується. Після цієї згадки Копачівка фігурує у цій метричній книзі вже частіше. У 1748 і у 1752 роках і надалі є свідчення про народження, хрестини, весілля, тощо. Найчастіше згадуються родини Бродніцкіх і Вільчевських, які мабуть, були шляхетськими і були причетними до заснування села. На користь цього вказує і згадка одного з нащадків корінних мешканців Копачівки про те, що "панич Бродніцкі мав за власність Копачівку і мав папери на неї". Що стосується Вільчевських, то у них є навіть родовий герб. Але гілка, що проживала тут не була впливовою.

Село повністю залежало від Рожищ, як у соціально-економічному, так і у політичному плані. Тому й скрізь ототожнюється з "навколишніми селами" Рожищ. Найперше село було там, де сучасна вулиця "Набережна", а згодом вже з'явилися "Посьолок", "Олександрівка", "Олександрово" і інші хутірці і сільця. Разом з Копачівкою розвивалася і, може навіть більш давня, Бейнарівка (О. Цинкаловський пише, що вона колись належала до Жидичинського монастиря). Тепер це тільки одна з частин Копачівки.

Найбільшого розквіту село зазнало, коли повз село будується Брест-Литовський тракт і поштова станція. Як наслідок - збільшується кількість населення, в тому числі й єврейського (згідно перепису 1785 року тут євреїв було всього лиш двоє, а в 1930-их - до 200). А дещо пізніше створюється і німецька колонія (десь на початку 1860-их), що також мала свій вплив на розвиток села. Селяни і колоністи займалися викорчовуванням і продажем лісу, а також типово - землеробством, торгівлею, ремісництвом. У 1883 році в німецькій колонії села відбувається повстання колоністів проти підняття цін на оренду землі і подальшого виселення колоністів. Тоді село, як і Рожище, було у власності поміщика Семіонтковського, а раніше у власності луцьких єпископів. Через Копачівку проходили шляхи великих воєн. Точно ці землі бачили війну з Наполеоном 1812 року (після боїв якої залишились кургани біля с. Башова), Першу світову з Брусиловським проривом (кажуть, навіть сам П. Скоропадський цими краями зі своїм військом проходив), бої громадянської війни, а разом з нею радянсько-польської війни, і, звичайно ж, Другу світову, яка і зробила такі ганебні зміни в цілому краї і порушила долі місць і людей. Коли Волинь знову стала польською, Копачівка була маленьким єврейсько-польським містечком з численними виробництвами і магазинами. Радянський час все змінив...

Історія школи[ред. | ред. код]

Завдяки багатоетнічному складу населення Копачівки, тут діяло декілька шкіл. Найраніше тут постала німецька школа, що почала свою діяльність зі становленням німецької колонії у селі. Школа була церковно приходська, навчання проводили кантори або вікарії (духовні особи лютеранської церкви). Єврейське населення села навчалося у синагозі. У 1908 році відкривається перша загальносільська школа. Організовують її мешканці села Юзеф Кулак, Ян Бродніцкі і Павел Тунскі.

Відновлюється вона після І світової війни і зміни влади, і у 1919 році і має назву «Двохкласова публічна школа». У 30-х роках її директором працював поляк пан Козьол. Школа розміщувалася в трьох будинках на Бейнарівці, два з яких належали братам Петровським, які віддали під школу по дві кімнати.

У 1937 році будується нова школа і змінюється формат і назва школи. Тепер вона називається «Початкова публічна школа ІІ ступеня». У 1938-1939 роках навчання зазнало незначних змін, але основа залишилася та сама. Зі зміною влади у 1939 році, вся документація школи переводиться на українську, але записи у журналах були ще польською. Сюди направляються вчителі зі східних районів України, Росії, для впровадження нових радянських порядків.

