Крістіан (реслер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Крістіан
Cage en la TNA.jpg
Імена на ринзі Крістіан[1]
Крістіан Кейдж[2]
Капітан Харизма[3]
Канадська Лють[2]
Блондин-самогубець[4]
Конкістадор Дос[5]
Зріст: 185 см.[1]
Вага: 96 кг.[1]
Дата народження 30.11.1973[2][4]
Місце народження: Кіченер, Канада[2]
Проживає: Тампа, Флорида,США[4]
Тренер: Рон Аткінсон[2][4]
Дорі Фанк Мл.[2][4]
Том Причард[2][4]
Дебют: червень 1995[6]

Вільям Джейсон Ресо (англ. William Jason Reso) – відомий канадський реслер і актор, який виступає у WWE під своїм сценічним ім’ям Крістіан.[1] Також виступав у TNA з 2005 по 2008 роки під ім’ям Крістіан Кейдж.

Ресо прославився у WWE як в одиночних, так і в командних змаганнях. Він є дворазовим чемпіоном світу у важкій вазі WWE, дворазовим чемпіоном ECW, чотириразовим інтерконтинентальним чемпіоном WWE/F, одноразовим європейським, хардкорним та легковаговим чемпіоном WWF. Разом із своїм другом і напарником по команді Еджем Крістіан є семиразовим командним чемпіоном WWE/F. Окрім цього він вигравав цей титул ще по одному разу із Ленсом Штормом і Крісом Джеріко. Крістіан–23 чемпіон Потрійної Корони й 11-ий чемпіон Гренд Слему. У TNA двічі здобував титул чемпіона NWA й не програвав впродовж 23 місяців. У незалежних федераціях ставав 1 раз чемпіоном у важкій вазі ECWA , чемпіоном PCW у важкій вазі й командним чемпіоном NTPW із Секстоном Хардкастлом.

Крістіан у першому ж своєму матчі у WWE здобув титул легковагового чемпіона WWF. На Реслманії 2000 Крістіан разом з Еджем вперше здобули титули командних чемпіонів WWE/F у поєдинку з драбинами проти братів Харді та братів Дадлі.[2] Він – перший і єдиний чемпіон світу у важкій вазі WWE, хто здобув цей титул через дискваліфікацію суперника,[7] а також один із трьох реслерів (окрім нього Креш Холлі і Джефф Харді), який володів трьома сьогодні недіючими титулами WWE – легковагового чемпіона, хардкорного чемпіона, а також чемпіона Європи.[8]

Дитинство[ред.ред. код]

Вільям Джейсон Ресо народився в Кіченері, Онтаріо, Канада 30 листопада 1979 року. Його батько–американець, мати–канадка.[4][9] Спершу Вільям жив у Хантсвіллі та Іст Лезер-Гранд Воллі, Онтаріо,[9] а згодом переїхав до Оранджвілю, де познайомився з Адамом Коуплендом, який став найкращим другом і майбутнім командним партнером. Обидва закінчили Оранджвільську районну середню школу.[6]З дитинства Крістіан грав у хокей, займався вільною боротьбою і був фанатом реслінгу.[8][9]

Професійна кар’єра реслера[ред.ред. код]

Незалежні федерації (1994–1998)[ред.ред. код]

Перший професійний матч Ресо провів у червні 1995 року у Торонто, де його опонентом був Зак Вілд. Бій завершився нічиєю.[6] Він взяв собі ім’я Крістіан Кейдж, яке було поєднанням імен улюблених акторів реслера – Крістіана Слейтера і Ніколаса Кейджа. Тренерував на той момент Вільяма Рон Аткінсон. Ось що тренер писав про Крістіана:

Ліві лапки Він був чудовим учнем і вловлював усе на льоту. Після дев’яти місяців тренерувань я зрозумів, що цей хлопець із Оранджвілю готовий здійснити свій дебют. При цьому врахуйте, що на відміну від більшості інших шкіл, у мене є два критерії, яким повинні відповідати мої учні, щоб почати працювати реслерами. По-перше, я повинен бути впевненим, що вони не зганьблять себе, і по-друге (що значно важливіше), що вони не зганьблять мене! Праві лапки

Наступним кроком у кар’єрі Крістіана стало підписання контракту із Insane Championship Wrestling (ICW), де він разом з Адамом Коуплендом (відомим на той час як Секстон Хардкастл) стали дворазовими командними чемпіонами. Їхня команда називалась Suicide Blondes.[2][8] Після цього Крістіан став Чемпіоном Федерації Pennsylvania Championship Wrestling. З 1997 року він працює у ECWA (East Coast Wrestling Association), де знайомиться з Джо Легендою і Носорогом. 18 липня 1998 року у Нью-Порті, Делавер, Кейдж перемагає Вайпера і стає новим чемпіоном ECWA у важкій вазі. Цей титул він утримує до 15 жовтня 1999 року.[8]

World Wrestling Entertaintment[ред.ред. код]

Дебют (1998)[ред.ред. код]

Крістіан дебютував у WWE 27 вересня 1998 року під час бою Еджа з Оуеном Хартом.[1] Він відволік Еджа, який програв поєдинок.[10][11] Свій же перший матч Ресо отримав на шоу Judgment Day 18 жовтня проти Таки Мічіноку за звання чемпіона у легкій вазі WWF. В тому матчі Крістіан переміг, ставши чемпіоном у першому ж своєму офіційному поєдинку у WWF.[6] Однак протримав він цей титул всього місяць, програвши його Гілбергу 17 листопада. Менеджером Крістіана в той час був Гангрел. Після втрати титулу канадець втрутився у суперечку між Сейбл та її колишнім чоловіком Марком Меро. На шоу Capital Carnage Крістіан і Сейбл перемогли Марка Меро і Жаклін.[8] Бій тривав майже 5 хвилин.[12] Сейбл зробила утримання Жаклін після коронного «Total Knock Out» (TKO). Після матчу Крістіан із Меро сварилися у роздягальні, в той час як Жаклін на ринзі почала бити рефері того матчу Тіма Уайта.[13][14] Також після цього бою Едж пробачив свого друга, і вони, разом із Гангрелом, увійшли до складу угрупування The Brood.[8]

The Brood (1998–1999)[ред.ред. код]

Крістіан (ліворуч) і Едж у складі The Brood

Вперше The Brood змагалися 13 грудня 1998 року на шоу Rock Bottom: In Your House, яке проходило на General Motors Place у Ванкувері, Британська Колумбія. Їх противниками були Боб Холлі, Ту Колд Скорпіо і Ала Сноу (The JOB Squad). The Brood перемогли після того, як Крістіан виконав «Імпалер» на Скорпіо й утримав його.[8][15] На RAW від 1 лютого 1999 року Гангрел, Едж і Крістіан перемогли Міністерство ТемрявиМідеона, Віссеру і Андертейкера через дискваліфікацію. Після матчу Міністерство напало і викрало переможців того матчу. Однак пізніше стало відомо, що The Brood приєдналося до Міністерства Темряви.[16] Згодом Тейкер вирішив, що Гангрел, Едж і Крістіан є лишніми у його угрупуванні. Це призвело до поєдинків на таких шоу, як Backlash 1999 і No Mercy 1999 (яке проходило в Англії). У двох цих поєдинках The Brood програли (у першому з них через втручання у матч Віссери).[8] На King of The Ring, яке відбулося 27 червня 1999 року Едж і Крістіан (разом із Гангрелом) програли братам Харді (разом з Майклом Хейсом). Після цього канадці посварилися з Гангрелом, і у липні 1999 року сформували свою команду, відділившись від свого уже колишнього менеджера, який у свою чергу об’єднався із братами Харді, створивши The New Brood.[16]

