Користувач:KorolDmytro/Odesa 600

Одеса 600

Ян Длугош Історія Польщі  сторінка 367 Długosz J. Historiae Polonicae libri XII. —  Lipsiae, 1711. — сторінка 367.

Коцюбіїв

Перша писемна згадка про місто Одесу датується 19 травня 1415 року. Długosz J. Historiae Polonicae libri XII. —  Lipsiae, 1711. — сторінка 367.

Мапа Південна Європейська Московія, художник Франческо Сантіні. 1776-1779 роки.

Проєкт Герба міста Одеси 12 травня 2022 року. Якір — символ Одеси як портового міста. Абданк ( від нім. Hab (unseren) Dank — (ми) вдячні тобі) — елемент гербу який використовувався в родових гербах.Синій колір символізує - великодушність, чесність, вірність і бездоганність, або просто море. Срібний колір — уособлення чистоти, вірності, надії та доброти. Золотий колір — символ сонячної енергії, багатства, сили, стійкості й процвітання.

Варіант проєкту герба міста Одеси запропонований 12 травня 2022 року.

Ніконій

Niconia (дав.-гр. Νικώνιον, лат. Niconium)  — античне місто на східному березі Дністровського лиману, у межах сучасного села Роксолани (Овідіопольський район Одеської області).

Зустрічається на мапах є на мапі 1590 року. на мапі

Мапа Чорного моря та прилеглих територій 1590 року. Абрагам Ортеліус  (1527–1598)   Створена 1590 року опублікована в 1624 році.

Black Sea Region - Pontus Euxinus. Aequor Iasonio pulsatum remgie primum - 1590 р.

Neoptolemi turris

Map of Mercator Tavrica Chersones 1613

Neoptalemi turris перекладається як Вежа Неоптолема. Позначена на мапі Map of Mercator Tavrica Chersones 1613.

Хаджибей

Хаджибей турецькою Hacıbey (інші назви, що зустрічаються в історичній літературі - Гаджибей, Качібей ( польськ. Cacybei, Cacubius), Коцюбеєв, Якубія) Коцюбіїв, Хаджибей- відоме з XIV століття поселення (кам'яний замок, стоянка для суден і порт з примітивними спорудами), що знаходилося на березі Одеської затоки на місці сучасного міста Одеси.

«Хаджибей». Ладиженський Г. А. 1899 рік. Олія, полотно. Одеський художній музей

Поселення було зруйноване і запустіло в XV столітті (за іншою гіпотезою — у другій половині XVI століття) і було відроджено за імперії Османа в XVIII столітті.

Після смерті Вітовта польський король Ягайло передав владу над Коцюбеєвом великому князю литовському Свидригайлу. У відповідному документі 1431 поселення згадується під назвою Kaczubinyow , а в реєстрі міст, складеному за наказом Свидригайли, значиться як Kaczucklenow.

План Хаджибейського замку 1784 рік

Єні́-Дунья́

Мапа Карла Шутца 1789 рік, Map Schütz Carl 1789, Молдова, Валахія, Бессарабія та Крим

В 1784 році.розроблений план і проспект Гаджибеєвського замку.

Гаджибей

Гаджибей - назва яка зустрічається в історичній літературі приміром Смольянінов К. М.Історія Одеси. Історичний нарис. - Одеса: Optimum, 2007. - 181 с. -ISBN 966-344-150-X.

Громадська організація Одесі-600

Емблема організації "Одесі-600"

Громадська організація яка займається дослідженням історії міста Одеси.

Перше офіційне засідання спільноти Одесі 600 відбулося 31 серпня 2014 року.

В Українському Клубі Одеси 31 серпня 2014 року відбулася зустріч з істориками і громадськістю. Було обговорене питання про дату заснування міcта, та перші літописні згадки про заснування Одеси-Хаджибею.

Відео з засідання спільноти Одесі 600 31 серпня 2014 року.

Посилання на спільноту громадської організації Одесі-600

Друге засідання спільноти відбулося 27 вересня 2014 року.

Питання які виносились на обговорення:

Порядок денний засідання:

1. Визначення правового статусу оргкомітету(правова група);

2. Перелік заходів з відзначення дати першої згадки про місто(керівники груп);

3. Упорядкування могили історіка Маркевича Олексія Івановича;

4. Підготовка до українсько-турецької наукової конференції(наукова група);

5. Історія одесщини у програмі шкіл(наукова група);

6. Книга з історії Одеси для дітей(громадська група);

7. Створення бібліотеки історії Одеси на базі Українського дому(громадська група);

Посилання на зустріч 27 вересня 2014 року.

