Коукал короткопалий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коукал короткопалий
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Рід: Коукал (Centropus)
Вид: Коукал короткопалий
Centropus rectunguis
Strickland, 1847
Посилання
Вікісховище: Centropus rectunguis
Віківиди: Centropus rectunguis
EOL: 1047954
ITIS: 554756
МСОП: 22684222
NCBI: 3054280

Коука́л короткопалий[2] (Centropus rectunguis) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae)[3]. Мешкає в Південно-Східній Азії[4].

Довжина самців становить 37-43 см, самці важать 160 г, самиці 167-238 г. Забарвлення переважно чорне з фіолетово-синім відблиском, спина і крила каштаново-коричневі. Райдужки червоні, дзьоб і лапи чорні.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Короткопалі коукали мешкають на Малайському півострові, на Суматрі і Калімантані та на сусідніх островах. Вони живуть в підліску вологих рівнинних тропічних лісів і в чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 1700 м над рівнем моря. Живляться комахами і земноводними. Не практикують гніздовий паразитизм. Гніздо робиться з листя і гілочок, розміщується на висоті до 2 м над землею. В кладці 2 білих яйця, за пташенятами доглядають і самиці і самці.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція короткопалих коукалів становить від 15 до 30 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Centropus rectunguis. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 19 червня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 19 червня 2022.
  4. Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN 0-19-850213-3.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.