Космацька республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Космацька республіка
повстанська «республіка»
дата існування 1944-1945 (1953[a])
центр с. Космач
приналежність УПА
інші назви Космацька повстанська республіка
Космацька незалежна республіка
Космацька самостійна республіка
Космацька гуцульська республіка

Космацька республіка — військово-адміністративне утворення, що існувало з центром у селі Космач у 1944—1945 рр; одне з трьох найбільших так званих «упівських» республік (інші дві ― Колківська і Закерзонська)[1].

Утворення сформували гуцульські частини Української повстанської армії задля протидії радянським окупантам[2]. Загони УПА, успішно чинячи опір аж до весни 1945 року, змусили радянську владу констатувати повне безсилля. Зокрема номінальний (де-юре на момент контролю УПА території) секретар Косівського райкому партії Матвій Дерев'янко, звертаючись до обкому у лютому 1945-го, так охарактеризував ситуацію[3]:

« район крайне нуждается в войсковой силе, для разгрома банд в селах прилегающих к Космачу, так как своими силами мы не в состоянии там проводить борьбу. «

Територія[ред. | ред. код]

Підконтрольна територія складалася власне з Космача, а також Акрешор, Баня-Березова, Нижнього Березова, Текучої і Лючок.[4]. За іншими даними до «Космацької республіки» входили більшість сіл Яблунівського, Косівського, Жаб'євського та окремі села Кутського району.[5] Також, ймовірно, територія охоплювала Яремчанський та Коршівський райони, де оперували курені «Різуна», «Скуби», «Орлика», «Нечети»[6]

Загальна площа становила близько 0,5 тис. км². Місцевого населення налічувалося до 20 тис.[7]

На момент утворення в Космачі розташовувалися 19 сотень повстанців[8]. У різні періоди армія «республіки» складала від 500 до 1900 військових.

Історія[ред. | ред. код]

У 1940-х роках за підтримки місцевого населення на теренах УПА-Захід утворюються своєрідні організаційні структури — так звані повстанські республіки, що мають розгалужену систему теренової мережі ОУН та сотень УПА.[6]

У вересні 1944 року сотня куреня «Скуби» вигнала військовий гарнізон ВВ НКВС з Космача.[9]

14 жовтня 1944 року[10] командири кількох сотень УПА в космацькій церкві Преподобної Параскевії[11][12][13] проголосили незалежність «Космацької республіки» — як території, вільної від радянської влади. Священниками українським повстанцям було дано благословення на захист України і її земель[11][13].

Бої[ред. | ред. код]

У січні 1945 року радянське керівництво розробило план операцій щодо ліквідації так званої «Космацької республіки». В гірські села стали вводитися чисельні гарнізони. Загони УПА намагались зупинити їх просування і підірвали кілька залізничних та шосейних мостів на шляху Коломия — Яблунів.[5] Наступ більшовиків почався одразу з трьох сторін: Акрешор, Прокурави та Брустур[14]. Бої відбулися в районі села Брустури. Того ж місяця відбувся бій сотні Мороза в селі Шепоті. Протистояння тривало до вечора, коли радянські сили прорвали оточення і відступили до Жаб'є.[15] Загалом, у сутичках біля сіл Жаб'є, Буркут, Дземброня, Брустури загинуло кілька десятків солдат ВВ НКВС та прикордонників.[5]

30 січня 1945 року тривав бій за Космач. Місто обороняло 2 курені: «Гайдамаки» і «Гуцульський».[6]

Космач залишався неприступним до 13 лютого[9], коли почався другий наступ.

Командування УПА вирішило, що недоцільно проводити великі бої за Космач, і спланувало відступ.[16] Відступаючи, повстанці убили й поранили близько 30 енкаведистів.[6]

У культурі[ред. | ред. код]

В історичному романі «Вогненні стовпи» Романа Іваничука події розгортаються на теренах упівських «республік». В останній частині роману під назвою «Космацький ґердан. Реквієм» змальовано заключні дні існування «Космацької республіки».

«
«Космацька республіка» цього разу не встояла перед багатотисячним більшовицьким військом; розбиті курені військового округу «Говерла» перейшли рейдом через Чехословаччину на захід, а рештки партизанів, які залишилися в краю, зникли в глибокому підпіллі[17].
«

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мапа «УПА»: із заходу — на схід, із півночі — на південь // Радіо Свобода, 2009
  2. Повстанські республіки проти радянської окупації. Космацька республіка // Атлас історії української державності. Українські землі від найдавніших часів до сьогодення / авт.-упоряд. В. П. Грицеляк. — Львів: НВФ «Карти і Атласи», 2013. — С. 117
  3. Доповідна записка секретаря Косівського райкому КП(б)У Дерев'янка секретарю Станіславівського обкому КП(б)У М. Слоню про неможливість встановлення радянської влади у низці сіл Косівщини, лютий 1945 // ДАІФО. — Ф. П-21. — Оп. 1. — Спр. 3. — Арк. 2-4
  4. Український визвольний рух середини ХХ століття в контексті українського державотворення / Стасюк О. // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2014. Вип. 24. С. 3–16
  5. а б в Розлуцький Н. В. Боротьба радянського режиму проти українського визвольного руху на території Станіславської області (1944—1956): військовий аспект: дис. … канд. іст. наук: 07.00.01 / Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника. Івано-Франківськ, 2018. — С. 112, 113, 114, 202
  6. а б в г Контрнаступ радянських сил і бойові дії УПА // УПА-«Захід» і збройне підпілля ОУН у боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу у 1942—1960 рр.: монографія / Н. С. Мизак. — Чернівці: Прут, 2011. — С. 115
  7. Військово-історичний меридіан. Електронний науковий фаховий журнал.  — вип. 2 (16) / Національний музей історії України у другій світовій війні. Меморіальний комплекс, Ін-т історії України НАН України. — К., 2017. — С. 91.
  8. Космач // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
  9. а б Андрухів І. 0., Француз А. Й. Правда історії. Станіславщина в умовах терору і репресій: 1939—1959 роки, історико-правовий аспект. Документи і матеріали. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2008. — С. 89
  10. Хай живе Космач — Бандерівська столиця! / Ю. Атаманюк // Українська думка. — 2007. — № 47/48. — С. 9.
  11. а б 280 років років відсвяткувала Космацька церква / Дмитро Пожоджук // журнал «Гуцулія», Ч. 123—126, 1999/2000. — С. 5
  12. Героїка і драматизм Космача // Голос України, 7 листопада 2012 р.
  13. а б Село як соняшник. Космацька республіка / Наталка Лещенко / Україна молода, 22 листопада 2006
  14. Космач в історії Гуцульщини та України / П. Сіреджук // Карпати: людина, етнос, цивілізація. — 2012. — Вип. 4. — С. 36-37
  15. Нереабілітована пам'ять / Відповідальний редактор Сергій Адамович. — Ч.1. — Івано-Франківськ: Лілея НВ, 2017. — С. 49
  16. Бойові дії УПА на Гуцульщині // Путильщина
  17. Вогненні стовпи / Р. Іваничук. - Л. : Літопис, 2006. - 516 с. 
  1. за іншими даними

Джерела[ред. | ред. код]