Крейсери типу «Гоїто»
| «Гоїто» | ||
|---|---|---|
| Classe Goito | ||
 | ||
| Крейсер «Гоїто» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Торпедний крейсер | |
| Держава прапора | _crowned.svg){kind=small} •Regia Marina
| |
| Замовлено | 4 | |
| Закладено | 4 | |
| Спущено на воду | 4 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | стандартна - 756-856 т повна - 969-974 т | |
| Бронювання | палуба - 38 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 6 парових котлів 3 парові машини | |
| Потужність | 2500-3180 к.с. | |
| Швидкість | 17-18 вузлів | |
| Дальність плавання | 1100 миль на 10 вузлах | |
| Екіпаж | 105-121 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 x 120-мм гармата 5-6 x 57-мм гармат» 2 x 37-мм гармати 3 x 37-м гармати Готчкісса | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4-5 x 356-мм торпедних апаратів | |
Крейсери типу «Гоїто» (італ. Classe Goito) — серія торпедних крейсерів Королівських ВМС Італії 2-ї половини XIX століття;
Представники[ред. | ред. код]
| Назва | Верф | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
|---|---|---|---|---|---|
| Гоїто Goito |
Regio Cantiere di Castellammare di Stabia, Кастелламмаре-ді-Стабія | вересень 1885 року | 6 липня 1887 року | 16 лютого 1888 року | виведений зі складу флоту 15 березня 1920 року розібраний на метал |
| Монцамбано Monzambano |
«Арсенал Ла-Спеція» | 25 серпня 1885 року | 14 березня 1888 року | 11 серпня 1889 року | виведений зі складу флоту 26 серпня 1901 року розібраний на метал |
| Монтебелло Montebello |
«Арсенал Ла-Спеція» | 29 вересня 1885 року | 14 березня 1888 року | 21 січня 1889 року | виведений зі складу флоту 26 січня 1920 року розібраний на метал |
| Конфієнца Confienza |
«Арсенал Ла-Спеція» | вересень 1887 року | 28 липня 1889 року | 11 квітня 1890 року | виведений зі складу флоту 26 серпня 1901 року розібраний на метал |
Конструкція[ред. | ред. код]
Крейсери типу «Гоїто» були розроблені італійськими кораблебудівниками Бенедетто Бріном (італ. Benedetto Brin) та Джачінто Пулліно (італ. Giacinto Pullino) («Confienza»). Вони всі вважались експериментальними та мали певні відмінності у силовій установці, озброєнні та формі корпусу.
Корпус кораблів був суцільнометалевим. Силова установка складалась з 6 парових котлів та 2-3 парових машин потужністю 2500-3180 к.с.. Це забезпечувало швидкість 17-18 вузлів. «Гоїто» та «Монцамбано» мали по дві димові труби, «Монтебелло» — три, «Конф'єнца» — одну димову трубу.
Захист кораблів забезпечувала броньована палуба товщиною 38 мм.
Озброєння складалось з 5-6 x 57-мм гармат", 2 x 37-мм гармат, 3 x 37-м гармати Готчкісса та 4-5 356-мм торпедних апаратів. Крім того, на «Конф'єнці» була встановлена 120-мм гармата.
Протягом служби кораблі модернізовувались.
Служба крейсерів «Монцамбано» та «Конф'єнца» була нетривалою. «Гоїто» був переобладнаний на мінний загороджувач, «Монтебелло» — на навчальний корабель.
Джерела[ред. | ред. код]
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
