Костюк Андрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Андрій Васильович Костюк
Костюк Андрій Васильович.jpg
Народження 28 листопада 1920(1920-11-28)
Гурівці, Козятинського району Вінницької області
Смерть 4 липня 2004(2004-07-04) (83 роки)
Вінниця, Вінницька область, Україна
Приналежність Прапор Радянської армії РСЧА
Вид збройних сил Сухопутні війська
Рід військ RAF A emb-Artillery1924.gif артилерія
Роки служби 19411945
Звання CCCP army Rank podpolkovnik infobox.svg Підполковник
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Богдана Хмельницького III ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу»

Андрій Васильович Костюк (28 листопада 19204 липня 2004) — радянський військовик та пізніше працівник органів МВС, Герой Радянського Союзу (1945), Почесний громадянин міста Вінниці (1997).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 28 листопада 1920 в селі Гурівці, тепер Козятинського району Вінницької області у селянській родині. Українець.

Закінчив 10 класів. Працював технічним секретарем Козятинського райкому партії.

У Червоній Армії з січня 1941. Закінчив Дніпропетровське артилерійське училище в Томську в березні 1942.

У діючій армії з червня 1942. Командир мінометної батареї 12-го гвардійського кавалерійського полку (3-я гвардійська кавалерійська дивізія, 2-й гвардійський кавалерійський корпус, 1-й Білоруський фронт) гвардії капітан Костюк 31.01.-04.02.1945 вогнем батареї при відбитті контратак противника в районі населеного пункту Фледерборн (нині Подгае, 7 км на південь від міста Оконек, Польща) знищив велику кількість гітлерівців. 01-02.03.45, діючи в групі захоплення, батарея знищила кілька дотів в районі залізничної станції Ойленбург (нині Сильново, 16 км на південний захід від міста Щецинек, Польща), захопила вокзал і утримувала його до підходу підкріплення.

Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 31 травня 1945 року.

З 1945 підполковник Костюк — в запасі. Жив у Вінниці. В 1950 закінчив Ленінградську школу МВС. До 1968 року працював в органах МВС, потім воєнруком, директором школи № 2 у Вінниці. Нагороджений орденами Леніна, Богдана Хмельницького III ст., Вітчизняної війни I і II ст., Червоної Зірки, медалями.

Почесний громадянин міста Вінниці.

Джерела[ред.ред. код]