Красноармійський динасовий завод
Красноармійський динасовий завод — промислове підприємство у місті Покровськ (колишній Красноармійськ) Донецької області України. Розробляє огнетривкі матеріали та вироби з них.
| Тип | відкрите акціонерне товариство |
|---|---|
| Галузь | промисловість вогнетривких матеріалів |
| Засновано | 1934 |
| Штаб-квартира |
 СРСР →  Україна, Покровськвул. Шмідта, 3 |
| Продукція | вогнетривкі матеріали та вироби з них |
| Чистий прибуток | 3,208 млн. гривень |
Історія[ред. | ред. код]
Будівництво динасового заводу на північній околиці селища Гришине почалося в жовтні 1931 року відповідно до першої п'ятирічки, першим п'ятирічним планом розвитку народного господарства СРСР, через два роки перша черга заводу була введена в експлуатацію, в 1934-1935 рр. будівництво заводу було завершено. Спочатку завод випускав тільки нормальний і фасонний для мартенівських печей, проте надалі асортимент продукції збільшився.
Після того, як 13 березня 1938 року селище отримало назву Красноармійське, підприємство отримало назву «Красноармійський динасовий завод».
В ході Другої світової війни у зв'язку з наближенням до міста лінії фронту обладнання динасового заводу було евакуйовано. 19 жовтня 1941 ріка місто було окуповане німецькими військами. 7 вересня 1943 ріка місто було звільнено військами Південно-Західного та Південного фронтів, і почалося відновлення зруйнованого заводу.
У 1947 році перша черга відновленого динасового заводу була введена в експлуатацію та відновила випуск продукції. Пізніше завод було реконструйовано та оснащено новим обладнанням.
Станом на початок 1970 року завод випускав нормальний і фасонний динас для мартенівських печей, вогнетривкі динасові вироби, матеріали для зведення коксових батарей, хромомагнезитові вироби, цирконієві склянки для пристроїв безперервного розливу сталі для металургійних, коксохімічних та машинобудівних підприємств. для Болгарії, Угорщини, Куби, Польщі, Румунії, Югославії, Туреччини, Об'єднаної Арабської Республіки та інших країн світу[1].
В цілому, за радянських часів Красноармійський динасовий завод ім. Ф. е. Дзержинського входив до числа провідних підприємств міста [1][2][3][4].
Після проголошення незалежності України державне підприємство було перетворено на відкрите акціонерне товариство[5].
У серпні 1997 року завод був включений до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки України.
Економічна криза, що почалася у 2008 році ускладнив становище підприємства, 2010 рік завод завершив із чистим збитком у розмірі 3,208 млн. гривень. У цей час виробнича потужність заводу становила 150 тис. тонн вогнетривів на рік, а власниками підприємства були фізична особа Валерій Макоткін (у якого було 34,222% акцій), фірма "Highland Sales & Distribution Ltd", зареєстрована на Британських Віргінських островах (38,5 ) та деяка кількість міноритарних акціонерів[6].
22 березня 2011 року контрольний пакет у розмірі 94,9% акцій заводу був проданий інвестиційній групі "Альтера Фінанс"[7].
Діяльність[ред. | ред. код]
Завод виробляє вогнетривкі динасові вироби, матеріали для зведення коксових батарей, повітронагрівачів доменних печей, мартенівських, електросталеплавильних, скляних печей та інших теплових агрегатів.
Виготовлення[ред. | ред. код]
Динас — вогнетривкий матеріал, що складається переважно з кремнезему SiO2 (понад 93 %), а також вогнетривка цегла, виготовлена з цього матеріалу.
Виготовляють динас з подрібнених кварцових порід (кварцитів, кварцу та інших), вогнетривкість яких не менша за 1750°С, а також вапняної або іншої в'яжучої речовини (2-3 %) та добавок, наприклад, сульфітно-спиртової барди, розчинного скла. Міцність на стиск динасу становить 15-50 МПа, густина 2,3-2,5 г/см³, вогнетривкість 1680—1730°С, пористість 8-12 %. Вводячи в суміш вигоряючі добавки (антрацит, коксик), одержують динас з пористістю понад 50 %. До спеціальних видів динасу належать динасохроміт, динасоциркон та динасокарборунд. Динас використовують при спорудженні мартенівських, коксових, скловарних та інших промислових печей.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- Динас. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б Красноармійськ, Красноармійський район, Донецька область // Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
- ↑ Червоноармійське // Велика Радянська Енциклопедія. / Редколл., гл. ред. Б. А. Введенський. 2-ге вид. том 23. М., Державне наукове видавництво "Велика Радянська енциклопедія", 1953. стор.242
- ↑ Красноармійськ // Велика Радянська Енциклопедія. / За ред. А. М. Прохорова. 3-тє вид. том 13. М., «Радянська енциклопедія», 1973.
- ↑ Красноармійськ // Українська Радянська Енциклопедія. том 5. Київ, "Українська Радянська енциклопедія", 1981. стор.378-379
- ↑ "00191738 ВАТ "Красноармійський динасовий завод" "
Постанова Кабінету міністрів України № 911 від 21 серпня 1997 р. «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.] - ↑ Чистий збиток Червоноармійського динасового заводу — 3,2 млн. гривень [Архівовано 2020-02-02 у Wayback Machine.] // "Укррудпром" від 6 травня 2011
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) // "Укррудпром" від 23 березня 2011 року