Надскупчення галактик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Всесвіт у межах 1 млрд світлових років (307 мегапарсек), що показує найближчі надскупчення

Надскупчення галактик — фізично пов'язані скупчення й групи галактик, що утворюють пласкі структури в складі великомасштабної структури Всесвіту[1]. Чумацький Шлях — частина Місцевої групи галактик, що містить більше 50 галактик), входить до надскупчення Діви, яке, у свою чергу, є частиною Ланіакеї.[2] Це надскупчення досягає розміру у 500 мільонів світлових років, у той час як Місцева група має розмір близько 10 мільйонів світлових років[3] Кількість надскупчень у видимому Всесвіті становить приблизно 10 мільйонів.[4]. Галактики розподілені в нашому Всесвіті нерівномірно — більшість з них об'єднані в групи й скупчення, які містять від десятків до декількох тисяч галактик. Ці скупчення й додаткові ізольовані галактики в свою чергу створюють ще більші структури, звані надскупченнями[1], що включають від двох до двадцяти скупчень галактик, які розташовані або в галактичних нитках, або у вузлах перетину ниток. Як правило, надскупчення містять десятки окремих скупчень по всій площі простору який дорівнює близько 150 мільйонів світлових років. На відміну від скупчень, більшість надскупчень НЕ пов'язані один з одним під дією сили тяжіння[en][джерело?]. Надскупчення настільки великі, що не є гравітаційно-пов'язаними і, тому, розширюються відповідно до закону Хаббла.

Місцева група перебуває поблизу Місцевого надскупчення (також відомого як надскупчення Діви), що має діаметр 100 мільйонів світлових років. Місцеве надскупчення в цілому має масу приблизно у 10 15 разів більшу за масу Сонця. У межах 1 млрд св. років перебуває близько 100 надскупчень[5]. Найбільше надскупчення в спостережуваному Всесвіті називають Великим Атрактором. Його тяжіння настільки сильне, що Місцеве надскупчення (включаючи Чумацький Шлях), рухається в напрямку до нього зі швидкістю кілька сотень кілометрів на секунду. Найбільшим надскупченням за межами місцевого всесвіту є галактична нитка Персея—Пегаса[en]. Ця структура містить надскупчення Персея й охоплює близько мільярда світлових років, що робить його однією з найбільших відомих структур у Всесвіті[джерело?]. Раніше вважалося, що надскупчення є найбільшими структурами у Всесвіті. Однак після низки нещодавніх відкриттів, вважається, що надскупчення є частиною величезних «стін», також званих нитками, які можуть досягати в довжину мільярда світлових років, тобто більше 5 % видимого Всесвіту. Надскупченя мають величезні розміри, тому для їх вивчення використовується велика кількість спостережних даних — в першу чергу, променеві швидкості галактик.

Порожнини й листки[ред.ред. код]

На сучасних картах відображено розташування 1,6 мільйона галактик. Розташування галактик у тривимірному просторі розраховують за їх розташуванням на небосхилі, враховуючи червоний зсув галактики. Тривимірні карти застосовують для подальшого розуміння місця цих надскупчень.

Як було визначено з цих карт, надскупчення галактик розподілені у Всесвіті нерівномірно. Видається, що вони лежать уздовж волокон. Карти показують величезні войди («порожнини»), де дуже мало галактик. У таких порожнинах можна знайти окремі тьмяні галактики або водневі хмари, але більшість галактик перебуває в листках між порожнинами. Самі порожнини часто кулясті, однак надскупчення такими не є. Вони можуть варіюватися від 100 мільйонів до 400 мільйонів світлових років у діаметрі. Структура листів і порожнин містить інформацію про те, як скупчення галактик формувалися в ранньому Всесвіті. Як модель розташування надскупчень галактик у Всесвіті часто застосовують аналогію з губкою, де дірки — це порожнини між надскупченями.

Існування[ред.ред. код]

The Abell 901/902 supercluster is located a little over two billion light-years from Earth.[6]

Гіпотезу про існування надскупчень вперше висунув 1958 року Джордж Ейбелл[en] у своєму каталозі скупчень галактик[en]. Він називав їх «скупченнями другого порядку», або скупченнями скупчень[7]. Надскупчення утворюють масивні структури, так звані «галактичні нитки», «комплекси надскупчень» або «листки», що можуть простягатися на відстань від декількох сотень мільйонів світлових років до 10 мільярдів світлових років й охоплюють більш ніж на 5 % видимого Всесвіту. Це найбільші наразі відомі структури. Спостереження надскупчень може дати інформацію про початковий стан Всесвіту, коли були утворені такі надскупчення. Напрямки осей обертання галактик всередині надскупчень можуть також дати уявлення й інформацію про початок процесу формування галактик в історії Всесвіту[8].