Презентація логотипу "Одесі-600" відбулась 17 травня 2015 року.

Паблік Одесі 600 років

Паблік який поширює інформацію щодо історії Одеси.

Посилання на паблік Одесі 600 років.

Українське порто-франко

Група "Українське порто-франко" присвячена історії та сучасності українського міста Одеса.

Одеса протягом багатьох століть була ланкою, що зв'язувала Україну, її економіку та культуру з Європою та усім цивілізованим світом.

Одеса - "нова Пальміра", "новий Париж", "український Вавілон". Була, є і буде.

Загалом спільнота спрямована на висвітлення споконвічних та сучасних зв'язків України з вільним західним світом.

"Порто-франко" з італійської - "вільний порт".

Посилання на спільноту Українське порто-франко

Кочубіїв Хаджибей Одеса

Кочубіїв Хаджибей Одеса (1415-1795)

Посібник з історії Одеси для вчителів загальноосвітніх шкіл, автори:

Тарас Григорович Гончарук Текст

Кудлач В.А. Макет, підбір ілюстрацій, упорядник.

Посібник призначений для вчителів історії загальноосвітніх шкіл України. У ньому розкриваються маловивчені або свідомо замовчувані відомості про історію Одеси, а саме її пізньосередньовічний період (XVXVIII ст.). Це фрагмент історичного нарису «Історія Одеси: короткий курс. (1415 – 1914)» доктора історичних наук, професора Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Тараса Григоровича Гончарука – послідовника Олександра Болдирєва (1963-2001), автора книжки «Одесі-600».

В науково-популярній формі пропонується стислий виклад історії міста від першої писемної згадки поселення Кочубіїв (Kaczubyeiow) польським хроністом Яном Длугошом (1415). Використовуючи широку джерельну базу автор переконливо доводить, що від доби середньовіччя до нового часу можна стверджувати про безперервність поселень на місці нинішньої Одеси.

Публікація поєднує наукову прискіпливість й обґрунтованість та емоційність викладу.

1415 рік — початок історії Кочубеїва-Качібея (Одеси)

В історичній науці прийнято вважати початком історії населеного пункту першу письмову згадку про нього.

Виходячи з цього історик Олександр Васильович Болдирев (1963 — 2001) свого часу переконливо довів, що початком історії Одеси є 1415 рік, коли у письмових джерелах вперше з’явилася інформація про порт Качібей або Хаджибей, пізніше — Одеса. «Порту Кочубеїву» (в оригіналі — Kaczubyeiow) приділив увагу у своїй «Історії Польщі» хроніст Ян Длугош (1415 — 1480).

Розповідаючи про події 1415 року, він, зокрема, писав: «…у той час прибули до польського короля Владислава посли патріарха і грецького імператора з листом та олов’яними буллами, які їх удостоювали, а турки їх всіляко мучили і гнобили; їм потрібна щедра допомога зерном. Владислав же, польський король у святому співчутті, документально засвідчує допомагати. Він дає і щедро дарує прохану кількість зерна, яке їм потрібно отримати в його королівському порту Кочубеїв» (переклад цитати з латини Т. Олійника).

Отже, перша згадка про Кочубеїв пов’язана з братерською допомогою, що її надав один християнський правитель іншому перед обличчям загрози турецького завоювання. Згадка Кочубеїва* безпосередньо пов’язана з виходом у кінці XIV ст. до берегів Чорного моря Великого князівства Литовського, або Руськолитовської держави. Тоді у межиріччі Дніпра та Дністра згадувалися її порти Дашків (Очаків), Качібей (Одеса), Чорнігрод (біля теперішнього Овідіополя), Караул (у пониззі Дністра). Це відбулося за часів правління легендарного литовського князя-воїна Вітовта. Історик ХVІ ст. Матвій Стрийковський (1547 — 1582) вважав Вітовта (Вітольда) причетним і до вищезгаданого відправлення зерна до Константинополя 1415 року з порту Качібея (в оригіналі — Kacibeja), зазначаючи: «В той час посли від цезаря і патріарха Константинопольського приїхали, прохаючи про допомогу харчами, бо на них турки, що зміцнилися в Адріанополі, наскакували і Константинополь облогою дражнили. Тому король з Русі і Вітольд з Литви Дніпром (милостю християнською спонукані) послали до Качібея порту моря Понтійського (який був у той час у державі Литовській) збіжжя та живності достатньо» (переклад цитати з польської В. Вербицького). Як бачимо, М. Стрийковський вважав, що надіслане 1415-го зерно було «з Русі», тобто з Галичини — Руського королівства, а пізніше Руського воєводства, що перебувало тоді у складі Польського королівства, та «з Литви», тобто володінь Великого князівства Литовського, до якого входили тоді Київщина, Волинь та Поділля...

