Акрешори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Акрешори
Akreshory s.png Akreshory h.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Косівський район
Рада/громада Акрешорська сільська рада
Код КОАТУУ 2623680401
Основні дані
Засноване 1714
Населення 838
Площа км²
Густота населення 93,11 осіб/км²
Поштовий індекс 78618
Телефонний код +380 3478
Географічні дані
Географічні координати 48°22′50″ пн. ш. 24°50′58″ сх. д. / 48.38055555555600051° пн. ш. 24.84972222222199889° сх. д. / 48.38055555555600051; 24.84972222222199889
Водойми Акра
Місцева влада
Адреса ради 78618, Івано-Франківська область, Косівський район, с. Акрешори, тел. 2-81-88
Сільський голова Пилип'як Марія Петрівна
Карта
Акрешори. Карта розташування: Україна
Акрешори
Акрешори
Акрешори. Карта розташування: Івано-Франківська область
Акрешори
Акрешори

Акрешори — гірське село Косівського району.

Розташування[ред.ред. код]

Розташоване між селами Текуче та Космач.

Присілки: Гори, Городи, Підгай, Косів, Млинці, Морданівка, Ґрунь, Верх, Озеро.

Назва[ред.ред. код]

Назва села походить від назви місцевої річки Акра.

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Акрешори Яблунівського району перейменовано на село Бабинопілля і Акрешорівську сільську раду — на Бабинопільська.[1] 11 червня 1993 р. селу повернуто історичну назву[2].

Мовні особливості[ред.ред. код]

Село нанесено на «Атлас української мови»[3].

Історія[ред.ред. код]

Акрешори є пам'яткою культури — це село ще не встигла зіпсувати цивілізація, люди тут живуть майже так само, як і сто років до того. Для звичайної людини, котра потрапляє сюди Акрешори здаються селом-музеєм. Саме поселення, яке згодом переросло в Акрешори, було тут ще в десятому столітті. Згодом вихідці з Акрешор почали засновувати поруч поселення, з яких почали утворюватися нові села. Акрешори дали початок таким навколишнім селам як Космач, Текуча, та іншим.

На початку німецько-радянської війни в селі в липні 1941 року були угорські війська. Німці, перебравши у серпні владу мадярів, учинили серію терористичних актів: арештували і розстріляли членів ОУН, які повиходили з підпілля, організували штучний голод. За роки окупації вивезли на примусові роботи до Німеччини близько 20 чоловік. На радянсько-німецькому фронті загинуло 5 акрешорців, від рук фашистських окупантів — 3 чол. В УПА полягли 8 чол., троє загинули в радянських в'язницях та концтаборах. Багатьох вивезено до Сибіру, а майно пограбовано (за неповними даними — 22 чол.), 15 чоловік стали жертвами відплатних операцій ОУН-УПА проти активістів радянської влади.

Діяльність[ред.ред. код]

З художніх промислів найбільш розвинуте — писанкарство (розписують акрешорці як дерев'яні писанки, так і писанки з курячих яєць). Акрешорські писанки зберігаються у краєзнавчих музеях області та за її межами. Знають про них і у США, Канаді, Австрії, Німеччині, Польщі, інших країнах.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятки історії на території села: хрест на честь скасування панщини, відновлений у 1991 році; могила вояків УПА, освячена в 1992 р.; могила невідомому солдату; алея слави, прокладена в честь перемоги над фашизмом, освячена в 2003 р.; пам'ятник Т. Г. Шевченку, освячений у 1998 році; хрест воїнам УПА, котрі прийняли тут нерівний бій з енкаведистами.

Церква[ред.ред. код]

Церква Св. Великомучиника Димитрія 1900 р.[4] Належить до УАПЦ. Настоятель протоієрей Василь Бойчук.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
  2. Постанова ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ від 11.06.1993 «Про відновлення колишніх найменувань окремим населеним пунктам Івано-Франківської області»
  3. Атлас української мови: в трьох томах. Т. 2. Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі / АН Української РСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні (К.). — К. : Наукова думка, 1988. — 520 с.
  4. Церква Св. Дмитра 1899

Посилання[ред.ред. код]