Едж і Крістіан (1999-2001)[ред.ред. код]

Крістіан (справа) і Едж виконують «Five second pose» на King of the Ring 2000

Відразу ж після утворення команди обидва реслери стали активно себе проявляти. 24 липня Едж виграв пояс Інтерконтинентального чемпіона. На Fully Loaded 1999, яке проходило в Баффало, Нью-Йорк, Крістіан менш ніж за три хвилини переміг Віссеру, проте Едж програв свій титул Інтерконтинентального чемпіона Джеффу Джаретту.[8][17] На SummerSlam 1999 змагались за титули Командних Чемпіонів WWE проти володарів цих поясів The Acolytes, а також проти The Hardy Boyz, Мідеона і Віссери, Дроза і Альберта і The Hollys, однак програли.[18] 26 вересня 1999 року на Unforgiven отримали другу нагоду виграти командне чемпіонство. Їхніми суперниками були The New Age Outlaws (Біллі Ганн і Роад Дог), які змогли завдати поразки Еджу і Крістіану і таким чином захистили свої титули.[19] На наступному Smackdown! від 30 вересня повернулась Террі Руннелс, яка вирішила стати менеджером канадців, але брати Харді були проти. В результаті Террі назначила турнір між цими командами: та команда, яка першою одержує три перемоги, отримує $100000 і Террі в якості менеджера. Перший поєдинок відбувся на на цьому ж Smackdown!, де перемогли Едж і Крістіан. Наступний, другий, поєдинок відбувся на RAW від 4 жовтня, в якому канадці знову були сильнішими. 7 жовтня на бренді Smackdown! в третьому матчі вперше перемогли брати Харді. 11 жовтня на RAW бій між цими командами завершився подвійною дискваліфікацією. Після цього на Smackdown! Метт і Джефф зрівняли рахунок (2:2). Вирішальний матч відбувся на No Mercy 1999. Це був поєдинок з драбинами, який тривав трішки понад 16 хвилин. Перемогу одержали брати Харді після того, як Джефф, піднявшись на драбину з Еджем, скинув останньго на землю, а сам схопив мішок з грошима. Таким чином, Харді одержали гроші і Террі в якості менеджера.[8][4] Після матчу переможці святкували, а Метт Харді сказав, що цей поєдинок перетворив їх з «реслерів WWF у суперзірки WWF».[20] Наступний матч Еджа і Крістіана відбувся на Survivor Series, де вони у команді із братами Харді програли Крешу, Жорстокому Холлі і Too Cool (до якого входили Грандмастер і Гарячий Скотті).[21]

Крістіан роздає автографи у 1999 році

На PPV No Way Out 2000 Едж і Крістіан перемогли братів Харді,[22] що дало їм змогу позмагатися за пояси Командних чемпіонів на Реслманії 2000.[23] Той матч проходив з драбинами, і перемогу в ньому отримали саме канадці. Це було їх перше командне чемпіонство.[2] 30 квітня на шоу Backlash Едж і Крістіан захистили свої титули від Роаддога та Ікс-Пака після того, як Крістіан ударив Ікс-Пака гонгом.[24][25] На PPV Judgment Day відбувся бій між Too Cool з Рікіші проти командних чемпіонів з Куртом Енглом. Перемогли перші.[26] Далі на Еджа і Крістіана чекали дві невдачі: спершу вони втрачають пояси Командних чемпіонів на Raw 29 травня у матчі проти Гарячого Скотті і Грандмастера, а згодом жоден з них не пробивається на шоу King Of The Ring. Але на цьому пер-пер-вью канадці повернули собі титули Командних чемпіонів, здолавши братів Харді, T&A і Too Cool.[8] На SummerSlam 2000 змогли захистити свої титули від братів Харді і братів Дадлі у першому в історії федерації поєдинку зі столами, драбинами й стільцями.[2][27] Але на наступному шоу Unforgiven Едж і Крістіан програли титули братам Харді у поєдинку в залізній клітці.[28] На No Mercy 2000 канадці переодягнулися в конкістадорів і змогли втретє стати Командними чемпіонами. Однак уже наступного дня Харді повертають собі титули.[8] Четвертий раз Ресо і Коупленд стали чемпіонами в командному розряді на шоу Armageddon, в якому окрім них брали участь ще три команди – брати Дадлі, Дорожний Пес із К-Квіком та Командні чемпіони Бик Бучанан і Хрещений Батько.[8][29] На Raw 18 грудня втратили титули Року і Андертейкеру. Матч завершився тим, що спершу Рок зробив Еджу «Самоа Дроп», а потім «Спайнбастер» і «Народний Лікоть». Проте вже наступного дня Крістіан та Едж повернули пояси ( не в останню чергу завдяки Курту Енглу, який був спеціальним рефері того поєдинку).[8][30]

Наступними претендентами на титули стали брати Дадлі. На Royal Rumble 2001 Едж і Крістіан втрачають свої пояси після того, як Дадлі провели Еджу 3-D.[31][32] Після цього у канадців виникає конфлікт із Кейном і Андертейкером, також вони намагаються здобути шанс повернути титули командних чемпіонів. Все це призвело до поєдинку зі столами на No Way Out, в якому перемогу святкували брати Дадлі. На Raw від 19 березня Едж і Крістіан повернули собі титули Командних чемпіонів (завдяки допомозі Носорога), але на тому ж Raw брати Дадлі використали свій шанс змагатись за пояси і здобули їх (завдяки втручанню Спайка Дадлі).[8] На Реслманіх X-Seven відбувся другий у історії поєдинок зі столами, драбинами й стільцями за командне чемпіонство між братами Дадлі, Еджем і Крістіаном та братами Харді. В тому матчі було розламано багато столів, використано драбини й стільці як зброю, а також було три втручання (від Спайка, Носорога і Літи ). Переможцями і новими чемпіонами стали Едж і Крістіан.[33] Це було їхнє сьоме чемпіонство.[34] На Smackdown! 19 квітня 2001 року вони втратили титули Кейну і Андертейкеру. Після цього було ще кілька невдалих спроб повернути пояси. 24 травня на Smackdown! в TLC матчі за титули Командних чемпіонів Едж із Крістіаном не змогли повернути чемпіонське звання, програвши Крісу Бенуа і Крісу Джеріко(окрім них участь в матчі брали брати Харді і брати Дадлі). Після цього вони так і не змогли знову здобути ці титули.[8]

4 червня 2001 року розпочався турнір King of the Ring.[35] На Smackdown! 7 червня Едж переміг Теста,[35][36] а Крістіан на Raw 11 червня здолав Кейна.[35][37] На Raw is War від 18 червня Едж переміг Перрі Сатурна, а Крістіан - Біг Шоу у рамках чвертьфіналу турніру.[35][38] 24 червня у півфіналі Едж побив Носорога, а Крістіан програв Курту Енглу після того, як останній зробив свій «Angle Slam» на канадцеві. У фіналі Едж переміг Енгла після Еджекуції, вигравши тим самим турнір.[35][39] На SummerSlam, який проходив у Сан-хосе, Каліфорнія 19 серпня, Едж виграв Інтерконтинентальний титул, перемігши Ленса Шторма.[40][41] 3 вересня на Raw, яке проходило в Торонто, Крістіан зустрівся в бою з Роком за чемпіонство WCW, а Едж захищав титул Інтерконтинентального чемпіона від Шторма. Анонсером поєдинку між Крістіаном і Роком був Букер Ті. В кінці бою Крістіан провів «Імпалер» Року і зробив утримання, але в цей момент Букер Ті вибіг на ринг і нокаутував канадця, який після цього отримав «The Rock Bottom» і програв матч. Едж свій матч виграв і захистив титул. Однак після бою Шторм взяв залізний стілець, і хотів вдарити ним Еджа, але в цей момент з’явився Крістіан і прогнав суперника свого товариша. Після цього Крістіан дав Еджу трофей, який останній виграв на King of the Ring. Едж взяв трофей, але в цей момент Крістіан несподівано атакував свого брата стільцем. Після цього він провів «Кон-чайр-то» Еджу, взяв трофей і кинув його на тіло свого партнера. Саме так команда «Едж і Крістіан» завершила своє існування.