Буклет Кочубіїв Хаджибей Одеса 2015 можна завантажити

Науково-популярне видання О.В. Болдирєв ОДЕСІ-600

Науково-популярне видання О.В. Болдирєв ОДЕСІ-600

Історичний нарис

Вступне слово до другого видання

З автором цієї книжки Олександром Болдирєвим та його дружиною Наталочкою я познайомилась ще в 1990 році. Син мій, Костянтин Ткач, тоді ректор Народного університету в Одесі, наполіг на моїй присутності одного з його засідань, – і тема, мовляв, і доповідач неординарні. Справді, на лекцію з обговоренням "Одеська громада середини ХІХ століття", бажаючі вщерть заповнили велику аудиторію гуманітарного корпусу ОДУ... запам’ятались і блискуча доповідь історика Олександра Болдирєва, й гаряча дискусія, і запальний але справедливий "арбітр" – Наталя, його дружина... Костик постарався, щоби ми сиділи поруч... Не дивно, що ми сім'ями затоваришували. Пізніше я не раз переконувалася в цільності й безкомпромісності Олеся, в його самовідданій любові до історії...

Для дослідника й справжнього науковця є природним прагнути, дошукуватися істини. Він майже цілодобово міг сидіти в архівах, бо історія була для нього не просто пасією, це була його вірна й глибока любов на все життя. Тому між ним і дешевенькими пропагандистами від науки існувала глибока прірва, і саме тому йому, магістру міжнародного права, не знайшлося місця в престижних вузах Одеси, бо всі "тепленькі містечка" роздані своїм "пушкіновєдам" та "суворовознайкам". Повернувшися з Угорщини, Сашко наче впіймав вітер у свої вітрила. Променів оптимізмом , мав тисячу задумів та ідей. Мріяв створити книгу про українсько-польські стосунки середини ХVІІ століття, але набагато в ширшому контексті. "Яке там селянське повстання, це ж грандіозна східноєвропейська війна", - казав він своїм друзям.

Науково-популярне видання О.В. Болдирєв ОДЕСІ-600 можна переглянути

Болдирєв О. В. - Одесі-600 - історичний нарис

ТПКП "ЮГ" 1994 рік.

ББК 63 3(4УКР-4ОДЕ-2ОДЕ)

Б79

(с) О.В. Болдирєв. 1994 р.

(с) Г.Б. та А.Г. Кравченки, художники оформлювачі 1994 рік.

ISBN 5-7707-5966-6

72c.

"Книга ця - сенсаційна. Всупереч усталеній думці автор цього історичного дослідження, опираючись на документальні матеріали, які відкривають чимало присипаних пилом забуття фактів, доводять, що молода красуня Одеса не така вже й молода... "

Офіційне відзначення 600 річниці від першої писемної згадки

Постанова Верховної Ради України

Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2015 році.

З метою консолідації та розвитку історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв Верховна Рада України постановляє:

{Преамбула із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР № 434-VIII від 14.05.2015}

1. Урочисто відзначити на державному рівні у 2015 році пам’ятні дати і ювілеї згідно з додатком.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

забезпечити відзначення у 2015 році на державному рівні пам’ятних дат і ювілеїв згідно з додатком;

у місячний термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з відзначення у 2015 році пам’ятних дат і ювілеїв, розробити та затвердити плани заходів з відзначення пам’ятних дат і ювілеїв 2015 року, вирішити питання щодо їх фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

3. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України:

забезпечити проведення у середніх та вищих навчальних закладах уроків, виховних годин, "круглих столів", науково-практичних конференцій, інших тематичних заходів, приурочених до пам’ятних дат і ювілеїв 2015 року;

включити теми, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2015 року, до переліку тем конкурсів Малої академії наук України, рефератів, курсових та дипломних робіт у вищих навчальних закладах.

