Костянтин Йосиф Їречек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Їречек.
Костянтин Йосиф Їречек
(чеськ. Konstantin Josef Jireček
Ім'я при народженні Костянтин Йосиф Їречек
Народився 24 липня 1854(1854-07-24)[2][3][…]
Відень, Австрійська імперія Австрійська імперія
Помер 10 січня 1918(1918-01-10)[1][2][…] (63 роки) або 1918
Відень, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Країна  Австро-Угорщина
Національність чех
Діяльність Професор в Карловому університеті в Празі (з 1884), професор Віденського університету з 1893.
Галузь історія[3], Болгаристика[3], балканістика[3] і візантологія[3]
Відомий завдяки історик, слов'янознавець.
Alma mater Карлів університет і Терезіанум
Знання мов чеська[2][3][5] і німецька[3]
Заклад Віденський університет і Карлів університет
Членство Сербська академія наук і мистецтв, Сербське вчене товариствоd, Петербурзька академія наук, Болгарська академія наук, Угорська академія наук і Російська академія наук
Посада Minister of Education and Scienced, депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d] і депутат Народних зборів Болгарії[d]
Батько Йосиф Їречек
Родичі батько — Йосиф Їречек
(1825–1888)

Костянтин Йосиф Ї́речек (чеськ. Konstantin Josef Jireček; 24 липня 1854, Відень, Австрійська імперія — 10 січня 1918, Відень, Австро-Угорщина) — чеський історик. Син Йосифа Їречка, онук (по лінії матері) Павла Йозефа Шафарика, двоюрідний брат археологів Владислава, Карела і Герменегілда Шкорпілов.

Біографія[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костянтин Йосиф Їречек

З 1879 року перебував на службі у молодої Болгарської держави, в 1881 р. зайняв пост міністра освіти Болгарії. З 1884 р. професор загальної історії в Празі, з 1893 р. професор слов'янських старожитностей у Відні.

Автор низки праць з історії Балкан[6][7], в тому числі найбільш загальних «Історії болгар» (чеськ. Dějiny národa Bulharského; 1876, російське видання[8]) та «Історії сербів» (нім. Geschichte der Serben; Гота, 1911). В останній згаданій книзі сформулював правило так званої лінії Їречка (що проходить від Адріатичного моря до Чорного приблизно на широті Софії): на північ від цієї лінії слов'янські народи піддавалися романському впливу, а на південь — грецькому. Серед інших книг Їречка можна відзначити дослідження «Посольство Дубровницької республіки до імператриці Катерині в 1771 році» (чеськ. Poselství republiky Dubrovnické k císařovně Kateřině v roce 1771; 1893).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119224178 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в г д е ж и к Czech National Authority Database
  4. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ Болгарська історіографія наприкінці XVIII — 70-ті роки XIX ст. Історична наука в 50—70-ті роки. Архів оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 30 квітня 2013.
  7. ↑ Історіографія слов'янська // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  8. ↑ Історія болгар. Одеса, 1878


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Костянтин_Йосиф_Їречек&oldid=37733884