Боротьба за титули (2001–2002)[ред.ред. код]

Крістіан у 2002 році як Командний чемпіон з Ленсом Штормом

4 вересня Крістіан викликав Еджа на поєдинок за Інтерконтинентальне чемпіонство на шоу Unforgiven. Едж погодився.[8] 23 вересня на Unforgiven Крвстіан переміг Еджа після того, як ударив його в пах, і таким чином вперше став Інтерконтинентальним чемпіоном.[42][43] Через два тижні на Raw Ресо знову атакував свого брата стільцем. В результаті цього між двома реслерами відбувся реванш на шоу No Mercy, яке проходило 21 жовтня. Це був матч з драбинами за Інтерконтинентальне чемпіонство. В ньому перемогу здобув Едж, який спершу вдарив Крістіана в пах, а потім провів «Кон-чайр-то» і зняв титул. 1 листопада на Smackdown! Крістіан стає новим Чемпіоном Європи, перемігши Бредшоу.[8][44] На шоу Rebellion він програє матч-реванш у клітці Еджу за пояс Інтерконтинентального чемпіона.[45] Після цього на Survivor Series Крістіан перемагає і захищає титул Чемпіона Європи від Ала Сноуа.[46] На Smackdown! 22 листопада Ресо отримав ще один шанс виграти титул Інтерконтинентального чемпіона, але Едж переміг через дискваліфікацію. В кінці матчу втрутився Тест, і вирубив Еджа, а Крістіан провів брату «Імпалер» на стілець. Після цього Крістіан ще кілька разів успішно захистив титул Чемпіона Європи, а також об’єднався у команду з Тестом. 20 січня він прийняв участь у Royal Rumble 2002, де вийшов під 13 номером. Крістіан викинув з битви Даймонда Далласа Пейджа, Хрещеного Батька, Альберта, а також нокаутував Перрі Сатурна. Однак потім його викинув Стів Остін. 29 січня на Smackdown! Пейдж переміг Крістіана завдяки коронному «Diamond Cutter» і став новим Чемпіоном Європи.[8][47] На Реслманії Х8 Крістіан зустрівся з Даймондом Далласом Пейджем за титул Чемпіона Європи, однак програв.[48] Але на тій же Реслманії він переміг Могутню Моллі і виграв хардкорне чемпіонство, яке, знову ж таки на цій Реслманії, втратив через Мейвена. Наступного дня Ресо отримав шанс виграти титул Інтерконтинентального чемпіона, але він не зміг побити Роба Ван Дама. 4 квітня на Smackdown! переміг Пейджа, після чого покинув компанію на півтора місяці. Повернувся 23 травня на шоу Smackdown!, щоб допомогти Курту Енглу в суперечці з Еджем і Мейвеном. Починаючи з червня Крістіан входить до складу угрупування «Антиамериканці». Окрім нього сюди входили Тест і Ленс Шторм. На Vengeance Крістіан і Шторм виграли Командне чемпіонство у матчі проти Еджа і Халка Хогана. Проте на Raw від 23 вересня вони втратили свої титули Кейну і Урагану після того, як пропустили фінішери від обох опонентів. 30 вересня угрупування «Антиамериканці» розпалося.[8]

Крістіан і Джеріко; різні суперечки (2002-2004)[ред.ред. код]

Крістіан (справа) і Кріс Джеріко роздають автографи на Шайенні

Все почалося з того, що 7 жовтня 2002 року на Monday Night Raw відбувся четвертий в історії федерації TLC матч за титули командних чемпіонів. Крістіан отримав запрошення на той матч, але він не мав партнера. Однак з’явився Кріс Джеріко, який заявив, що він також запрошений на матч і не має партнера по команді. Тому він запропонував Крістіану стати його напарником, на що останній погодився. В матчі за титули канадці програли. На Raw 14 жовтня Джеріко і Крістіан перемогли Кейна і Урагана, і стали новими Командними чемпіонами. Для Крістіана це було уже дев’яте командне чемпіонство. Проте 15 грудня на шоу Armageddon канадці програли титули Букеру Ті і Голдасту у фатальному чотиристоронньому поєдинку, в якому окрім названих двох команд участь брали ще й Ленс Шторм і Вільям Рігал, а також Бабба Рей і Дівон Дадлі. Наступного тижня Крістіан і Y2J провели рематч з Букером і Голдастом за пояси командних чемпіонів, але виграти не змогли. Після Wrestlemania 19 Джеріко з Крістіаном тимчасово зупинили виступи в команді. З травня Ресо, після того, як Рок назвав його своїм улюбленим реслером, почав говорити про себе, як про «Нового Народного чемпіона», а всіх своїх фанів почав називати «The Peeps». У Крістіана зав’язалась суперечка з Біллом Голдбергом. 12 травня 2003 року Голдберг переміг Крістіана у залізній клітці після того, як провів «Гарпун», а потім коронний «Молот». На шоу Judgement Day Крістіан прийняв участь у Королівській битві дев’яти чоловік за відроджений Інтерконтинентальний титул, в якій переміг і удруге у своїй кар’єрі став Інтерконтинентальним чемпіоном. Наступного дня Ресо з’явився перед громадою WWE з коротким волоссям. 7 червня на арені Raw Крістіан програв свій титул Букеру Ті після коронного «Scissors Kick». 11 серпня на Raw Букер мав битися проти Спайка Дадлі, але на ринг вийшов Джонатан Коачман, який сказав, що оскільки вчора, на домашньому шоу у Дес Мойнесі, Крістіан переміг Букера Ті, то останній повинен віддати свій титул канадцеві. Так Крістіан став триразовим Інтерконтинентальним чемпіоном. На Raw 1 вересня він вперше зустрівся в бою один на один проти Джеріко, в якому переміг. 29 вересня на Raw Крістіан програв титул Інтерконтинентального чемпіона Робу Ван Даму в поєдинку з драбинами. Брав участь у поєдинку п’ять на п’ять на Survivor Series, в якому йому вдалося утримати Баббу Дадлі. У грудні змагався у двох поєдинках в команді з Крісом Джеріко проти Тріш Стратус і Літи. З січня 2004 року зав’язується любовний трикутник між Крістіаном, Тріш Стратус і Джеріко, який призвів до поєдинку між обома реслерами на Реслманії ХХ. Цей матч став одним з найкращих у тому році. Перемогу у ньому здобув Крістіан. Після поєдинку Тріш дала ляпас Крісу, а Крістіан добив свого суперника «Unprittier’ом». Потім Стратус і Крістіан, покидаючи арену, поцілувались на очах у Джеріко. На Backlash відбувся матч «Два проти одного», в якому Кріс переміг Крістіана і Тріш завдяки «Enziguri». Черговий бій між двома реслерами відбувся на Raw від 10 травня у сталевій клітці, де перемогу знову здобув Y2J. Після того матчу Крістіан взяв перерву у виступах на чотири місяці. Він повернувся 30 серпня, і почав претендувати на титул Інтерконтинентального чемпіона. На Unforgiven Крістіан боровся за цей титул в матчі з драбинами проти Кріса Джеріко, однак програв. На Survivor Series Ресо бився з Шелтоном Бенджаміном за Інтерконтинентальне чемпіонство, але програв після того, як Бенджамін провів на ньому коронний «Exploder Suplex».

