Барська конфедерація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Битви барської конфедерації
Хрест Конфедерації
Хоругва конфедератів
Пуласький у Барі. Автор К. Шлегель (Korneli Szlegel)
Барський конфедерат
Маршал конфедерації М. Й. Красінський приймає турецького посла. Автор Ян Суходольський.
Молитва конфедератів перед битвою під Лянцкороною. Автор Артур Гроттгер.
Куртка барська — найстаріший із польських мундирів, що зберігся; головна будівля Історичного музею в Кракові.

Барська конфедерація (17681772)  (пол. KONFEDERACJA BARSKA 29. II. 1768 – 18. VII. 1772)— військово-політичне об'єднання польської шляхти і католицького духовенства, спрямоване проти короля Станіслава Августа Понятовського та втручання Російської імперії у внутрішні справи Речі Посполитої.

Акт конфедерації укладено і підписано у селі Михайлівці Барського староства в хаті Рафала Дзержка (Rafal Dzierżko) за участю 8 осіб. Проголошено 29 лютого 1768 року у костьолі міста Бар на Поділлі (тепер Вінницька область) за ініціативою магнатів: братів Адама Станіслава (кам'янецького єписопа РКЦ) та Міхала Героніма Красінських, Юзефа Пуласького із трьома синами — Францішеком, Казімєжом, Антонієм і племінник Домініком, мазовецького воєводи Павела Міхала Мостовского[1] та інших. Учасники Барської конфедерації виступали проти втручання Росії у внутрішні справи Речі Посполитої та реформ внутрішнього устрою Польщі, домагалися збереження прав і привілеїв шляхти.

Безпосереднім приводом до виступу конфедератів стало підписання С.Понятовським 17 лютого 1768 року під тиском російського уряду трактату про зрівняння в політичних правах католиків з некатоликами (лідери противників зрівняння були заарештовані російським послом H.Рєпніним і вивезені до Калуги). 24 лютого 1768 Росія та Польща уклали у Варшаві угоду з так званого дисидентського питання.

Боротьба конфедератів проти царських військ тривала з 1768 до 1772 року.

Бойові дії[ред.ред. код]

9 червня 1768 із боями місто Бар було взяте росіянами під командою генерала Петра Кречетнікова, яких підтримувала вірна Станіславу Августу Понятовському коронна армія під командуванням Франциска Ксаверія Браницького, за іншими даниим облога Бару (або оборона Бару) — почалась 19 червня 1768. 30 червня 1768 р. Барський замок був взятий штурмом під командою Апраксіна.

21 червня 1768 українські гайдамаки під проводом М.Залізняка й І.Ґонти відбулось Взяття Умані (1768), яка була зайнята барськими конфедератами.

27 липня 1768 росіяни почали облогу Кракова, де боронилися 2 000 барських конфедератів, і зайняли місто 17 серпня.

У жовтні 1768 на боці Барської конфедерації виступила Османська імперія: 6 жовтня (25 вересня) султан Мустафа ІІІ оголосив війну Росії, вимагаючи, щоби російські війська покинули терени Речі Посполитої. Один із французьких найманців на службі Барської конфедерації, Тесбі де Белькур, був полонений козаками, про що згадував у своїх мемуарах.

Березень 1769 — штурм російськими військами фортець Окопи Святої Трійці та Жванець (у гирлі Збруча), обороною яких керували брати Пулаські.

13 вересня 1769 російські війська А.Суворова отримали перемогу над загоном барських конфедератів на чолі з Казимиром Пулаським біля села Горіхове під Малоритою. Загинули молодші брати Казимира — Франциск Ксаверій й Антоній. Битва під Володавою.

14 вересня 1769 — бій конфедератів під Радоміном і під Тарпнем.

15 вересня 1769 — поразка конфедератів під Ломазами біля Володави.

11 серпня 1770 — російські війська почали облогу замку Любомирських в Ряшеві, який здобули 12 серпня.

16 серпня 1770 — перемога барських конфедератів в бою під Косьцяном.

10 вересня 1770 — почалася оборона Ясної Гори барськими конфедератами Казимира Пуласького.

3 жовтня 1770  — бій під Лясковою (Низькі Бескиди).

13 жовтня 1770 — конфедерація ухвалила акт детронізації С. А. Понятовського.

