Користувач:Valerii Korshunov/Джордж Ейбелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джордж Огден Ейбелл
George Ogden Abell
Народився1 березня 1927(1927-03-01)
Лос-Анджелес
Помер7 жовтня 1983(1983-10-07) (56 років)
Лос-Анджелес
КраїнаСША США
Alma materКаліфорнійський технологічний інститут
ГалузьАстрономія
ЗакладУніверситет Каліфорнії в Лос-Анджелесі
Діти2 сини (перший шлюб)

Джордж Огден Ейбелл (1 березня 1927, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США7 жовтня 1983, там само) — американський астроном, викладач, популяризатор науки і скептик. Працював над першим Паломарським оглядом неба, відкрив, що галактики належать до скупчень галактик, поклавши початок вивченню Великомасштабної структури Всесвіту. Був членом-засновником Комітету з наукового дослідження тверджень про паранормальні явища, тепер відомого як Комітет скептичних розслідувань[en].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Джордж Огден Абелл народився в Лос-Анджелесі 27 березня 1927 року в сім’ї унітарного священника Теодора Кертіса Ейбелла та бібліотекарки, а потім соцальної працівниці Аннамарі (Огден) Ейбелл. [1]

Батьки Ейбелла розлучилися, коли тому було 6 років. Мати з сином переїхали до її батька, також Джорджа Огдена, який був автором вестернів. Теодор підтримував регулярні контакти з сином і водив його до багатьох музеїв, а також до обсерваторії Гріффіта незабаром після того, як вона відкрилася у 1935 році. Це спонукало Ейбелла почати читати книги з астрономії. Ейбелл навчався у середній школі Ван Найса, де отримав вищі оцінки на всіх курсах математики та природничих наук, які він відвідував. [2]

Військова служба

[ред. | ред. код]

Після закінчення школи у 1945 році (наприкінці Другої світової війни) Ейбелл був зарахований до повітряного корпусу Армії США. Там спочатку навчався на пілота, штурмана або бомбардира, а потім навчався на метеоролога на військовій базі Шанют-Філд. Шість місяців служив метеорологом повітряного корпусу в Японії, після чого звільнений після 18 місяців служби.[2]

Освіта

[ред. | ред. код]

Покинувши повітряний корпус, Ейбелл повернувся до Лос-Анджелеса і працював на заправній станції, чекаючи початку навчання в Каліфорнійському технологічному інституті. Там Ейбелл вивчав фізику на першому курсі. З другого курсу змінив спеціальність і перейшов на тільки-но створений факультет астрономії. Під час навчання жив у гуртожитку інституту Флемінг-хаус і грав у його боулінг-команді. Ейбелл відвідував драматичний клуб і був його президентом протягом року. Він також писав музичну колонку для щотижневої газети Каліфорнійського технологічного інституту та працював екскурсоводом в обсерваторії Гріффіт. [2]

Ейбелл отримав ступінь бакалавра з астрономії в 1951 році. Потім він продовжив аспірантуру в Каліфорнійському технологічному інституті. Він отримав ступінь магістра у 1952 році та ступінь доктора філософії в 1957 році. Він був першим аспірантом Дональда Остерброка[en]. Під час навчання в аспірантурі він працював лектором в обсерваторії Гріффіт. [2]

Abell 2261[en] є одним із скупчень галактик із його каталогу скупчень галактик, створеного на основі Паломарського огляду неба.

Уперше Ейбелл почав професійну діяність з астрономії в аспірантурі, коли він був спостерігачем Паломарського огляду неба. З цієї роботи виплило декілька наукових результатів, включаючи: [3][4][5]

Розширена версія каталогу скупчень галактик була опублікована після смерті Ейбелла у 1987 році за авторством Ейбелла, Гарольда Корвіна та Рональда Оловіна. Цей розширений каталог включає скупчення, які можна побачити з південної півкулі, містить приблизно 4000 скупчень галактик і включає тридцять членів із червоним зміщенням до z = 0,2. (Див. каталок скупчень Ейбелла)

Викладання

[ред. | ред. код]

Ейбелл викладав в Університеті Каліфорнії в Лос-Анджелесі протягом 17 років [4], де був відомий як блискучий викладач. Він вважав, що наріжним каменем викладання науки є демонстрація того, як і чому факти вважаються факти; а не простий виклад фактів, які могли б вразити, сколихнути, розважити, але не просвітити слухача. [5]

Абелл очолював кафедру астрономії Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі протягом семи років з 1968 по 1975 рік.

