Корал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корал
Dendrogyra cylindricus
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Кнідарії (Cnidaria)
Клас: Коралові поліпи (Anthozoa)
Корал (Coral)
Підкласи/Ряди

Alcyonaria
   Alcyonacea
   Helioporacea
Zoantharia
   Antipatharia
   Corallimorpharia
   Scleractinia
   Zoanthidea

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Coral
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Coral

Корал — колонія морських безхребетних тварин типу кнідарій, головним чином із класу коралових поліпів Anthozoa (класичні корали) або класу Гідроїдні (гідрокорали), що мають твердий зовнішній скелет. Скелети деяких видів добувають з води, щоб використати як сувеніри, для ювелірних виробів і прикрас. Найвідоміший серед ювелірних видів червоний середземноморський корал Corallum rubum, з якого виробляють коралі. Корали в теплих морях створюють бар'єрні рифи, що відокремлюють берег і лагуну із солоною водою, можуть бути до 30 км шириною, у бар'єрних рифах звичайно бувають проходи для навігації через бар'єр у лагуну. Атоли являють собою суцільне або розірване кільце, що оточує мілководну лагуну. Основою для атола часто служить вершина підводного вулкану.

Корал
Білий корал

Цікаві Факти[ред. | ред. код]

Більшість коралів мають жорсткий скелет. Нещодавно[коли?] коралові рифи були знайдені в холодних водах Атлантичного океану поблизу Шотландії. Корали бувають різних форм: деревоподібні, віялові тощо. Найбільший кораловий риф знаходиться поблизу північно-східного узбережжя Австралії. Він простягається на відстань 2200 км.

Хімічний склад і властивості[ред. | ред. код]

В основному складаються з карбонату кальцію з домішками карбонату магнію, і незначної кількості окису заліза. Містять близько 1 % органічної речовини. Індійський чорний корал майже повністю складається з органічної речовини.

Щільність коралів від 2,6 до 2,7; твердість близько 3,75 за шкалою Мооса. Чорні корали легші, їх щільність 1,32 — 1,35 [2].

Застосування[ред. | ред. код]

У природі відомо понад 3500 різновидів коралів, в палітрі яких розрізняють до 350 кольорових відтінків. Корали використовуються як сировина для отримання вапна, деякі види — для виготовлення ювелірних прикрас. В останньому випадку особливо цінуються чорний (аккабар), білий та сріблясто-перламутровий «шкіра ангела», і найпопулярніший червоний і рожевий благородні корали.

Як і у випадку з перлами, висока вартість натуральних коралів призводить до великої кількості підробок. Діапазон дуже широкий, на одному кінці знаходяться пластмасові намиста під корал, на іншому — натуральний корал, пофарбований в який-небудь колір.

Законом деяких країн (наприклад, Єгипту) вивезення коралів за межі території держави заборонений.

Зміна тривалості доби[ред. | ред. код]

У зв'язку з притяганням Місяця, видимим проявом чого є припливи, швидкість обертання Землі поступово зменшується. За сторіччя тривалість земної доби збільшується приблизно на 2 мілісекунди.

Зміну довжини дня протягом геологічного часу було перевірено експериментально, завдяки підрахунку кільцевих ліній у викопних коралів. Корали відкладають на своєму зовнішньому скелеті у вигляді кілець карбонат кальцію; циклічність відкладення кілець пов'язана як з денним освітленням, так і з періодичними сезонними змінами: в 1963 році американський палеонтолог Джон Уеллс (1907—1994) відкрив, що з кільцевих утворень на епітеке коралів можна визначити кількість днів в році тієї епохи, коли ці корали жили. З огляду на зміну тривалості року і екстраполюючи назад в часі уповільнення швидкості обертання Землі завдяки впливу Місяця, можна також визначити тривалість доби в той чи інший геологічний період[1][2]:

Час Геологічний період Число днів в році Тривалість доби
Сьогодні Четвертичний 365 24 год
100 млн л.т Юра 380 23 год
200 млн л.т Перм 390 22,5 годин
300 млн л.т Карбон 400 22 год
400 млн л.т Силур 410 21,5 год
500 млн л.т Кембрій 425 20,5 год

Згідно з новим міжнародним дослідженням[3], збільшення тривалості дня могло мати важливий вплив на характер і час насичення Землі киснем.

«Незмінне питання в науці про Землю полягає в тому, як атмосфера Землі отримала кисень і які чинники відбувалися під час оксигенації», — відзначив співавтор дослідження Грегорі Дік, геомікробіолог з Департаменту наук про Землю та довкілля Мічиганського університету (США).

Забарвлення[ред. | ред. код]

Найчастіше для прикрас використовують благородний корал, пофарбований у різні відтінки рожевого і червоного кольору. Колір коралів залежить від складу і кількості органічних сполук: зустрічаються не тільки рожеві, а й червоні, блакитні, білі і навіть чорні корали. У Китаї та Індії видобувають чорні корали .

Рожеві, червоні і чорні корали вважаються найбільш цінними.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. 1969LAstr..83..411K Page 411. articles.adsabs.harvard.edu. Процитовано 2021-08-06. 
  2. Дендрохронологический метод датировки. medbiol.ru. Процитовано 2021-08-06. 
  3. Klatt, J. M.; Chennu, A.; Arbic, B. K.; Biddanda, B. A.; Dick, G. J. (2021-08-01). Possible link between Earth’s rotation rate and oxygenation. Nature Geoscience (en) 14 (8). с. 1–7. ISSN 1752-0908. doi:10.1038/s41561-021-00784-3. Процитовано 2021-08-06.