Корпорація зла
Корпорація зла — це термін, який використовується для опису підприємств, які вважаються шкідливими або аморальними через свої дії та вплив на суспільство, навколишнє середовище та інших учасників ринку.[1]
Ознаки корпорації зла[ред. | ред. код]
Серед таким можна виділити наступні:
- Зловживання владою: Корпорації зла можуть використовувати свій значний вплив та ресурси для отримання переваги над іншими суб'єктами, іноді на шкоду суспільству або конкурентам. Вони можуть використовувати лобіювання, політичний вплив і навіть корупцію для досягнення своїх цілей.
- Ігнорування соціальної та екологічної відповідальності: Корпорації зла можуть порушувати соціальні та екологічні стандарти, ігноруючи етичні принципи та відповідальність перед суспільством. Вони можуть спричиняти забруднення довкілля, дискримінацію на робочому місці, експлуатацію працівників та інші негативні наслідки.
- Швидкоздобутковий підхід: Корпорації зла можуть пріоритетизувати максимізацію прибутків найшвидшим способом, ігноруючи довгострокові наслідки своєї діяльності та не дбаючи про інтереси споживачів, клієнтів або загального блага.
- Вплив на політику: Такі корпорації можуть використовувати свої ресурси для впливу на політичний процес, фінансово підтримуючи кандидатів або групи, які сприяють їхнім інтересам. Це може викликати викривлення законодавства та політичних рішень.
Корпоративні обвинувачення[ред. | ред. код]
Деякі реальні корпорації були звинувачені в тому, що вони є злими. Щоб захиститися від таких звинувачень, Google одного разу прийняв офіційний девіз «Не будь злим» (англ. Don't be evil), хоча питання про те, чи справді його дотримувалися, було предметом дискусій — критики звинувачували компанію в «злих» діях, таких як таємний збір даних і порушення приватності клієнтів.[2] Згодом девіз був вилучений з кодексу поведінки.[3]
The New Yorker писав, що «багато активістів, які захищають права споживачів харчових продуктів, вважають Monsanto (яка згодом об'єдналася з компанією Bayer) безумовно злою корпорацією».[4]
Журнал «Дебати про корпоративну соціальну відповідальність» (англ. The Debate over Corporate Social Responsibility) писав: «Для багатьох споживачів Wal-Mart слугує прототипом корпорації зла, але рекордна кількість людей купує в магазинах за низькими цінами».[5]
В Японії комітет журналістів і правозахисників щорічно присуджує «корпоративну малинову нагороду», відому як «Найзліша корпорація року» (також відома як «Нагорода чорної компанії»), компанії «з культурою надмірної праці, дискримінації та утисків».[6]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Allan, Angela (25 квітня 2016). How the ‘Evil Corporation’ Became a Pop-Culture Trope. The Atlantic (англ.). Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ Thompson, Cadie (19 серпня 2014). Does 'Don't be evil' still apply to Google?. CNBC (англ.). Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ Google Removes 'Don't Be Evil' Clause From Its Code of Conduct. Gizmodo (англ.). 18 травня 2018. Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ Specter, Michael (3 листопада 2013). Why the Climate Corporation Sold Itself to Monsanto. The New Yorker (амер.). ISSN 0028-792X. Процитовано 24 вересня 2023.
- ↑ May, Steve; Cheney, George; Roper, Juliet, ред. (2007). The debate over corporate social responsibility. New York: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-517883-8.
- ↑ Author, No (23 грудня 2016). Ad giant Dentsu declared Most Evil Corporation of the Year. The Japan Times (англ.). Процитовано 24 вересня 2023.
Література[ред. | ред. код]
- Decker, Mark T. (2016). «Ridley Scott Takes On Apparently Evil Corporations in Alien, Blade Runner, and Prometheus». Industrial Society and the Science Fiction Blockbuster: Social Critique in Films of Lucas, Scott and Cameron. McFarland. pp. 74–110. ISBN 978-0-7864-9911-3.
- Sloane, S.B. (2002). Organizations in the Movies: The Legend of the Dysfunctional System. University Press of America. ISBN 978-0-7618-2434-3.
|
