Координати: 49°33′21.744000100011″ пн. ш. 21°40′58.400400099998″ сх. д. / 49.55604° пн. ш. 21.68289° сх. д. / 49.55604; 21.68289
Очікує на перевірку

Костел Марії Магдалини (Дукля)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел Марії Магдалини (Дукля)
49°33′21.744000100011″ пн. ш. 21°40′58.400400099998″ сх. д. / 49.55604° пн. ш. 21.68289° сх. д. / 49.55604; 21.68289
Тип спорудипарафія
РозташуванняПольща ПольщаПідкарпатське воєводство, Дукля
Зруйновано1738
Відбудовано1764—1765
Стильбароко
НалежністьРимо-католицька церква
ЄпархіяRoman Catholic Archdiocese of Przemyśld
Вебсайтdukla.przemyska.pl
Костел Марії Магдалини (Дукля). Карта розташування: Польща
Костел Марії Магдалини (Дукля)
Костел Марії Магдалини (Дукля) (Польща)
Мапа
CMNS: Костел Марії Магдалини у Вікісховищі

Костел Марії Магдалини в Дуклі — культова споруда, парафіяльний храм Римсько-католицької церкви в м. Дукля (Підкарпатського воєводства, Польща).

Історія

[ред. | ред. код]
Дзвіниця костелу
Надгробок Марії Амелії Мнішек з Брюлів

Перший костел Марії Магдалини збудували близько 1461 року. Храм мав мурований презбітерій і дерев'яну наву. У 1738 році костел сильно знищила пожежа.[1]

Сучасний костел побудований 1770 року, час його консекрації (освячення) невідомий.[2]

Костел збудований у стилі пізнього бароко. Має дві симетрично розташовані еліптичні каплиці. Дзвіниця розташована неподалік костелу. В інтер'єрі храму є багато рококових прикрас.

Окраса храму — архітектурний головний вівтар, у плані має форму відкритого еліпса, мальований переважно білою фарбою. Має позолоту, чотири білі статуї святих (на думку польських дослідників, білим кольором (схожість з порцеляною) розмальовували скульптури пізнього львівського рококо, наслідуючи при цьому південно-німецькі зразки[3]).

Проповідальниця, потрапити на яку можна по сходах з презбітерію, прикрашена різьбленими статуями; зокрема, її кіш — постатями чотирьох сидячих[4] євангелістів.[5]

Польський художник Тадеуш Попель розписував костел (фрески).[6]

Надгробки

[ред. | ред. код]

У костелі є два мистецькі надгробки. Перший — різьблений у весь зріст лежачий надгробок Марії Амелії з Брюлів (пол. Maria Amelia Brühl, 1736[7]—30.4.1772[8]), — передчасно померлої дружини дідича Дуклі Єжи Августа Вандаліна Мнішека, який оплатив його виготовлення і встановлення у храмі.[9] Автором надгробка вважали львівського скульптора Івана (Яна) Оброцького.[10] За іншими даними, правдоподібно, надгробок виготовив інший львівський скульптор Франциск Олендзький.[8]

Другий надгробок — у передсінку костелу, виготовлений з чорного мармуру[11] і білого стукко ампіровий надгробок дідича Дуклі, барського конфедерата, остшешувського старости Францішека Стадницького (1742—1810), похованого під презбітеіумом костелу.[12]

Мистецька проблематика

[ред. | ред. код]

Ян К. Островський припускав, що автором якихось різьбярських робіт у костелі на початку 1770-х років був невідомий скульптор, якого він тимчасово називав «майстер вівтаря святого Валентина» (він вирізьбив персоніфікації чеснот для вівтаря цього святого в костелі Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в селі Наварія); також цей майстер виконав різьбярські роботи для бічних вівтарів парафіяльного костелу в Бучачі.[13]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Kościół [Архівовано 20 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Dukla — fara. (пол.)
  2. Dukla — S. 211. (пол.)
  3. Krasny P. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Winnikach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — S. 170. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
  4. Світлина проповідальниці [Архівовано 20 квітня 2017 у Wayback Machine.].
  5. Kościół parafialny pod wezwaniem św. Marii Magdaleny w Dukli [Архівовано 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Ciekawe Miejsca Dukli i okolic. Ciekawe miejsca Beskidu Dukielskiego. (пол.)
  6. Popiel (Sulima Popiel) Tadeusz (1863—1913) [Архівовано 20 листопада 2015 у Wayback Machine.]. (пол.)
  7. За одними даними народилася у Варшаві → Jakub Jagiełło. Franciszek Olędzki?, Nagrobek Amalii Mniszchowej w Dukli [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]. (пол.); за іншими, правдоподібно у Дрездені → Czaplińska M. Mniszchowa z Brühlów Maria Amelia (1736—1772) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3 zeszyt 90. — S. 452. (пол.)
  8. а б Jakub Jagiełło. Franciszek Olędzki?, Nagrobek Amalii Mniszchowej w Dukli [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
  9. Czaplińska M. Mniszech Jerzy August Wandalin h. własnego (1715—1778) [Архівовано 12 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3, zeszyt 90. — S. 472. (пол.)
  10. Wujcyk W. Wiadomości o życiu i twórczości Franciszka Olędzkiego [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka kresów wschodnich: materiały sesji naukowej. — 1998. — № 3. — S. 287.
  11. Kościół parafialny pod wezwaniem św. Marii Magdaleny w Dukli [Архівовано 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Ciekawe Miejsca Dukli i okolic. Ciekawe miejsca Beskidu Dukielskiego. (пол.)
  12. Dukwicz D. Stadnicki Franciszek h. Szreniawa (1742—1810) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk — Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla, 2002. — T. 41. — S. 385. (пол.)
  13. Ostrowski J. K. Z problematyki warsztatowej i atrybucyjnej rzeźby lwowskiej w. XVIII [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1994. — № 1. — S. 86. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]