Капітан Харизма (2004-2005)[ред.ред. код]

На Raw 6 грудня Крістіан з’явився у новому образі - Капітана Харизми й отримав змогу виграти Інтерконтинентальний титул. Проте чинний чемпіон Шелтон Бенджамін виявився сильнішим і переміг канадця після коронного «T-Bone». Наступного тижня Крістіан вийшов на арену у новому костюмі - це була блискуча куртка з відлогою із блискучими штанами. 9 січня 2005 року на шоу New Year’s Revolution Крістіан і його напарник «Вирішувач Проблем» Тайсон Томко програють Юджину і Вільяму Рігалу матч за командне чемпіонство. На Royal Rumble 30 січня Крістіан вийшов під номером 29, і, провівши на ринзі трохи більше двох хвилин, був викинутий переможцем цієї битви – Батистою. На Wrestlemania 21 Крістіан брав участь у першому в історії матчі Money In The Bank. Попри те, що йому під час бою допомагав Томко, виграти Крістіану не вдалося, а переможцем став його колишній партнер по команді Едж. На PPV Vengeance Крістіан намагався відібрати титул чемпіона WWE у Джона Сіни (який на той момент уже перейшов на Raw). Це був тристоронній матч, в якому, окрім двох названих суперзірок, брав участь Кріс Джеріко. Сіні вдалось захистити свій титул після того, як він провів на Крістіані «FU». 30 червня Крістіан був переведений на Smackdown!, де в перший же вечір взяв участь у шестисторонньому поєдинку на вибування, в якому переміг JBL. 12 липня на Smackdown! Крістіану кинув виклик Букер Ті. Перед матчем Ресо збив свого опонента, а потім, коли бій розпочався, одержав швидку перемогу (найшвидчу у своїй кар’єрі). 18 серпня на Smackdown! Крістіан створює своє шоу - «Peep Show». На PPV No Mercy 2005 Крістіан програє Крісу Бенуа у фатальному чотиристоронньому поєдинку за чемпіонство США (WWE United States Championship). 30 жовтня у Крістіана закінчується контракт з WWE, і він відмовляється підписувати новий. Останній матч Крістіана відбувся на Smackdown! 4 листопада, де він у команді з JBL’ом програли Рею Містеріо і Метту Харді.

TNA[ред.ред. код]

Дебют і перше чемпіонство NWA (2005-2006)[ред.ред. код]

Дебют Крістіана Кейджа у TNA

Ресо дебютував у Total Nonstop Action Wrestling (TNA) 13 листопада 2005 року на шоу Genesis під своїм старим сценічним ім’ям Крістіан Кейдж. Ось що сказав про Вільяма Кессіді Райлі:

Ліві лапки Думаю, це було першим повністю позитивним кроком – підписати реслера, який уже виступав у WWE, довівши, що вміє знайти контакт з аудиторією. TNA постійно підписувало ветеранів, але у них нічого особливо не вдавалось. Думаю, Крістіан був достатньо молодим і цікавим для того, щоб знайти контакт з фанатами, щоб стати фактором, який змінить ситуацію, який принесе компанії відомість. Тому я думаю, це було чудове придбання для TNA. Ну і це вже не говорячи про те, що Крістіан – чудовий працівник, приємний співрозмовник і дуже веселий хлопець. Коли лунав гонг, він виходив на ринг і робив свою справу як слід. Праві лапки

Висловився про Крістіана і Руді Чарльз:

Ліві лапки Я був дуже радим, коли Крістіан став реслером TNA. Я був його великим фанатом – і як реслера, і як людини. Тому попрацювати разом з ним – це була велика честь. Він був одним із тих хлопців, у кого був уже величезний досвід (з часів WWE), який він приніс з собою в TNA. Його дуже добре використовували, зробили справжньою зіркою, а Крістіан, в свою чергу, допоміг розкритися багатьом нашим хлопцям. Праві лапки

В день свого дебюту Кейдж прочитав промо, в якому розповів про те, як він пішов із WWE, а також заявив, що збирається відібрати титул Чемпіона Світу NWA у Джеффа Джарретта. Одразу після цього на ринг вийшла Команда Канадців, яка запропонувала Кейджу приєднатися до себе і «Планети Джарретта» і одягнути футболку з логотипом команди. Крістіан спершу погодився, однак потім на цьому самому PPV, об’єднавшись з братами Дадлі, він проводить чемпіону світу «3D», зриває з себе футболку канадців, під якою виявляється футболка TNA. Таким чином він стає фейсом. На Impact! 8 грудня Крістіан провів свій дебютний матч у TNA проти Боббі Руда, в якому одержав перемогу. На шоу Turning Point Кейдж переміг Монті Брауна після коронного «Unprettier» у бою за претенденство №1 на титул Чемпіона Світу NWA. В січні на шоу Final Resolution 2006 Крістіан Кейдж у команді зі Стінгом перемогли Джеффа Джарретта і Монті Брауна. На PPV Against All Odds Кейдж, незважаючи на втручання Гейл Кім, переміг Джарретта і вперше у своїй кар’єрі став Чемпіоном Світу NWA, ставши при цьому третім канадцем, який завойовував цей титул. На шоу Destination X Крістіан захистив свій титул від Монті Брауна. Наступним захистом чемпіонського звання став поєдинок у залізній клітці на LockDown!, де Ресо зустрівся з Ебісс. Після того, як Крістіан провів своєму супернику «Unprettier» на канцелярські кнопки, він зміг здобути перемогу і захистити титул. На шоу Sacrifice Кейдж знову захистив титул від Ебісса у матчі Full Metal Mayhem. 18 червня на Slammiversary Крістіан у поєдинку King of the Mountain програє титул Джеффу Джарретту, який стає новим Чемпіоном Світу NWA.

Фьюди і друге чемпіонство NWA (2006-2008); повернення у 2012 році[ред.ред. код]

Ресо у 2007 році

На Victory Road Кейдж не зміг виграти у фатальному чотиристоронньому матчі за претенденство №1 на титул Чемпіона Світу NWA, програвши Стінгу. 13 серпня на Hard Justice Крістіан зробив хіл-тьорн, ударивши гітарою Стінга під час поєдинку останнього з Джарреттом за титул Чемпіона NWA у важкій вазі. Починаючи з 24 серпня у Кейджа зав’язався фьюд із колишнім другом Носорогом. На шоу No Surrender Крістіан зустрівся в бою із Носорогом і переміг. На PPV Bound For Glory Кейдж знову переміг Носорога у «8-Mile Street Fight». 16 листопада на Impact! відбувся фінальний поєдинок (Six sides of steel barbed wire cage grudge match) між двома реслерами, в якому переміг Крістіан. 23 листопада у TNA дебютував Томко, який втрутився у поєдинок між Крістіаном і Стінгом за претенденство №1 на титул Чемпіона Світу NWA, провівши Стінгу «Argntine Neckbreaker». На шоу Turning Point 2006 Кейдж, попри допомогу з боку Томко, не зміг виграти титул Чемпіона NWA у тристоронньому матчі між ним, Стінгом і Ебіссом після того, як Ебісс провів Стінгу «Black Hole Slam» й утримав його. На шоу Final Resolution 2007 відбувся бій на вибування між Ебіссом, Стінгом і Крістіаном за титул Чемпіона NWA. Переміг Кейдж після того, як утримав Стінга, ставши дворазовим Чемпіоном NWA.