Список надскупчень[ред.ред. код]

Найближчі надскупчення[ред.ред. код]

Надскупчення Відстань/Розмір (млн св. Років) Примітка
Ланіакея
  • z = 0.000
  • Розмір = 153 Mпк (500 мільйонів св. років)
Ланіакея — надскупчення галактик, в якому, зокрема, міститься Місцеве надскупчення галактик (складовою частиною якого є Місцева група, що містить галактику Чумацький Шлях з Сонячною системою) і Великий Атрактор. У свою чергу, Ланіакея входить до комплексу надскупчень Риб—Кита[2].
Надскупчення Діви Місцеве надскупчення галактик
  • z= 0.000
  • розмір — 33 Мпк (110 мільонів св. років)
Надскупчення містить Місцеву групу галактик, включаючи нашу галактику Чумацький Шлях. До надскупчення також входить Скупчення Діви — найближче до Місцевої групи скупчення галактик. Містить більш 47 000 галактик.

Входить до складу відкритого 2014 року надскупчення Ланіакея[9].

Надскупчення Гідри—Центавра Надскупчення складається з двох частин, іноді згадуються як окремі надскупчення:
  • Надскупчення Гідри
  • Надскупчення Центавра

Це надскупчення є найближчим до надскупчення Діви. Входить до складу Ланіакеї[9].

Надскупчення Персея—Риб
Надскупчення Павича—Індіанця

Входить до складу Ланіакеї[9].

Надскупчення Волосся Вероніки Надскупчення містить більше 3000 галактик і формує значну частину структури CfA Homunculus, яка, у свою чергу, є центром Великої Стіни CfA2.
Надскупчення Скульптора SCl 9
Надскупчення Геркулеса SCl 160
Надскупчення Лева SCl 93
Надскупчення Змієносця
  • 17h 10m -22° {{{2}}}′
  • cz=8500–9000 км/с (центр)
  • 18 Мпк x 26 Мпк
Утворює дальню стіну войда Змієносця, може бути з'єднаним ниткою з надскупченням Павича—Індіанця—Телескопа і з надскупченням Геркулеса[en]. У центрі надскупчення розташоване скупчення Змієносця, крім того, воно містить, принаймні, ще два скупчення галактик, чотири групи галактик і кілька галактик поля[10].
Надскупчення Шеплі
  • z=0,046 (близько 650 млн св.років)
Надскупчення, виявлене другим (після надскупчення Діви).

Далекі надскупчення[ред.ред. код]

Діаграма[ред.ред. код]

Схема розташування Землі в спостережуваному Всесвіті і сусідніх надскупченнях галактик. (Click here for smaller image.)

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б Надскупчення // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 309—310. — ISBN 966-613-263-X.
  2. а б Earth's new address: 'Solar System, Milky Way, Laniakea' / Nature
  3. Cain, Fraser (4 May 2009). Local Group. Universe Today. Процитовано 6 December 2015. 
  4. The Universe within 14 billion Light Years. Atlas of the Universe. Процитовано 6 December 2015. 
  5. The Neighbouring Superclusters
  6. An Intergalactic Heavyweight. ESO Picture of the Week. Процитовано 12 February 2013. 
  7. Abell, George O. (1958). The distribution of rich clusters of galaxies. A catalogue of 2,712 rich clusters found on the National Geographic Society Palomar Observatory Sky Survey. The Astrophysical Journal Supplement Series 3. с. 211–88. Bibcode:1958ApJS....3..211A. doi:10.1086/190036. 
  8. Hu, F. X. (2006). Orientation of Galaxies in the Local Supercluster: A Review. Astrophysics and Space Science 302 (1–4). с. 43–59. Bibcode:2006Ap&SS.302...43H. arXiv:astro-ph/0508669. doi:10.1007/s10509-005-9006-7. 
  9. а б в R. Brent Tully; Helene Courtois; Yehuda Hoffman; Daniel Pomarède (2 September 2014). The Laniakea supercluster of galaxies. Nature 513 (7516) (4 September 2014). с. 71. Bibcode:2014Natur.513...71T. arXiv:1409.0880. doi:10.1038/nature13674. 
  10. Hasegawa, T. (2000). Large-scale structure of galaxies in the Ophiuchus region. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 316 (2). с. 326–344. Bibcode:2000MNRAS.316..326H. doi:10.1046/j.1365-8711.2000.03531.x.