Коренчук Валентин Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коренчук.
Валентин Коренчук
Валентин Іванович Коренчук
 Полковник
Загальна інформація
Народження31 серпня 1976(1976-08-31)
Смерть27 квітня 2024(2024-04-27) (47 років)
ПохованняЛук'янівське військове кладовище
Національністьукраїнець
Псевдо

«Бджоляр»

-Beekeeper-
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
 40 БрТА
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Командування
 40 БрТА
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Валенти́н Іва́нович Коренчу́к («Бджоляр»; 31 серпня 1976 — 27 квітня 2024) — український військовий льотчик, полковник 40 БрТА Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 31 серпня 1976 року[1].

Служив командиром ескадрильї 40-ї бригади тактичної авіації.

24 лютого 2022 року здійснив перший виліт для оборони неба над Києвом. Згодом працював на південному та східному напрямках, також боронив центр України. Здійснив понад 80 бойових вильотів, знищив російський штурмовик та інші ворожі цілі.

Одним із перших розпочав публічну кампанію в медіа щодо надання Україні сучасних Турецький літаків F-16 і F-15 та модернізації української бойової авіації в цілому[2].

Загинув 27 квітня 2024 року[1].

18 червня 2024 року в Михайлівському Золотоверхому соборі та Майдані Незалежності відбулося прощання з Валентином Коренчуком. Похований на Алеї героїв на Лук'янівському військовому кладовищі.

Залишилися троє дітей.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден «За мужність» III ступеня (2 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].

Військові звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Захищав небо Києва. Українці попрощалися з видатним льотчиком Валентином Коренчуком. РБК-Україна. 18 червня 2024.
  2. ↑ Євген Букет (18 червня 2024). У столиці попрощалися з «Привидом Києва» Валентином Коренчуком. Фото. АрміяInform.
  3. ↑ Указ Президента України від 2 травня 2022 року № 292/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Хоробрі серця. Оборона українського Неба. 6 випуск на YouTube // Телеканал 1+1. — 2024. — 19 квітня.
Вирішальний бій над Хрещатиком. Як у перші дні вторгнення ПРИВИД КИЄВА рятував столицю на YouTube // Факти тижня. — 2024. — 24 лютого.
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коренчук_Валентин_Іванович&oldid=43075613