Костюк Андрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Васильович Костюк
Народження 28 листопада 1920(1920-11-28)
Гурівці, Козятинського району Вінницької області
Смерть 4 липня 2004(2004-07-04) (83 роки)
Вінниця, Україна
Поховання Кладовище Підлісне
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Червоної армії РСЧА
Вид збройних сил Сухопутні війська
Рід військ  артилерія
Освіта Полтавське вище зенітне ракетне командне училище
Роки служби 19411945
Звання  Підполковник
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Богдана Хмельницького III ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу»

Андрі́й Васи́льович Костю́к (28 листопада 1920 — 4 липня 2004) — радянський військовик та пізніше працівник органів МВС, Герой Радянського Союзу (1945), Почесний громадянин міста Вінниці (1997).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 листопада 1920 в селі Гурівці, тепер Козятинського району Вінницької області у селянській родині. Українець.

Закінчив 10 класів. Працював технічним секретарем Козятинського райкому партії.

У Червоній Армії з січня 1941. Закінчив Дніпропетровське артилерійське училище в Томську в березні 1942.

У діючій армії з червня 1942. Командир мінометної батареї 12-го гвардійського кавалерійського полку (3-я гвардійська кавалерійська дивізія, 2-й гвардійський кавалерійський корпус, 1-й Білоруський фронт) гвардії капітан Костюк 31.01.-04.02.1945 вогнем батареї при відбитті контратак противника в районі населеного пункту Фледерборн (нині Подгае, 7 км на південь від міста Оконек, Польща) знищив велику кількість гітлерівців. 01-02.03.45, діючи в групі захоплення, батарея знищила кілька дотів в районі залізничної станції Ойленбург (нині Сильново, 16 км на південний захід від міста Щецинек, Польща), захопила вокзал і утримувала його до підходу підкріплення.

Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 31 травня 1945 року.

З 1945 підполковник Костюк — в запасі. Жив у Вінниці. В 1950 закінчив Ленінградську школу МВС. До 1968 року працював в органах МВС, потім воєнруком, директором школи № 2 у Вінниці. Нагороджений орденами Леніна, Богдана Хмельницького III ст., Вітчизняної війни I і II ст., Червоної Зірки, медалями.

Почесний громадянин міста Вінниці.

Джерела[ред. | ред. код]