Костел Воздвиження Чесного Хреста (Сюрте)
Костел Воздвиження Чесного Хреста (Сюрте) — готичний римо-католицький костел XIV ст. в селі Сюрте (вул. П. Шандора, 80), Закарпатської області, пам'ятка архітектури національного значення[2][3][4].
Історія[ред. | ред. код]
Костел датується XIV ст., а перша згадка про парафію датована 1332 роком. Первинно він був католицьким, проте в період реформації він неодноразово змімінював конфесію на реформатство і навпаки. Храм повернувся до католиків в 1718-му році. Він перебудовувався в 1730 та 1761 роках. Під час перебудови, яка відбулась у XIX столітті до фасаду західної стіни храму добудували чотирикутну вежу.[5][4][6][7]
Під час другої світової війни (у 1945 році) один з трьох дзвонів храму був пошкоджений під час бомбардування. Пізніше (в 2000 році) двін зняли з храму. В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 197). Костел реконструювали та ремонтували в 2000 році, коли також перебудували вежу, і в 2008 році — провели ремонт інтер'єру.[7]
В храмі служать дієцезіальні священники з парафії св. Архангела Михаїла у Ратівцях.[5] Біля костелу розташований пам’ятник святому Стефану (Іштвану).[8]
Архітектура[ред. | ред. код]
Структурно костел однонавний прямокутник, до якого добудовано прямокутні хори і триярусну башту-дзвіницю з чотиригранним шпилем, які поєднані між собою. Дах в костелу двохскатний. Всередині нава поділена чотирма поясами пілястрів на які опираються бочкові склепіння. З притвору до нави веде стрільчатий готичний арочний прохід і портал. На зовнішньому боці стіни нави зберігся датований XV століттям фігурний надгробний камінь одного з членів роду Сюрте, який загальною композицією нагадує портал проходу дверей в якому стоїть піший закований у обладунки воїн, а на підлозі біля сходів на хори є прикрашена гербом надгорбна плита з червоного мармуру дружини Міклоша Сюрте — Крістіни Маріаші датована теж XVI ст.[5][7][9][10]
На надробному камені лицар в лівій руці тримає списа, а правій — меча. Він також озброєний кинджалом на поясі. В лицаря проглядається розпущене, підстрижене до рівня плечей, з короткою гривкою волосся. Поруч з головою є два невеличкі щити із гербами, на одному з яких, розміщеному праворуч, лев, який стоїть на задніх лапах. На полях з верху та по боках розташована епітафія. Під ногами воїна розташовується приземкувата тварина з коротенькими кінцівками, двома головами, одна з яких левоподібна, а інша змієподібна на хвості. Вгорі розташовано зображення скорботного Ісуса Христа біля відкритої труни.[11]
Див також[ред. | ред. код]
- Костел Воздвиження Святого Хреста (Берегове);
- Францисканський монастир (Виноградів);
- Реформатська церква (Мукачево);
- Реформатська церква (Паладь-Комарівці);
- Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Часлівці).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-63-%D0%BF#Text
- ↑ с.Сюрте (Струмківка), Закарпатська обл. Енциклопедія пам'яток України. Процитовано 20 лютого 2021.
- ↑ Обстежені храми Закарпаття – BAT4MAN (укр.). Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
- ↑ а б Сюрте (Струмківка). castles.com.ua. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
- ↑ а б в СЮРТЕ (Струмівка). Костел Воздвиження Святого Хреста (135?). Закарпатська обл., Ужгородський р-н | Костели і каплиці України. rkc.in.ua. Процитовано 20 лютого 2021.
- ↑ Закарпаттячко (26 листопада 2011). Сюрте. Закарпаттячко (uk-ua) . Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2021.
- ↑ а б в с.Сюрте, Костьол Воздвиження чесного хреста/Обзоры, статьи, публикации/Ужгород/Ужгородский район/Закарпатская обл./Туристический портал Rest4U. rest4u.com.ua. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 20 лютого 2021.
- ↑ Відзначення Дня святого Іштвана в с. Сюрте, що на Ужгородщині. Karpat.in.ua (укр.). 21 серпня 2020. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 20 лютого 2021.
- ↑ Федака, Сергій (2014). Населені пункти і райони Закарпаття: Історично-географічний довідник (укр.). Видавництво "ЛІРА". ISBN 978-617-596-158-2.
- ↑ Сюрте с Костел 1985 г. Памятники градостроительства и архитектуры. www.pslava.info. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 20 лютого 2021.
- ↑ ХРИСТИЯНСЬКА САКРАЛЬНА ТРАДИЦІЯ: ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ. Науковий збірник. Матеріали Міжнародної наукової конференції м. Львів, 6-7 грудня 2013 року. Музей Українського Католицького Університету. Львів - 2013 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 січня 2022. Процитовано 20 лютого 2021.