Королюк Володимир Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Королюк Володимир Семенович
Володимир Королюк під час святкування 110-річчя Бібліотеки «Деміївська» (Київ), 6 листопада 2019 року
Володимир Королюк під час святкування 110-річчя Бібліотеки «Деміївська» (Київ), 6 листопада 2019 року
Народився 19 серпня 1925(1925-08-19)
Київ
Помер 4 квітня 2020(2020-04-04) (94 роки)
Київ
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність українець
Діяльність математик
Alma mater механіко-математичний факультет Київського національного університету і КНУ імені Тараса Шевченка[1]
Галузь математика
Заклад Київський державний університет,
Інститут математики НАН України
Звання академік НАН України
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Вчителі Гнєденко Борис Володимирович
Аспіранти, докторанти Закусило Олег Каленикович, G. I. Prizvad[1], A. N. Demenind[1] і Anatoly Fedorovich Turbind[1]
Членство НАН України
Нагороди

Володи́мир Семе́нович Королю́к (19 серпня 1925, Київ — 4 квітня 2020, Київ)  — радянський та український математик.

Життєпис[ред. | ред. код]

1947 року вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на третій курс механіко-математичного факультету: два перші курси він закінчив заочно при Харківському університеті, перебуваючи на військовій службі.

Відпрацювавши рік викладачем в Артемівському вчительському інституті, Володимир Семенович вступає до аспірантури при Інституті математики АН УРСР. Закінчив Київський державний університет у 1950 році та аспірантуру Інституту математики НАН України (1954).

Доктор фізико-математичних наук (1964), професор (1965), член-кореспондент НАН України (1967), академік НАН України (1976). Працював в Інституті математики НАН України головним науковим співробітником, завідувачем відділу теорії ймовірностей та математичної статистики, радником при дирекції. У 1965-1995 роках професор кафедри теорії ймовірностей та математичної статистики КНУ ім. Т. Г. Шевченка.

Основні праці з теорії ймовірностей та математичної статистики, методів програмування, уточнення граничних теорем для задач випадкових блукань з границями розвинув, метод випадкових блукань для внесення розподілів статистики.

Заслужений діяч науки і техніки України (1998), лауреат Державної премії у в галузі науки і техніки (1978), премій імені М. М. Крилова (1976), імені В. М. Глушкова (1988), імені М. М. Боголюбова (1995), імені М. В. Остроградського (2002), імені Ю. О. Митропольского (2015). Державна премія України за цикл робіт із теорії стохастичних систем (2003), нагороджений срібною медаллю імені М. В. Остроградського (2001).

Автор понад 350 наукових праць, серед яких понад 20 монографій.

Під його керівництвом понад 40 математиків захистили кандидатські і 10 — докторські дисертації. Також він був членом редколегій «Українського математичного журналу», часописів «Кібернетика та системний аналіз», «Теорія ймовірностей та математична статистика», «Theory of Stochastic Processes», «Applied Stochastic Models and Data Analysis»

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в г Математична генеалогія — 1997.