Під час студентських хвилювань у 1960-х роках Абелл був активним членом і організатором неофіційного Комітету за відповідальне університетське управління. Це було пов’язано з його переконанням, що стандарти викладачів і адміністрації послабилися в результаті заворушень. [5]

Літня наукова програма

[ред. | ред. код]

Абелл був лідером і викладачем літньої наукової програми для талановитих старшокласників. У школі Тетчер в Охай, Каліфорнія, для цих учнів він та інші викладали фізику, математику та астрономію на рівні коледжу. Деякі з випускників зробили видатну кар’єру в науці. [3][5] Одним із них є Ед Крупп[en], який довго працював директором обсерваторії Гріффіта у Лос-Анджелесі.[2]

Інші методи навчання

[ред. | ред. код]

Ейбелл також читав лекції в інших місцях, зокрема в багатьох невеликих коледжах, де не було кафедр астрономії. [3] Він також прагнув донести до людей історію науки та астрономії через публічні лекції. [4][5]

Він написав кілька книг, у тому числі «Дослідження Всесвіту», підручник, який широко використовується на курсах астрономії для студентів. [10]

Він допомагав створювати освітні телепрограми/серіали, такі як Project Universe та Understanding Space and Time . Він також сам з'являвся в деяких як астроном. [3] Проект «Всесвіт» був вступним курсом з астрономії з 30 частин, в якому брав участь Ед Крупп[en]. Ейбелл і Джуліан Швінгер створили книгу «Розуміння простору і часу» в 16 частинах, щоб пояснити неспеціалістам небесну механіку, теорію відносності та великомасштабну структуру Всесвіту. [5]

Вшанування

[ред. | ред. код]

Кілька небесних тіл і наземна обсерваторія були названі на честь Джорджа Ейбелла. [b]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Ейбелл був двічі одружений. Перший шлюб відбувся відразу після закінчення Каліфорнійського технологічного інституту. Його перша дружина була шкільною вчителькою, і вони разом мали двох синів на ім’я Ентоні та Джонатан. [4] Цей шлюб розпався через 19 років, і сини залишилися з батьком. [2] Друга дружина Ейбелла, Філліс, була художницею, яка три роки навчалася в Школі мистецтв Філадельфійського музею, але не закінчила її. [2]

Ейбелл помер вдома 7 жовтня 1983 року після серцевого нападу . [4]

Вибрані опубліковані праці

[ред. | ред. код]

Журнальні статті

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. Hetherington, Norriss S. Abell, George Ogden. American National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/anb/9780198606697.article.1302193. Процитовано 22 серпня 2022.
  2. а б в г д е ж Weart, Spencer (8 December 2014). Oral Histories, George Abell. AIP, American Institute of Physics. American Institute of Physics. Архів оригіналу за 22 April 2016. Процитовано 8 April 2017.Weart, Spencer (8 December 2014). "Oral Histories, George Abell". AIP, American Institute of Physics. American Institute of Physics. Archived from the original on 22 April 2016. Retrieved 8 April 2017.
  3. а б в г д е Aller, L. H. (June 1989). George Ogden Abell (1927-1983). Quarterly Journal of the Royal Astronomical Society. 30 (2): 283. Bibcode:1989QJRAS..30..283A. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «ObituaryQJRAS» визначена кілька разів з різним вмістом
  4. а б в г д Dr. George O. Abell, 57, Dies; Observer of Galaxy Clusters. New York Times. UPI. 8 жовтня 1983. Архів оригіналу за 19 January 2017. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «NYTobit» визначена кілька разів з різним вмістом
  5. а б в г д е Epps, H.; Popper, D.; Aller, L. George O. Abell, Astronomy: Los Angeles. calisphere. California Digital Library. Процитовано 10 April 2017. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «CalisphereObituary» визначена кілька разів з різним вмістом
  6. Abell, George O. (1958). The distribution of rich clusters of galaxies. A catalogue of 2712 rich clusters found on the National Geographic Society Palomar Observatory Sky Survey (PDF). The Astrophysical Journal Supplement Series. 3: 211—88. Bibcode:1958ApJS....3..211A. doi:10.1086/190036. Архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2018. Процитовано 27 серпня 2019.
  7. Abell, G. O. (1955). Globular Clusters and Planetary Nebulae Discovered on the National Geographic Society-Palomar Observatory Sky Survey. Publications of the Astronomical Society of the Pacific. 67 (397): 258. Bibcode:1955PASP...67..258A. doi:10.1086/126815.
  8. Abell, G. O. (April 1966). Properties of Some Old Planetary Nebulae. Astrophysical Journal. 144: 259. Bibcode:1966ApJ...144..259A. doi:10.1086/148602.
  9. Kronk, Gary W. 52P/Harrington-Abell. Cometography.com. Cometography.com. Архів оригіналу за 2 February 2017. Процитовано 9 April 2017.
  10. Shigehisa, Osao (1983). George Abell 1926-1983. Journal of the Royal Astronomical Society of Canada Newsletter. 77: L85. Bibcode:1983JRASC..77L..85S. Процитовано 10 April 2017.
  11. (3449) Abell = 1978 VR9 = 1983 TQ1. IAU Minor Planet Center. International Astronomical Union. Процитовано 16 April 2017.
  12. Norton, Andrew; Jarvis, Johanna. The George Abell Observatory. The Open University. Open University. Архів оригіналу за 14 March 2017. Процитовано 16 April 2017.

[[Категорія:Випускники Каліфорнійського технологічного інституту]] [[Категорія:Астрономи США]] [[Категорія:Відкривачі комет]] [[Категорія:Померли 1983]] [[Категорія:Народились 1927]] [[Категорія:Об'єкти з каталогу Абеля]]
Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>