Кропив'янка гірська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кропив'янка гірська
Гірська кропив'янка (Гайдарабад, Індія)
Гірська кропив'янка (Гайдарабад, Індія)

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Кропив'янкові (Sylviidae)
Рід: Curruca
Вид: Кропив'янка прудка
Підвид: Кропив'янка мала
Curruca curruca minula
(Hume, 1878)
Синоніми
Sylvia althaea
Sylvia curruca althaea
Curruca curruca althaea
Curruca althaea
Посилання
Вікісховище: Curruca althaea
Віківиди: Curruca althaea

Кропи́в'янка гірська[1] (Curruca curruca althaea) — підвид прудкої кропив'янки, горобцеподібного птаха з родини кропив'янкових (Sylviidae)[2]. Мешкає в горах Центральної і Південної Азії. Раніше вважався окремим видом, названим на честь Алтеї, цариці Калідона в давньогрецькій міфіології[3].

Таксономія

[ред. | ред. код]
Гірська кропив'янка

Гірська кропив'янка входить до надвиду прудкої кропив'янки, а деякі дослідники вважають ці види конспецифічними[4]. Разом із малою кропив'янкою цей вид формує азійську гілку всередині надвиду, яка розділилася на вид, адаптований до гірських ландшафтів і до посушливин низовин відповідно[5][6][7].

Довжина птаха становить 13-14 см, вага 12,4-17 г. Довжина крила становить 6,5-7 см, довжина хвоста 5,6-6 см. Верхня частина тіла у них сірувато-коричнева, тім'я більш сірувате, горло біле, решта нижньої частини тіла сірувато-біла. Гірська кропив'янка відрізняється від прудкої кропив'янки дещо більшими розмірами, більш міцним дзьобом і більш темною, сірувато-коричневою спиною, таким чином у них менш виражений контраст між верхньої частиною голови і спиною.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Гірські кропив'янки гніздяться від південного Казахстана (гори Каратау) на схід до південно-західного і центрального Тянь-Шаня, на південь до західних хребтів Гімалаїв, до Афганістана, південно-східного Ірана і західного Пакистана, можливо, також на півдні Туркменістану і на південному сході Ірану (Копетдаг). Взимку вони мігрують на південь, де зимують від південного Ірака і південного Ірана до південної Індії і Шрі-Ланки, а також, можливо, на південному заході Аравійського півострова. Гірські кропив'янки живуть в гірських чагарникових заростях, зокрема в заростях ялівця, а також на мигдалевих плантаціях, на висоті від 2000 до 3600 м над рівнем моря.

Гірські кропив'янки живляться безхребетними, а також ягодами і нектаром. Сезон розмноження триває з середини травня до середини червня. Гніздяться в густих, колючих чагарникових заростях, на висоті від 20 до 150 см над землею, іноді на деревах, на висоті до 3 м над землею. В кладці 4-5 яєць. Інкубаційний період триває 11 днів, пташенята покидають гніздо через 11-12 днів після вилуплення. І самиці, і самці будують гніздо, насиджують кладку і доглядають за пташенятами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 листопада 2022.
  3. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 43. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  4. Species Updates – IOC World Bird List. www.worldbirdnames.org. Процитовано 28 лютого 2024.
  5. Jønsson, K. A., & Fjeldså, J. (2006). A phylogenetic supertree of oscine passerine birds (Aves: Passeri). Zool. Scripta 35 (2): 149–186. DOI:10.1111/j.1463-6409.2006.00221.x (HTML abstract).
  6. Helbig, A. J. (2001): Phylogeny and biogeography of the genus Sylvia. In: Shirihai, Hadoram: Sylvia warblers: 24-29. Princeton University Press, Princeton, N.J. ISBN 0-691-08833-0
  7. Jønsson, Knud A. & Fjeldså, Jon (2006): A phylogenetic supertree of oscine passerine birds (Aves: Passeri). Zool. Scripta 35(2): 149–186.DOI:10.1111/j.1463-6409.2006.00221.x