Акрешори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Акрешори
Akreshory s.png Akreshory h.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Косівський район
Рада/громада Акрешорська сільська рада
Код КОАТУУ 2623680401
Основні дані
Засноване 1714
Населення 838
Площа км²
Густота населення 93,11 осіб/км²
Поштовий індекс 78618
Телефонний код +380 3478
Географічні дані
Географічні координати 48°22′50″ пн. ш. 24°50′58″ сх. д. / 48.38055555555600051° пн. ш. 24.84972222222199889° сх. д. / 48.38055555555600051; 24.84972222222199889
Водойми Акра
Місцева влада
Адреса ради 78618, Івано-Франківська область, Косівський район, с. Акрешори, тел. 2-81-88
Сільський голова Пилип'як Марія Петрівна
Карта
Акрешори. Карта розташування: Україна (1991-2014)
Акрешори
Акрешори
Акрешори. Карта розташування: Івано-Франківська область
Акрешори
Акрешори

Акрешори — гірське село Косівського району, розташоване між селами Текуче та Космач. Назва села походить від назви місцевої річки Акра. За часів СРСР мало назву Бабинопілля (З 1946 р. по 1993 р). Присілки: Гори, Городи, Підгай, Косів, Млинці, Морданівка, Ґрунь, Верх, Озеро.

Мовні особливості[ред.ред. код]

Село нанесено на «Атлас української мови»[1].

Історія[ред.ред. код]

Акрешори є пам’яткою культури — це село ще не встигла зіпсувати цивілізація, люди тут живуть майже так само, як і сто років до того. Для звичайної людини, котра потрапляє сюди Акрешори здаються селом-музеєм. Акрешори дали початок таким навколишнім селам як Космач, Текуча, та іншим. Саме поселення яке згодом переросло в Акрешори, було тут ще в десятому столітті. Згодом вихідці з Акрешор почали засновувати поруч поселення, з яких почали утворюватися нові села.

На початку німецько-радянської війни в селі в липні 1941 року були угорські війська. Німці, перебравши у серпні владу мадярів, учинили серію терористичних актів: арештували і розстріляли членів ОУН, які повиходили з підпілля, організували штучний голод. За роки окупації вивезли на примусові роботи до Німеччини близько 20 чоловік. На радянсько-німецькому фронті загинуло 5 акрешорців, від рук фашистських окупантів — 3 чол. В УПА полягли 8 чол., троє загинули в радянських в’язницях та концтаборах. Багатьох вивезено до Сибіру, а майно пограбовано (за неповними даними — 22 чол.), 15 чоловік стали жертвами відплатних операцій ОУН-УПА проти активістів радянської влади.

Діяльність[ред.ред. код]

З художніх промислів найбільш розвинуте – писанкарство (розписують акрешорці як дерев’яні писанки, так і писанки з курячих яєць). Акрешорські писанки зберігаються у краєзнавчих музеях області та за її межами. Знають про них і у США, Канаді, Австрії, Німеччині, Польщі, інших країнах.

Пам’ятки[ред.ред. код]

Пам’ятки історії на території села: хрест на честь скасування панщини, відновлений у 1991 році; могила вояків УПА, освячена в 1992 р.; могила невідомому солдату; алея слави, прокладена в честь перемоги над фашизмом, освячена в 2003 р.; пам’ятник Т.Г. Шевченку, освячений у 1998 році; хрест воїнам УПА, котрі прийняли тут нерівний бій з енкаведистами.

Церква[ред.ред. код]

Церква Св. Великомучиника Димитрія 1900 р. Належить до УАПЦ. Настоятель протоієрей Василь Бойчук.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Атлас української мови: в трьох томах. Т. 2. Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі / АН Української РСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні (К.). — К. : Наукова думка, 1988. — 520 с.

Посилання[ред.ред. код]