Кейдж (справа) і Томко (зліва)

На PPV Against All Odds Крістіан (який отримав нове прізвисько Instant Classic) захистив свій титул від Курта Енгла. На наступному Impact! відбулась Королівська битва 15-ти чоловік за звання претендента №1 на титул Чемпіона NWA, який повинен буде зустрітися із чемпіоном на шоу Destination-X. У ній перемогу здобув Самоа Джо. Однак на Destination-X Джо програє Кейджу після того, як останній зробив утримання, закинувши при цьому ноги на канат. На Impact! 15 травня Джим Корнетт призначає капітанами команд Курта Енгла і Крістіана Кейджа на матч Lethal Lockdown, який повинен був відбутися на PPV LockDown!. У команду Крістіана, окрім самого капітана, ввійшли Ей Джей Стайлз, Скотт Штайнер, Ебісс і Томко, а до команди Енгла, за винятком самого Курта, увійшли також Самоа Джо, Носоріг, Стінг і Джефф Джарретт. На LockDown! перемогла команда Енгла. На Impact! 17 квітня Крістіан і Ебісс отримали шанс виграти Командне чемпіонство TNA, проте програли команді 3D. Через тиждень Кейдж захистив свій титул від Стінга через дискваліфікацію суперника. На Sacrifice у тристоронньому матчі Крістіан програє титул Курту Енглу. На шоу Slammiversary у поєдинку King of the Mountain Крістіан не зміг повернути собі титул (який після шоу Sacrifice став вакантним). 21 червня на Impact! Кейдж змагався у тристороньому матчі проти Енгла і Носорога за титул Чемпіона TNA. В тому бою переміг Курт Енгл. 12 червня на Impact! відбувся бій між чотирма чемпіонами (Енглом, Джо, Братом Реєм і Братом Дівоном) проти Коаліції Крістіана, до складу якої входили Крістіан, Ей Джей Стайлз, Томко і Роберт Руд. Перемогли перші. На шоу Victory Road Кейдж зустрівся в матчі проти Кріса Харріса, в якому за допомогою Томко і Дастіна Родеса переміг. На PPV Hard Justice Крістіан у команді із Ей Джей Стайлзом і Томко програють Ебіссу, Стінгу і Ендрю Мартіну (відомішому як Тест) в поєдинку Doomsday Chamber of Blood. На PPV No Surrender Кейдж переміг по дискваліфікації Самоа Джо у поєдинку один на один через те, що Джо почав душити Крістіана рушником. На шоу Bound For Glory 2007 Крістіан вперше за 23 місяці офіційно програв Самоа Джо після коронного «Muscle Buster» і «Cocina Clutch». На наступному Impact! Джим Корнетт призначив турнір Fight For The Right, переможець якого матиме право зустрітись із Чемпіоном TNA у важкій вазі. Крістіан у чвертьфіналі переміг Самоа Джо, а у півфіналі - Кріса Харріса. У фіналі турніру 8 листопада Кейдж за допомогою драбини переміг Каза. Однак після матчу вийшли Джим Корнетт і Метт Морган і заявили, що Крістіан переміг не чесно, і тому Джим призначив ще один фінал турніру на шоу Genesis. Це повинен був бути матч з драбинами. На Genesis Кейдж програє Казаріану. На цьому ж шоу Стайлз і Томко допомогли Курту Енглу і Кевіну Нешу перемогти Стінга і Букера Ті. Через тиждень Енгл проголошує їх членами Альянса Енгла. 29 листопада відбувся бій між Альянсом Енгла і Крістіаном проти Джо, Штайнера, Каза і Ебісса. Перемогли останні. На Turning Point Кейдж у команді з Рудом програють бій Букеру Ті і Казу. Після поєдинку Крістіан і Руд почали з’ясовувати, хто ж винен у їхній поразці, і ледь не побилися. 6 грудня на Impact! Крістіан взяв участь у матчі п’ять на п’ять, в якому його команда (до якой входили також Енгл, Томко, Стайлз і Руд) програє Самоа Джо, Кевіну Нешу, Казу, Букеру Ті і Еріку Янгу. Після поєдинку Кейдж звинуватив у поразці Роберта Руда. Раптом Енгл атакував Крістіана чемпіонським поясом, після чого почав збивати канадця разом із Рудом. На допомогу Кейджу прийшов Ей Джей Стайлз, а Томко просто покинув ринг. На шоу Final Resolution 2008 (яке проходило в січні) Крістіан програв Енглу матч за Чемпіонство TNA, під час якого Ей Джей Стайлз зрадив і атакував його. Таким чином, Christian Coalition розпалася.

Ресо у вересні 2008 року

На шоу Against All Odds Кейдж знову програє Енглу в поєдинку за титул Чемпіона TNA. На Destination X Крістіан у команді з Нешом і Джо перемогли Стайлза, Енгла і Томко. На PPV Lockdown, що проходило 13 квітня, Крістіан, Неш, Морган, Носоріг і Стінг перемогли Стайлза, Брата Рея, Брата Дівона, Шторма і Томко у матчі Lethal Lockdown. Після цього Кейдж став виступати у команді з Носорогом. Вони змагалися у The Deuce's Wild Tag Team Tournament за вакантне Командне чемпіонство TNA, однак на шоу Sacrifice не змогли перемогти у ньому. 8 червня на PPV Slammiversary Крістіан взяв участь у матчі King of the Mountain за титул Чемпіона TNA у важкій вазі, однак програв чемпіону – Самоа Джо. На шоу Victory Road Кейдж у команді з Носорогом і Ей Джей Стайлзом програли Брату Рею, Брату Дівону і Курту Енглу в матчі Full Metal Mayhem. 10 серпня на шоу Hard Justice Крістіан і Носоріг перемогли команду 3D у New Jersey Street Fight. Кейдж взяв участь у поєдинку Three Ways to Glory на шоу No Surrender за титул Чемпіона TNA, однак програв Самоа Джо. На Bound for Glory IV Крістіан взяв участь у матчі 3-Way War проти Стайлза і Букера Ті, в якому перемогу здобув останній. На шоу Turning Point 9 листопада відбувся бій між Кейджом і Букером Ті за TNA Legends Title. Умовою того матчу було те, що якщо Крістіан програє, то він приєднується до новоствореного угрупування Main Event Mafia. Букер переміг Кейджа. На Impact! 13 листопада Крістіан востаннє появився у TNA, де спершу був введений у Main Event Mafia, але потім його атакували і «травмували» Енгл, Неш, Букер Ті і Скотт Штайнер. У листопаді контракт Крістіана з TNA закінчився, і він вирішив повернутися у WWE. Сонджей Датт так висловився щодо цього:

« Пам’ятаю, казали, що це все через гроші, але важко уявити себе на його місці. Йому випала можливість повернутися до Вінса Макмена і знову отримувати гроші, які він отримував раніше. Це абсолютно не можна порівняти з його зарплатою в TNA. Плюс це не тільки великі гроші, це ще й можливість виступати на значно вищому рівні, перед більш широкою аудиторією. Він хотів спробувати щось і ще – можливо, спробувати кар’єру актора чи щось тому подібне. Тому WWE – це була можливість вийти на інший рівень. Ті, хто були там, а потім перейшли в TNA, рано чи пізно помічають різницю. І починають сумувати за тими часами. Тому у нього з’явилась можливість повернути ті часи, і він нею скористався. Як на мене, це достатньо очевидно ».
Оригінальний текст (англ.)