4. Рекомендувати Міністерству культури України забезпечити організацію у закладах культури тематичних виставок, експозицій, присвячених пам’ятним датам та ювілеям 2015 року.

5. Рекомендувати Міністерству закордонних справ України подати у 2015 році пропозиції щодо включення найбільш визначних пам’ятних дат і ювілеїв 2016 та 2017 років до Календаря пам’ятних дат, до відзначення яких ЮНЕСКО приєднуватиметься протягом 2016-2017 років.

6. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2015 року, та сприяти висвітленню державними засобами масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з їх відзначенням.

7. Рекомендувати органам місцевого самоврядування розробити та затвердити за погодженням з Українським інститутом національної пам’яті переліки пам’ятних дат і ювілеїв 2015 року, що відзначатимуться на місцевому рівні.

8. Запропонувати:

Національному банку України виготовити і ввести в обіг ювілейні монети, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2015 року;

Українському державному підприємству поштового зв’язку "Укрпошта" видати поштові конверти і поштові марки, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2015 року.

9. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності.

10. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради України В. Гройсман

м. Київ 11 лютого 2015 року № 184 -VIII

Додаток до постанови Верховної Ради України

від 11 лютого 2015 року № 184 -VIII

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ І ЮВІЛЕЇ 2015 РОКУ

Цього року на державному рівні відзначатимуться і вшановуватимуться такі пам’ятні дати і ювілеї:

I. Відомих подій в Україні:

1000 років з часу заснування міста Борисполя Київської області (1015);

600 років з часу першої писемної згадки про місто Одесу (1415);

600 років з часу надання місту Рогатину Івано-Франківської області Магдебурзького права (1415);

....

Постанова Верховної Ради України № 434-VIII від 14.05.2015

Ювілейна медаль до 600-ї річниці першої писемної згадки про місто Одесу

Медаль Одесі 600 Владислов ІІ Ягайло 1415-2015 автор Олександр Коваль

Представники громадської організації «Одесі - 600 плюс» подарували Національному музею Литви, Музею Палацу Топкапі (Стамбул) ювілейні медалей до 600-ї річниці першої писемної згадки про місто Одесу (Кочубіїв, Хаджибей). Про це повідомили у пресслужбі одеського осередку Українського інституту національної пам'яті.

Про це повідомили у пресслужбі одеського осередку Українського інституту національної пам'яті.

ОДЕСИТИ ПОДАРУВАЛИ МУЗЕЯМ ЄВРОПИ ЮВІЛЕЙНУ МЕДАЛЬ ДО 600-Ї РІЧНИЦІ ПЕРШОЇ ПИСЕМНОЇ ЗГАДКИ ПРО МІСТО

В Одесі презентували настільну медаль до 600-річчя Одеси.

30 жовтня 2015 року

На бронзовому диску діаметром 13 см та вагою з півкіло разом із написами «Кочубіїв», «Одеса» та датами 1415 – 2015 зображено барельєф Владислава II Ягайло.

Організація «Одесі – 600» презентувала ювілейну медаль

Марки Одесі 600

Марки Одесі 600 виготовлені 11 вересня 2015 року

Марки Одесі 600 виготовлені 10 липня 2015 року.

З ІНІЦІАТИВИ ГРОМАДСЬКИХ ПРАЦІВНИКІВ ВИПУЩЕНО ПОШТОВІ МАРКИ, ПРИСВЯЧЕНІ 600-РІЧЧЮ ОДЕСИ.

Марки Одесі 600, 1 вересня 2017 року, Розробка макету логотипу Одесі 600 Анатолій Кравченко Anatoly Kravchenko. Макет марки Головпоштамт.

Друга партія марок була виготовлена 11 вересня 2015 року

У понеділок, 4 вересня 2017 року, о 16.00 на Головпоштамті відбулось урочисте погашення марок з символікою "Одесі-600".

Буде організовано продаж.

Листівки до сторіччя Української революції

Іван Львович Липа до сторіччя Української революції 1917-1921 років, листівка Одесі 600. В Одесі з 1902 по 1918 рік жив Іван Липа – громадський і політичний діяч, письменник і міністр віросповідань УНР. Він народився в Керчі, навчався в Харкові, а в 1893 році заснував таємне товариство «Братство тарасівців» – організація декларувала боротьбу за визволення українського народу.

