Giulio Germanico
| «Джуліо Джерманіко» | ||
|---|---|---|
| Giulio Germanico | ||
 | ||
| Крейсер «Джуліо Джерманіко» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | легкий крейсер типу «Капітані Романі» | |
| Держава прапора | _crowned.svg){kind=small} •Regia Marina •Marina Militare
| |
| На честь | Германік | |
| Закладено | 3 квітня 1939 року | |
| Спущено на воду | 26 липня 1941 року | |
| Перейменований | «Сан Марко» (італ. San Marco (D 563)) | |
| Виведений зі складу флоту | 1 червня 1970 року | |
| Статус | Проданий на злам | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | стандартна 3 745 т максимальна 5 334 т | |
| Довжина | 138,7 м/142,2 м | |
| Ширина | 14,4 м | |
| Осадка | 4,9 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4×водотрубні котли Торнкрофт 2×турбіни Belluzzo/Parsons | |
| Гвинти | 2×трилопатеві, бронзові Ø 4,2 м | |
| Потужність | 110 000 к.с. | |
| Швидкість | 43 вузлів (80 км/год) | |
| Дальність плавання | 4 352 м миля при 18 вузлах 8 060 км при 33,3 км/год) | |
| Екіпаж | 418 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4×2-135-мм/L45 8×1-37-мм/L54 4×20-мм/L70 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2×4 ТА 533-мм | |
«Джуліо Джерманіко» (італ. Giulio Germanico) — італійський легкий крейсер типу «Капітані Романі» часів Другої світової війни. Свою назву отримав на честь римського консула та полководця Германіка.
У 1950-ті роки добудований як есмінець під назвою «Сан Марко» (італ. San Marco (D 563)).
Історія[ред. | ред. код]
Друга світова війна[ред. | ред. код]
Крейсер «Джуліо Джерманіко» був закладений 3 квітня 1939 року на верфі «Navalmeccanica» в Кастелламмаре-ді-Стабія. Спущений на воду 26 липня 1941 року. Станом на 8 вересня 1943 року крейсер перебував у 95 % готовності, на ньому вже був екіпаж.
В день укладення перемир'я із союзниками командир корабля був відсутній, його обов'язки виконував старший помічник капітан 3-го рангу Доменіко Баффіго. Коли німецькі війська атакували територію верфі, італійці відкрили вогонь з гармат крейсера. Їм вдалось протриматись 3 дні, але німці підтягнули підкріплення та придушили опір. Доменіко Баффіго був узятий в полон, переправлений в Неаполь і 11 вересня розстріляний.
З невідомих причин італійці не потопили крейсер. Це зробили 28 вересня відступаючі німецькі війська.
Післявоєнна служба[ред. | ред. код]
Після війни корабель був піднятий. 27 лютого 1947 року декретом Тимчасового уряду корабель був виключений зі складу флоту та переобладнаний на блокшив «FV 2».
1 березня 1953 року було прийняте рішення добудувати корабель за проектом, аналогічним до «Сан Джорджо». Роботи розпочались 1 січня 1954 року, і 1 січня 1956 року корабель, який отримав назву «Сан Марко» (італ. San Marco (D 563)), увійшов до складу флоту.
Корабель прослужив до 1 червня 1970 року, після чого був виключений зі складу флоту і 1 лютого 1972 року проданий на злам.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Giulio Germanico
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
- С. Б. Трубицын. Сверхлёгкие крейсера. 1930—1975. С.-Пб.: Издатель Р. Р. Муниров, 2008 — 64 с.:илл. ISBN 978-5-98830-028-1 (рос.)