I heard it was over pay, but if you put yourself in this guys shoes if he’s got an opportunity to go back to Vince McMahon and make the money that he was making compared to what he’s doing in TNA. Also man a lot of the time for guys it’s not just about the money but it’s about being presented in a bigger light, and he wanted to do other stuff I think he wants to do acting and stuff and maybe WWE is the ticket to jumpstart himself into other ventures and stuff. Guys that have been there and done that and then come to TNA they sometimes at a point, I think you kind of realize the ventures I want to do, maybe this isn’t the catapult that I need to get into those other things and he went back. I think it’s pretty much cut and dry.

У 2012 році Ресо повернувся на один вечір у TNA на шоу Slammiversary під своїм старим ім’ям Крістіан Кейдж для того, щоб оголосити момент №1 в історії TNA за підсумками голосування фанатів. Ним стало повернення Стінга до TNA 15 січня 2006 року, щоб позмагатися із Джеффом Джарреттом. Під час виступу Кейджа не було зроблено жодної згадки про WWE, оскільки це була всього одноразова угода між двома промоушенами в обмін на те, що TNA дозволяє Ріку Флеру відвідати церемонію WWE Hall of Fame.

Виступи у незалежних федераціях (2006)[ред.ред. код]

У 2006 році Ресо під своїм сценічним ім’ям «Крістіан Кейдж» виступив тричі у федерації One Pro Wrestling (1PW) і двічі у федерації Ring of Honor (ROH). У One Pro Wrestling він вперше з’явився 4 квітня на All or Nothing: Night 1 event, де переміг Носорога. Другий раз Крістіана можна було побачити у цій федерації на Know Your Enemy: Night 1 event 26 травня, де він здолав Стіва Коріно. Наступного дня, 27 травня, Ресо втретє змагався у 1PW на Know Your Enemy: Night 2 event, де у тристоронньому матчі за титул 1PW Чемпіона світу у важкій вазі програв Стіву Коріно. У ROH Кейдж вперше появився 12 травня на шоу How We Roll, де у команді з Кольтом Кабаною переміг Браяна Денієлсона і Крістофера Денієлса. Вдруге Крістіан був на ROH Generation Now 29 липня, де програв в одиночному матчі Крістоферу Денієлсу.

Повернення до WWE[ред.ред. код]

Чемпіон ECW (2009–2010)[ред.ред. код]

Ресо у 2009 році під час свого другого перебування у WWE

Ресо повернувся до WWE 10 лютого 2009 року на бренд ECW під іменем «Крістіан». Він вступив у суперечку з Чемпіоном ECW Джеком Сваггером. На цьому ж шоу Крістіан у своєму першому матчі після повернення переміг Сваггера. На випуску ECW від 24 лютого канадець мав шанс відібрати чемпіонство у Джека, зустрівшись з ним у поєдинку за титул Чемпіона ECW, однак Ресо програв. 10 березня Крістіан виграв у Королівській битві 15-ти чоловік, гарантувавши собі тим самим участь у Money in the bank ladder match на Реслманії 25. 5 квітня на Реслманії 25 Ресо не зміг перемогти у Money in the bank ladder match, програвши СМ Панку. На шоу Backlash 26 квітня Крістіан переміг Сваггера у поєдинку за звання Чемпіона ECW. Цей титул став першим для Крістіана після повернення. 17 травня на Judgment Day Ресо захистив свій титул від Сваггера, однак на шоу Extreme Rules він втрачає його у тристоронньому хардкорному матчі Томмі Дрімеру. Після цього Ресо намагався повернути собі титул (на Raw 15 червня, на шоу The Bash 28 червня), проте зазнав невдачі. На PPV Night of Champions 26 липня Крістіан все таки переміг Дрімера, ставши дворазовим Чемпіоном ECW.

Крістіан на домашньому шоу Raw у квітні 2010 року

На випуску ECW 4 серпня Крістіан захистив свій титул від Томмі Дрімера у матчі за екстримальними правилами. Наступним претендентом на титул став Вільям Рігал. На шоу SummerSlam Ресо переміг англійця, захистивши пояс. На Breaking Point Рігал знову спробував виграти чемпіонський титул, але Крістіан переміг його. 22 вересня на ECW Ресо захистив свій титул від Зака Райдера, а 27 жовтня – від Йоші Татсу. На шоу TLC Крістіан переміг Шелтона Бенджаміна в матчі з драбинами за Чемпіонство ECW. На Royal Rumble 31 січня 2010 року канадець захистив титул від Ізекіля Джексона. Однак 16 лютого на останньому випуску ECW Крістіан втратив титул Чемпіона ECW Ізекілю Джексону в поєдинку за екстримальними правилами.

Різні ворожнечі;шлях до Чемпіонства світу у важкій вазі (2010 – 2011)[ред.ред. код]

Після втрати титулу Чемпіона ECW Крістіан перейшов на бренд Raw і зосередився на тому, щоб потрапити на Реслманію. Для цього на Raw від 22 лютого він переміг Карліто, тим самим гарантувавши собі участь у поєдинку Money in the Bank ladder match на Реслманії 26. Також на цьому Raw було оголошено, що Крістіан стане наставником для новачка NXT Хіта Слейтера. Однак на Реслманії, яка пройшла 28 квітня 2010 року, Ресо не зміг перемогти, програвши Джеку Сваггеру. Після цього шоу Крістіан повернувся на Smackdown! в результаті драфту. Після повернення канадець взяв участь у турнірі за Інтерконтинентальне чемпіонство, однак у фіналі програв Кофі Кінгстону. 18 липня на Money in the Bank ladder match від Smackdown Крістіан не зміг здобути кейс, програвши Кейну.

У вересні Ресо провів всього один бій, травмувавши грудний м’яз, через що він був змушений пропустити шість місяців. Але WWE оголосило, що Вільям пропустить чотири місяці. Також WWE включила цю травму у фьюд між ним та Альберто Дель Ріо, який на Smackdown! 24 вересня атакував Крістіана за кулісами. На шоу Elimination Chamber 20 лютого 2011 року Ресо повернувся, врятувавши свого друга Еджа від нападу Дель Ріо, провівши останньому «Killswitch». На Raw від 7 березня Крістіан провів свій перший поєдинок після повернення, перемігши Бродуса Клея. 11 березня на Smackdown! Ресо об’єднався з Еджем у команду, перемігши Дель Ріо і Клея. На Реслманії 27 Крістіан стояв у куті Еджа, який захищав свій титул Чемпіона світу у важкій вазі від Альберто Дель Ріо.