Було випущено кілька листівок з Українськими діячами того часу:

• Іван Львович Липа (1865-1923 рр.) - член Одеської Української громади, співробітник Одеської "Просвіти" 1905 р. та "Українського Кулубу" 1910 р. Письменник та видавець, завідувач лікарні в селі Дальник під Одесою (1902 -1912рр.)
• Володимир Мусійович Чехівський - член Одеської Української Громади.
• Петро Титович Климович - член Одеської громади та Просвіти гласний міської думи та Одеської Управи
• Іван Митрофанович Луценко
• Сергій Павлович Шелухін

Дивіться також

краєзнавці та науковці неминуче звертаються до давньої полеміки, яка стосується віку цього міста, дати його істинного заснування. Сьогодні своїми роздумами з цього приводу ділиться відомий науковець і публіцист, автор таких знаних досліджень, як «Козацькі вожді України» (в 2-х томах), «Історія українського лицарства», «Всесвітня історія лицарства», «Історія Скиту Манявського», «Велесова книга предків», «Гетьман Виговський: погляд з ХХІ століття» та кількох книжок з історії Чорноморського козацтва – Богдан Сушинський, який до речі щойно завершив роботу над ґрунтовною історією міста Балти, «Балта: місто, освячене вічністю».

Що величнішим постає перед нами сучасне місто, то наполегливіше вдивляємося в його минувшину, прагнучи з’ясувати для себе, хто й коли заснував його, які історичні події чи яка нагальна потреба спонукали наших предків до того, щоб збудувати в цій місцині хутірець, закласти придорожну, при вербовому джерельці капличку; укріплений земляними валами військовий табір або сторожовий пост, фортецю, причал чи поселення біженців...

Не ми, одесити, першими й не ми останніми стикаємося з проблемою визначення дати заснування свого міста, і слід пам’ятати, що впродовж століть і століть людство виробило певні канони такого документального, науково-дослідного, літописного, літературного чи легендарного визначення, які не лише стали вселюдською традицією нашої цивілізації, але й міжнародно визнані та утверджені відповідними методиками, підходами та рішеннями ЮНЕСКО. І лише за браком місця я не стану втомлювати читачів прикладами того, як було визначено та визнано дати заснування багатьох міст: від Парижа, чию назву виводять від назви племені париз’єнів, що обживало колись острови на річці Сені, до цілої низки древніх міст, які перебувають під опікою ООН (через ЮНЕСКО), як міста-заповідники, носії тисячолітньої історії людства...

До 590-річчя Одеси КАЧИБЕЙ – ОДЕСА: ІСТОРІЯ, НАПИСАНА СТОЛІТТЯМИ - НОМЕР 162 (3231) - 03.09.2005

Історики Тарас Гончарук та Анатолій Мисечко краєзнавець Тарас Максимюк виступили з брифінгом на тему «Чому Одесі 600 років»...

Чому Одесі 600 років - Вівторок, 27 січня 2015 року.

Книга Исторія Хаджибея (Одеси), 1415-1795 : популярний очерк

Автор: Гончарук, Тарас Григорьевич

Издательство: Астропринт, 1997 г.

ББК Т3(4Ук-4Од-2О)

История Хаджибея (Одессы), 1415-1795 - Гончарук, Тарас Григорьевич

Офіційний сайт Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Кафедра історії України

Електронний каталог: Гончарук, Тарас Григорович Научна бібліотека ОНУ імені И. И. Мечникова

Гончарук, Тарас Григорьевич в 1995 року — закінчив аспірантуру, а згодом працював на кафедрі історії України Одеського державного університету імені І. І. Мечникова на посадах асистента, старшого викладача, доцента та професора.

Дуб Чорна Ніч

Текст на правій таблиці:

"Дуб Чорна Ніч Саджений року 1792 на розстанях нерубаїв із чорноморцями з козацької столиці Війська на Кубань".

Віковий дуб. Ботанічний пам'ятник місцевого значення. Дуб Чорна ніч, історична пам'ятка.

Для того аби переконатись що цей дуб росте і досі можна його побачити за адресою місто Одеса, Проспект Шевченка, на розі провулка Матросова навпроти Одеського Національного Політехнічного Університету. провулок Матросова, 1/3.

Віковий дуб. Ботанічний пам'ятник місцевого значення.