1770 р. генерал Шарль Франсуа Дюмурьє відправлений французьким урядом в Польщу з офіцерами і грошима для барських конфедератів. Там Дюмурьє самовільно сформував загін, але був розбитий в травні 1771 в битві під Лянцкороною Суворовим і за перевищення своїх повноважень відкликаний.

6 вересня 1771 — перемога конфедератів над російськими військами в бою під Антополем облизу Дрогичина.

23 вересня 1771 — російські війська Суворова побороли конфедератів Міхала Огіньського у битві при Столовичах.

3 листопада 1771 — невдала спроба викрасти польського короля та великого князя литовського С. А. Понятовського.

Незважаючи на значну міжнародну підтримку, 1772 року головні сили конфедератів були розбиті російськими військами під командуванням А. Суворова.

Значення для України[ред.ред. код]

Під час воєнних дій конфедерати чинили масові розправи над православними, що викликало піднесення гайдамацького руху і стало причиною національно-визвольного повстання на Правобережній Україні — Коліївщини.

Наслідки[ред.ред. код]

Поразка Барської конфедерації стала однією з передумов першого поділу Польщі 1772 року. Капітуляцією Кракова 23 квітня 1772 перед австрійськими військами, союзниками Росії, закінчилось повстання Барської конфедерації.

Відображення у мистецтві[ред.ред. код]

У період повстання конфедератів виник популярний напрямок польської поезії — поезія барська, яка виражала ідеї конфедератів і взагалі шляхти, яка виступала проти поділу Речі Посполитої. Напрямок поезії барської важливий для розгляду історії літератури не через якість опублікованих робіт (більшість істориків літератури говорить про нього як про графоманський), а тому, що через масовість і характер, відіграє важливу роль у розвитку культури та літератури вісімнадцятого століття. Крім того, він був визнаний одним з останніх ознак формації під назвою сарматизм.

У 1836 р. Адам Міцкевич написав драму на французькій мові в 5 актах «Конфедерати барські» для паризької сцени (Konfederaci barscy, (fr. Les confédérés de Bar).

«Ксьондз Марек» («Ksiądz Marek») — драматична поема в 3 актах Ю. Словацького, видана 1843 р. у Парижі. З 1 акту цього твору набула популярності Пісня конфедератів «Ніколи з королями не будемо союзниками»(Nigdy z królami nie będziem w aliansach).

Існували також інші пісні конфедератів анонімного автора

  • Відважний поляк на марсовому полі (Pieśń Konfederatów Barskich (Odważny Polak na marsowym polu)) — «Stawam na placu z Boga ordynansu»
  • Пісня солдатська про Найсвятішу Діву Марію (Marsz konfederatów Barskich (Pieśń żołnierska o NMP (Najświętszej Maryi Pannie)) — «Marsz, marsz me serce»[1].
  • Пісня про Гоголевського (Pieśń o Gogolewskim) — про конфедерата Юзефа Гоголевського.
  • Пісня барська навітряна (Pieśń barska napowietrzna)[2].

«Niech się niebo zawali My będziemy trwali Pojedynczo albo parami I bigosowali okrutnych Moskali Aniołowie Pańscy nad nami…»

  • «Пісенька про Древича» згадує Івана Григоровича Древича, учасника боїв проти конфедератів.

Ксьонз Марек Яндолович є автором твору «Віщба для Польщі» або «Пророцтва батька Марка» (Wieszczba dla Polski. Opis wierszem Ojczyzny sukceów w krytycznych czasach zastającej lub Prefekcja ks. Marka), в інших джерелах «Profecji Księdza Marka», написаного в 1763 або 1767 році . У цій новаторській, месіанській лінії, він пророкував катастрофу для Польщі, після якої вона буде відроджена, як фенікс з попелу, щоб стати гордістю Європи. Існує версія, що насправді автором був ксьонз Томаш Гарліцький.

В наш час існують послідовники цього напрямку, зокрема Яцек Ковальський.

Примітки[ред.ред. код]

  1. W. Konopczyński. Mostowski Paweł Michał h. Dołęga (ok. 1721—1781) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — Tom XXIІ/1, zeszyt 92. — S. 68-71 (пол.)

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Вікіджерела[ред.ред. код]

(Перейти на Wikiźródła)