Крістіан з Еджем на Реслманії 27

11 квітня 2011 року чинний Чемпіон світу у важкій вазі Едж оголосив про завершення професійної кар’єри. Через це титул став вакантним. 15 квітня на SmackDown! Крістіан виграв у Королівській битві 20 чоловіків, ставши претендентом на титул Чемпіона світу, який зустрінеться з Дель Ріо на шоу Extreme Rules. На PPV Extreme Rules Ресо переміг Альберто Дель Ріо, ставши вперше у своїй кар’єрі Чемпіоном світу у важкій вазі. Завдяки цій перемозі Крістіан став першим, хто володів титулами Чемпіона NWA, ECW і Світового Чемпіона, а також третім (після Бадді Роджерса і Ріка Флера), хто був Світовим чемпіоном NWA і WWE. 6 травня на Smackdown! (через п’ять днів після Extreme Rules) Крістіан змушений був захищати титул від Ренді Ортона, однак не зміг цього зробити, таким чином втративши титул. На шоу Over the Limit Ресо програв Ортону у матчі за титул Чемпіона світу у важкій вазі. На Smackdown! 3 червня Крістіан зробив тьорн-хіл, вдаривши Ортона чемпіонським поясом. На PPV Capitol Punishment Ресо знову програв Ренді у матчі за титул. На шоу Money in the Bank 2011 Крістіан виграв титул Чемпіона світу у важкій вазі через дискваліфікацію суперника (Ортон вдарив його між ноги). Але уже на наступному шоу SummerSlam канадець втрачає свій пояс у No Holds Barred match. На Smackdown! 30 серпня Крістіан зустрівся з Ортоном у сталевій клітці за титул Чемпіона світу у важкій вазі, але програв. Так завершився їх фьюд. 20 вересня на Smackdown! Ресо отримав шанс здобути Світове чемпіонство у поєдинку з лісорубами проти Чемпіона світу у важкій вазі Марка Генрі, але зазнав невдачі. Після цього у канадця почалася суперечка з Шеймусом, яка привела до їхніх матчів на шоу Hell in a Cell і Vengeance, де Крістіан двічі програв. У листопаді Крістіан спершу травмував шию, а 9 листопада ще й гомілкостопний суглоб, через що не прийняв участі у шоу Survivor Series 2011. У грудні він з’явився на Slammy Awards і WWE Tribute to the Troops.

Інтерконтинентальне чемпіонство і травма (2012)[ред.ред. код]

Повернення Крістіана відбулося 19 лютого 2012 року на шоу Elimination Chamber для того, щоб підтримати Джона Лаурінайтеса. Однак уже 26 березня на Raw Ресо у матчі проти СМ Панка отримав кейфебну травму, яка завадила йому прийняти участь у Реслманії 28. Попри це, Крістіан з’явився на церемонії WWE Hall of Fame, щоб ввести туди свого друга Еджа. На шоу Over the Limit 2012 20 травня Крістіан повернувся і переміг у «People Power» battle royal. Ця перемога дозволила обирати Ресо, за який титул йому змагатися – Інтерконтинентального чемпіона чи Чемпіона США. Пізніше на цьому самому шоу Крістіан переміг Коді Роудса, ставши новим Інтерконтинентальним чемпіоном (четвертий раз у своїй кар’єрі). Так Ресо знову став фейсом. На шоу No Way Out Крістіан успішно захистив титул від Роудса. Ресо взяв участь у шоу Money in the Bank від Smackdown!, проте перемогу в тому поєдинку здобув Дольф Зігглер. 23 липня на тисячному епізоді шоу Raw Крістіан втратив свій титул Мізу, а 27 червня на Smackdown! не зміг взяти реванш. У середині 2012 року Ресо взяв відпустку у зв’язку з травмою плеча.

Повернення (2013–наш час)[ред.ред. код]

Крістіан повернувся 17 червня 2013 року на Raw. Він став «великим сюрпризом» для вболівальників від Генерального менеджера Raw Віккі Герреро. На цьому шоу Ресо переміг Вейда Барретта у першому для себе за останні десять місяців матчі. Того ж тижня на Smackdown! Крістіан переміг Дрю Макінтайєра, але після поєдинку був атакований угрупуванням «Щит». 25 червня на Smackdown! Ресо у команді з братами Усос перемогли Щит, завдавши цій команді другу в їх історії поразку в матчах 3 Х 3. На шоу Money in the Bank (2013) Крістіан взяв участь у матчі за кейс від арени Raw, але програв Ренді Ортону. В тому матчі у Ресо відколовся зуб після сильного удару від Шеймуса через сходинки драбини. 25 червня на Smackdown! Крістіан переміг РВД і Ортона у тристоронньому матчі, ставши претендентом №1 на титул Чемпіона світу у важкій вазі.

Інші медіа[ред.ред. код]

Фільмографія[ред.ред. код]

Рік Назва (оригінал) Роль Примітки
2007 Shoot 'Em Up Сенатор Гвардії
2007 Dark Rising Рікі
2009 Bloodstained Memoirs В ролі самого себе
2010 Medium Raw: Night of the Wolf Офіцер Пейт Галлант ТВ фільм

У 2007 році TNA випустило DVD з назвою The Instant Classic: Christian Cage. Також Ресо присутній на DVD The Ladder Match 2: Crash and Burn.

Приватне життя[ред.ред. код]

Ресо проживає у Тампі, Флорида, з його дружиною Деніз, з якою він одружився 25 травня 2001 року. Його найкращим другом є Адам Коупленд. Також Крістіан підтримує зв’язок з Террі Геріном (більш відомим як Носоріг). Сусідом Ресо є Кріс Джеріко, а Едж живе декількома будинками нижче.

На ринзі[ред.ред. код]

Крістіан виконує «Diving headbutt» Джеку Сваггеру
  • Фінішери
    • Killswitch (WWE) / Unprettier (TNA / WWF/E) / Impaler (WWF)
    • Spear (WWE) – 2011–по сьогодні; виконує в честь Еджа
    • Frog splash – 2012 (WWE); 2005–2008 (TNA) – виконує в честь Едді Герреро
  • Фірмові прийоми
Крістіан виконує «Frog splash» Курту Енглу
    • Back heel kick з подальшим springboard sunset flip з турнбаклу
    • Cloverleaf
    • Diving crossbody
    • Baseball slide
    • Diving elbow drop
    • Fireman's carry gutbuster
    • Diving headbutt
    • Flapjack
    • Dropkick (іноді з вершини кута рингу)
    • Flashpoint (Diving European uppercut)
    • Hurricanrana (іноді з вершини кута рингу)
    • Різні види DDT:
      • Falling inverted
      • Falling inverted tornado
      • Lifting
      • Tornado
Крістіан в матчі проти Букера Ті на «TNA Bound to Glory IV»
    • One-man con-chair-to
    • Pendulum backbreaker – 2003-2004
    • Pendulum overhead kick
    • Running forearm
    • Sitout inverted suplex slam
    • Slingshots
    • Spinebuster
    • Springboard з кута рингу з переходом у plancha чи twisting sunset flip
  • З Еджем
    • Two-man-con-chair-to (подвійний удар стільцем в голову опонента)
Ресо у серпні 2008 року
  • Музичні теми
    • "Blood" у виконанні Джима Джонсона (WWF) (26 жовтня 1998 – 12 липня 1999)
    • "Blood Brother" у виконанні Джима Джонсона (WWF) (23 грудня 1999 – 6 лютого 2000)
    • "At Last" у виконанні Джима Джонсона (WWF/E) (21 жовтня 2001 – June 2003)
    • "My Peeps" у виконанні Джима Джонсона (WWE) (червень 2003 – листопад 2004)
    • "Just Close Your Eyes" у виконанні Waterproof Blonde (WWE) (14 листопада 2004 – 4 листопада 2005)
    • "Take Over" у виконанні Дейла Олівера (TNA / ROH) (13 листопада 2005 – 13 листопада 2008; 10 червня 2012)
    • "Just Close Your Eyes" у виконанні Story of the Year (WWE) (10 лютого 2009 – по сьогодні)

Титули і досягнення[ред.ред. код]