Під час війни діти вчилися у будинку, де знаходився магазин господарчих товарів. В школі знаходився німецький госпіталь. У 1943-1944 н.р. школа мала назву «Копачевская неполносредняя польская школа». За роки війни школа зазнала незначних руйнувань від вибуху бомби, ударною хвилею якої було знесено дах школи. Після війни школу відбудували.

У 1989 році після добудови було відкрито ЗОШ І-ІІІ ступенів. У різний час у школі навчалися: професор фізико-математичних наук Горбайчук В.Й.; з вересня 1947 р. по червень 1950 р. член Національної Спілки письменників України, лауреат багатьох всеукраїнських і міжнародних літературних премій, заслужений діяч мистецтв, почесний громадянин міста Луцька Струцюк Йосип Георгійович,заслужений лікар України Коновал-Фірчук С.В., полковник Ксенжук С.Й., Герої соціалістичної праці, депутати Верховної ради СРСР Старенько В.Д., Васільєва С.П.

Радянський час[ред. | ред. код]

Монумент Слави на честь воїнів-односельчан, загиблих в роки Німецько-радянської війни
Хрест у пам'ять борців-односельчан, загиблих у боротьбі за волю України

28 березня 1944 року війська 13-ї армії генерал-лейтенанта М.П.Пухова звільнили Копачівку від нацистських військ.

У 1947 році організовується колгосп «Перше травня», який очолив Хомчик Іван Денисович. До цього господарства у 1950 році приєднують село Башова, а в 1958 році – село Тростянка. У 1968 році на базі колгоспу був створений насінницький радгосп «Перше травня».

У центрі села у 1965 році було споруджено монумент Слави, на якому викарбувані імена воїнів-односельчан, що полягли в роки Німецько-радянської війни. У 2014 році пам’ятник реконструйовано, впорядковано територію біля нього.

У 1973 році побудовано нове адміністративне приміщення контори радгоспу та сільської ради.

В селі побудували клуб, де до 1982 року знаходилась бібліотека. У 1982 році книгозбірня перемістилась у приміщення старого гуртожитку, так як клуб, частково знищений пожежею, став аварійним. Старий клуб знесли, а на його місці побудували дитсадок, якій працює і по теперішній час.

У 1983 році у центрі села відкрили новий будинок культури. На другому поверсі приміщення розмістилась бібліотека, де вона знаходиться і донині.

Сучасність[ред. | ред. код]

5 серпня 2018 року в Копачівці освячено храм УПЦ КП на честь пророка Божого Іллі[1].

Географія[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Територія Копачівської сільської ради розташована в південно-східній частині Рожищенського району, Волинської області. Від с. Копачівка до обласного центру м. Луцьк 18 км, а до райцентру м. Рожище 4 км. Недалеко знаходиться місто Ківерці (23 км). Основні вантажопасажирські перевезення здійснюються через залізничну станцію Рожище, відстань до якої 4 км.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат с.Копачівки помірно-континентальний, з м'якою зимою і теплим літом.

Середньорічна температура повітря становить 7,4°С, найнижча вона у січні (-4,9°С), найвища — в липні (18,0°С).

В останні 100–130 років температура повітря в Копачівці, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0°С. Більшим, у цілому, є підвищення температури в першу половину року.

Спостереження за погодою веде метеостанція в м. Луцьку відстань до якої 18 км.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Історія міст і сіл УРСР: в 26 т. Волинська област/Гол. ред. Кол: Тронько П. Т., АН УРСР., Інститут історії. – К.: Голов. Ред.., УРЕ АН УРСР, 1970. – 767 с.

Костюк М. Німецькі колонії на Волині (ХІХ – початок ХХ ст.)/М. Костюк. – Т.: Підруч. і посіб., 2003. – 384 с.

Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Т. 2, Вінніпег, 1986

Янішевський С. З історії села Копачівка. Луцьк: Вежа. — 2015. - 116 с.

Gershon Zik. Rozyszcze ayarati (Rozyszcze my old home. Tel Aviv, Societies in Israel, the US, Canada, Brazil and Argentina, 1976, H.Y.E. – 558 p.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]