Кривецький Борис Филимонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кривецький Борис Филимонович
Псевдо Борис Крживецький
Народився 1883(1883)
Одеса[1]
Помер 1941(1941)
Париж[1]
Діяльність театральний діяч, режисер
Відомий завдяки директор Державного драматичного театру (19181919)

Кривецький (Крживецький) Борис Филимонович (* 1883, Одеса — † 1941, Париж) — український і російський театральний діяч, режисер. В 1918 році разом з О. Загаровим створив український психологічно-реалістичний театр «Державний драматичний театр» за зразком МХАТу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Борис Филимонович Крживецький мав багатий досвід роботи у найвідоміших російських театрах: у 19071910 працював у Московському художньому театрі, режисури навчався у класі В. І. Немировича-Данченка, викладав у школі при цьому театрі. У 1910 році брав участь у створенні театру «Музична драма» в Пензі, де запроваджували принципи реалістично-психологічного театру на оперній сцені.[2][3]

До 1917 року працював у театрах Москви. У 1918 році його запросили до Києва очолити створюваний державний театр. На засіданні Театральної ради 5 червня 1918 Бориса Крживецького було обрано директором Державного драматичного театру. Призначення затвердив 10 липня 1918 року міністр народної освіти Української Держави за гетьмана Павла Скоропадського Василенко Микола Прокопович.

Директором і режисером цього театру Борис Филимонович був у 1918–1919 роках. На посаду головного режисера йому вдалось запросити вихідця з України, відомого на російських сценах режисера і актора Олександра Загарова (справжнє прізвище Фон-Фессінг), який теж пройшов школу Московського художнього театру, а також «Товариства нової драми» В. Мейєрхольда та Александринського театру в Петербурзі.[2]

Разом з Загаровим Крживецький створює український психологічно-реалістичний театр за зразком МХАТу.

У 1921 році Борис Крживецький працює режисером Руського театру в Ужгороді.[4]

Згодом доля привела його до чеського міста Оломоуц.[5] В Чехії він поставив «Вишневий сад» А. Чехова.[6] В 1922 поставив «Бориса Годунова» в Театрі на Королівських виноградах» (Прага)[7]

З 1923 — у Загребі, ставив опери і оперети, в тому числі в Хорватському Національному театрі. 5 травня 1925 поставив у цьому театрі оперу Б. Сметани «Поцілунок».[8]

17 листопада 1929 року режисером Борисом Кривецьким в Словенії вперше було поставлено словенською мовою оперу «Валькірія» Ріхарда Вагнера.[9]

Після 1934 кілька років працював в Нові Сад (Сербія).[10][11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Кривецки Борис // Миоград Сибинович. Руска емиграцjа у српскоj култури XX века. Том 2. — Београд, 1994. с. 268 (сербс.)
  2. а б Руслан Леоненко. Олександр Загаров у Державному Драматичному Театрі (Київ, 1918–1919 рр.): організаційні аспекти. — с. 194
  3. Ганна Веселовська. Модерний та авангардний театр в Україні першої третини ХХ століття Архівовано 7 липень 2014 у Wayback Machine. // Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ століття — Київ: Інтертехнологія, 2006. с. 209
  4. Культура Закарпаття першої половини ХХ ст. Архів оригіналу за 2 квітень 2015. Процитовано 4 березень 2015. 
  5. В. Винниченко. Щоденник. Т. 2. 1911–1920 / Вид. Канадського інституту українських студій, 1983. — с. 89.
  6. Acta Musei Moraviae: Scientiae sociales — том 64 — с. 155 (чеськ.)
  7. Le Théâtre d'Art de Moscou: Ramifications, voyages / Marie-Christine Autant-Mathieu. — CNRS éditions, 2005. — p. 1845(фр.)
  8. Smetanina djela u zagrebačkoj Operi Архівовано 2 квітень 2015 у Wayback Machine. (хорв.)
  9. Jože Sivec. Opera na ljubljanskih odrih od klasicizma do 20. stoletja. Izbrana poglavja. — с. 216(словен.)
  10. Мнемозина: документы и факты из истории русского театра ХХ века, Том 3. Владислав В. Иванов, Государственный институт искусствознания Министерства культуры Российской Федерации. — «Артист. Режиссер. Театр», 1996. c. 554(рос.)
  11. Krivecki Boris Архівовано 2 квітень 2015 у Wayback Machine.(сербс.)

Література[ред. | ред. код]