Костянтин Йосиф Їречек
Костянтин Йосиф Їречек (чеськ. Konstantin Josef Jireček | |
---|---|
Ім'я при народженні | Костянтин Йосиф Їречек |
Народився |
24 липня 1854[1][2][…] Відень, ![]() |
Помер |
10 січня 1918[4][1][…] (63 роки) або 1918 Відень, ![]() |
Країна |
![]() |
Національність | чех |
Діяльність | Професор в Карловому університеті в Празі (з 1884), професор Віденського університету з 1893. |
Галузь | історія[2], Болгаристика[2], балканістика[2] і візантологія[2] |
Відомий завдяки | історик, слов'янознавець. |
Alma mater | Карлів університет і Терезіанум |
Знання мов | чеська[1][2] і німецька[2] |
Заклад | Віденський університет і Карлів університет |
Членство | Сербська академія наук і мистецтв, Сербське вчене товариствоd, Петербурзька академія наук, Болгарська академія наук, Угорська академія наук і Російська академія наук |
Посада | Minister of Education and Scienced |
Батько | Йосиф Їречек |
Родичі |
батько — Йосиф Їречек (1825–1888) |
Костянтин Йосиф Ї́речек (чеськ. Konstantin Josef Jireček; 24 липня 1854, Відень, Австрійська імперія — 10 січня 1918, Відень, Австро-Угорщина) — чеський історик. Син Йосифа Їречка, онук (по лінії матері) Павла Йозефа Шафарика, двоюрідний брат археологів Владислава, Карела і Герменегілда Шкорпілов.
Біографія[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костянтин Йосиф Їречек |
З 1879 року перебував на службі у молодої Болгарської держави, в 1881 р. зайняв пост міністра освіти Болгарії. З 1884 р. професор загальної історії в Празі, з 1893 р. професор слов'янських старожитностей у Відні.
Автор низки праць з історії Балкан[5][6], в тому числі найбільш загальних «Історії болгар» (чеськ. Dějiny národa Bulharského; 1876, російське видання[7]) та «Історії сербів» (нім. Geschichte der Serben; Гота, 1911). В останній згаданій книзі сформулював правило так званої лінії Їречка (що проходить від Адріатичного моря до Чорного приблизно на широті Софії): на північ від цієї лінії слов'янські народи піддавалися романському впливу, а на південь — грецькому. Серед інших книг Їречка можна відзначити дослідження «Посольство Дубровницької республіки до імператриці Катерині в 1771 році» (чеськ. Poselství republiky Dubrovnické k císařovně Kateřině v roce 1771; 1893).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д е ж и Czech National Authority Database
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119224178 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Болгарська історіографія наприкінці XVIII — 70-ті роки XIX ст. Історична наука в 50—70-ті роки. Архів оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 30 квітня 2013.
- ↑ Історіографія слов'янська // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Історія болгар. Одеса, 1878
![]() |
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
- Народились 24 липня
- Народились 1854
- Померли 10 січня
- Померли 1918
- Випускники Карлового університету
- Науковці Віденського університету
- Викладачі Карлового університету
- Чеські історики
- Академіки Болгарської АН
- Міністри Болгарії
- Чехи Австрії
- Чехи Болгарії
- Дослідники історії Болгарії
- Дослідники історії Сербії
- Дослідники історії Хорватії