Костел Марії Магдалини (Дукля)
| Костел Марії Магдалини (Дукля) | |
|---|---|
 | |
| 49°33′21″ пн. ш. 21°40′58″ сх. д. / 49.55604000002777809° пн. ш. 21.68288900002777808° сх. д.Координати: 49°33′21″ пн. ш. 21°40′58″ сх. д. / 49.55604000002777809° пн. ш. 21.68288900002777808° сх. д. | |
| Тип споруди | парафія |
| Розташування |
 Польща, Підкарпатське воєводство, Дукля |
| Зруйновано | 1738 |
| Відбудовано | 1764—1765 |
| Стиль | бароко |
| Належність | Римо-католицька церква |
| Єпархія | Roman Catholic Archdiocese of Przemyśld |
| Вебсайт | dukla.przemyska.pl |
  Костел Марії Магдалини (Дукля) (Польща) | |
 | |
 Костел Марії Магдалини у Вікісховищі | |
Костел Марії Магдалини в Дуклі — культова споруда, парафіяльний храм Римсько-католицької церкви в м. Дукля (Підкарпатського воєводства, Польща).
Історія[ред. | ред. код]
Перший костел Марії Магдалини збудували близько 1461 року. Храм мав мурований презбітерій і дерев'яну наву. У 1738 році костел сильно знищила пожежа.[1]
Сучасний костел побудований 1770 року, час його консекрації (освячення) невідомий.[2]
Опис[ред. | ред. код]
Костел збудований у стилі пізнього бароко. Має дві симетрично розташовані еліптичні каплиці. Дзвіниця розташована неподалік костелу. В інтер'єрі храму є багато рококових прикрас.
Окраса храму — архітектурний головний вівтар, у плані має форму відкритого еліпса, мальований переважно білою фарбою. Має позолоту, чотири білі статуї святих (на думку польських дослідників, білим кольором (схожість з порцеляною) розмальовували скульптури пізнього львівського рококо, наслідуючи при цьому південно-німецькі зразки[3]).
Проповідальниця, потрапити на яку можна по сходах з презбітерію, прикрашена різьбленими статуями; зокрема, її кіш — постатями чотирьох сидячих[4] євангелістів.[5]
Польський художник Тадеуш Попель розписував костел (фрески).[6]
Надгробки[ред. | ред. код]
У костелі є два мистецькі надгробки. Перший — різьблений у весь зріст лежачий надгробок Марії Амелії з Брюлів (пол. Maria Amelia Brühl, 1736[7]—30.4.1772[8]), — передчасно померлої дружини дідича Дуклі Єжи Августа Вандаліна Мнішека, який оплатив його виготовлення і встановлення у храмі.[9] Автором надгробка вважали львівського скульптора Івана (Яна) Оброцького.[10] За іншими даними, правдоподібно, надгробок виготовив інший львівський скульптор Франциск Олендзький.[8]
Другий надгробок — у передсінку костелу, виготовлений з чорного мармуру[11] і білого стукко ампіровий надгробок дідича Дуклі, барського конфедерата, остшешувського старости Францішека Стадницького (1742—1810), похованого під презбітеіумом костелу.[12]
Мистецька проблематика[ред. | ред. код]
Ян К. Островський припускав, що автором якихось різьбярських робіт у костелі на початку 1770-х років був невідомий скульптор, якого він тимчасово називав «майстер вівтаря святого Валентина» (він вирізьбив персоніфікації чеснот для вівтаря цього святого в костелі Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в селі Наварія); також цей майстер виконав різьбярські роботи для бічних вівтарів парафіяльного костелу в Бучачі.[13]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Kościół [Архівовано 20 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Dukla — fara. (пол.)
- ↑ Dukla — S. 211. (пол.)
- ↑ Krasny P. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Winnikach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — S. 170. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
- ↑ Світлина проповідальниці [Архівовано 20 квітня 2017 у Wayback Machine.].
- ↑ Kościół parafialny pod wezwaniem św. Marii Magdaleny w Dukli [Архівовано 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Ciekawe Miejsca Dukli i okolic. Ciekawe miejsca Beskidu Dukielskiego. (пол.)
- ↑ Popiel (Sulima Popiel) Tadeusz (1863—1913) [Архівовано 20 листопада 2015 у Wayback Machine.]. (пол.)
- ↑ За одними даними народилася у Варшаві → Jakub Jagiełło. Franciszek Olędzki?, Nagrobek Amalii Mniszchowej w Dukli [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]. (пол.); за іншими, правдоподібно у Дрездені → Czaplińska M. Mniszchowa z Brühlów Maria Amelia (1736—1772) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3 zeszyt 90. — S. 452. (пол.)
- ↑ а б Jakub Jagiełło. Franciszek Olędzki?, Nagrobek Amalii Mniszchowej w Dukli [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
- ↑ Czaplińska M. Mniszech Jerzy August Wandalin h. własnego (1715—1778) [Архівовано 12 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3, zeszyt 90. — S. 472. (пол.)
- ↑ Wujcyk W. Wiadomości o życiu i twórczości Franciszka Olędzkiego [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka kresów wschodnich: materiały sesji naukowej. — 1998. — № 3. — S. 287.
- ↑ Kościół parafialny pod wezwaniem św. Marii Magdaleny w Dukli [Архівовано 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Ciekawe Miejsca Dukli i okolic. Ciekawe miejsca Beskidu Dukielskiego. (пол.)
- ↑ Dukwicz D. Stadnicki Franciszek h. Szreniawa (1742—1810) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk — Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla, 2002. — T. 41. — S. 385. (пол.)
- ↑ Ostrowski J. K. Z problematyki warsztatowej i atrybucyjnej rzeźby lwowskiej w. XVIII [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1994. — № 1. — S. 86. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Dukla // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 211. (пол.) — S. 211—212.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костел Марії Магдалини (Дукля) |
- Kościół [Архівовано 20 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Dukla — fara. (пол.)
- Kościół św. Marii Magdaleny w Dukli // Google-зображення.