Крістіан Кейдж як Чемпіон NWA у 2006 році
Кейдж за чемпіонства ECW
  • East Coast Wrestling Association
    • ECWA Heavyweight Championship (1 раз)
  • Insane Championship Wrestling
    • ICW Street Fight Tag Team Championship (1 раз) - з Еджем
  • New Tokyo Pro Wrestling
    • NTPW Pro Tag Team Championship (1 раз) - з Еджем
  • Pennsylvania Championship Wrestling
    • PCW Heavyweight Championship (1 раз)
  • Southern States Wrestling
    • SSW Tag Team Championship (1 раз) - з Еджем
  • WWF/E
    • Чемпіон світу у важкій вазі (2 рази)
    • Чемпіон ECW (2 рази)
    • Інтерконтинентальний чемпіон WWF/E (4 рази)
    • Чемпіон Європи WWF/E (1 раз)
    • Хардкорний чемпіон WWF/E (1 раз)
    • Легковаговий чемпіон WWF (1 раз)
    • Командний чемппіон WWF/E (9 раз) – з Еджем (7), з Ленсом Штормом (1) і Крісом Джеріко (1)
    • 23 Чемпіон Потрійної Корони
    • 11 Чемпіон Грендслему
  • Pro Wrestling Illustrated
    • Матч року (2000) проти Харді Бойз і Дадлі Бойз в тристоронньому матчі з драбинами на Реслманії 2000
    • Матч року (2001) проти Харді Бойз і Дадлі Бойз в тристоронньому матчі зі столами, драбинами і стільцями на Реслманії 17
    • PWI ставить його на 268 місце серед п’ятисот найкращих реслерів 1997 року
    • PWI ставить його на 80 місце серед п’ятисот найкращих реслерів 1998 року
    • PWI ставить його на 90 місце серед п’ятисот найкращих реслерів 1999 року
    • PWI ставить його на 57 місце серед п’ятисот найкращих реслерів 2000 року
    • PWI ставить його на 29 місце серед п’ятисот найкращих реслерів 2001 року
    • PWI ставить його на 47 місце серед п’ятисот найкращих реслерів 2002 року
    • PWI ставить його на 28 місце серед п’ятисот найкращих реслерів 2003 року
    • PWI ставить його на 31 місце серед п’ятисот найкращих реслерів 2004 року
    • PWI ставить його на 30 місце серед п’ятисот найкращих реслерів 2005 року
    • PWI ставить його на 12 місце серед п’ятисот найкращих реслерів 2006 року
    • PWI ставить його на 7 місце серед п’ятисот найкращих реслерів 2007 року
    • PWI ставить його на 14 місце серед п’ятисот найкращих реслерів 2008 року
    • PWI ставить його на 28 місце серед п’ятисот найкращих реслерів 2009 року
    • PWI ставить його на 22 місце серед п’ятисот найкращих реслерів 2010 року
    • PWI ставить його на 33 місце серед п’ятисот найкращих реслерів 2011 року
    • PWI ставить його на 15 місце серед п’ятисот найкращих реслерів 2012 року
  • Wrestling Observer Newsletter
    • Команда року (2000) – з Еджем
    • Найгірший матч року (2006) – TNA Reverse Battle Royal 26 жовтня 2006 року

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д «Christian's bio». World Wrestling Entertainment. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-07-31. (англ.)
  2. а б в г д е ж и к л м «Кристиан на VSplanet.net». Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-07-31. (рос.)
  3. Martin, Adam (2006-10-08). «Update on WWE vs. Christian battle over the rights to 'Captain Charisma'». Wrestleview.com. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-07-31. (англ.)
  4. а б в г д е ж и «Christian on the onlineworldofwrestling.com». Online World of Wrestling. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-07-31. (англ.)
  5. «Bodyslamming profile». Bodyslamming. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-07-31. (англ.)
  6. а б в г Richard Kamchen, John Milner. «Christian Cage Bio». Процитовано 2013-08-02. (англ.)
  7. «World Heavyweight Champion Randy Orton vs Christian». World Wrestling Entertainment. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-02. (англ.)
  8. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц «Полная биография Кристиана». Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-02. (рос.)
  9. а б в Mackinder, Matt (2007-11-04). «Cage DVD worth it for extras». SLAM! Sports: Wrestling. Canadian Online Explorer. Процитовано 2013-08-02. (англ.)
  10. Copeland, Adam (2004). Adam Copeland on Edge. WWE Books. с. 119. ISBN 978-1-4165-1130-4. (англ.)
  11. Powell, John (1998-09-28). «Austin loses title at Breakdown». SLAM! Sports: Wrestling. Canadian Online Explorer. Процитовано 2013-08-05. (англ.)
  12. «WWF Capital Carnage 1998 results on the prowrestlinghistory.com». Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-05. (англ.)
  13. «WWF Capital Carnage 1998 report on the wwrestle-zone.co.uk». Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-05. (англ.)
  14. «WWF Capital Carnage 1998 report on the 411mania.com». Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-05. (англ.)
  15. «Rock Bottom: In Your House report on the marcelusive.net». Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-05. (англ.)
  16. а б «TAG TEAM PROFILES:THE BROOD». Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-05. (англ.)
  17. «Edge Biography». Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-07. (англ.)
  18. «WWE.com:Full Event Results of SummerSlam 1999». World Wrestling Entertainment. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-07. (англ.)
  19. «Dark Pegasus Video Review: Unforgiven 1999». Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-07. (англ.)
  20. «Matt Hardy Interview». Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-07. (англ.)
  21. «WWE.com:Full Event Results of Survivor Series 1999». World Wrestling Entertainment. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-07. (англ.)
  22. «WWE.com:Full Event Results of No Way Out 2000». World Wrestling Entertainment. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-07. (англ.)
  23. «WWE.com:Full Event Results of WrestleMania 2000». World Wrestling Entertainment. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-07. (англ.)
  24. «Dark Pegasus Video Review: Backlash 2000». Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-07. (англ.)
  25. «WWE.com:Full Event Results of Backlash 2000». World Wrestling Entertainment. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-07. (англ.)
  26. «WWE.com:Full Event Results of Judgment Day 2000». World Wrestling Entertainment. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-07. (англ.)
  27. «SummerSlam 2000 on the prowrestlinghistory.com». Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-07. (англ.)
  28. «WWE.com:Full Event Results of Unforgiven 2000». World Wrestling Entertainment. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-07. (англ.)
  29. «Armageddon 2000 on the prowrestlinghistory.com». Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-07. (англ.)
  30. «WWF Raw Is War 12.18.2000 on the kingsrecaps.wordpress.com». Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-07. (англ.)
  31. «WWE.com:Full Event Results of Royal Rumble 2001». World Wrestling Entertainment. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-08. (англ.)
  32. «The SmarK Rant For WWF Royal Rumble 2001». Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-08. (англ.)
  33. Powell, John. «WrestleMania X-Seven report». SLAM! Sports. Canadian Online Explorer. Процитовано 2013-08-08. (англ.)
  34. «EDGE'S TITLE HISTORY». World Wrestling Entertainment. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-08. (англ.)
  35. а б в г д «King of the Ring 2001 Tournament Brackets». Wrestling Supercards and Tournaments. June 4–24, 2001. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-08. (англ.)
  36. «WWF SmackDown Results». Online World of Wrestling. 2001-06-07. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 201-08-08. (англ.)
  37. «WWF Raw is War Results». Online World of Wrestling. 2001-06-11. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-08. (англ.)
  38. «WWF Raw is War Results». Online World of Wrestling. 2001-06-18. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-08. (англ.)
  39. «King of the Ring 2001 report». Gerweck.net. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-08. (англ.)
  40. «WWE.com:Full Event Results of SummerSlam 2001». World Wrestling Entertainment. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-08. (англ.)
  41. «SummerSlam 2001 on the prowrestlinghistory.com». Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-08. (англ.)
  42. «WWE.com:Full Event Results of Unforgiven 2001». World Wrestling Entertainment. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2013-08-21. (англ.)
  43. «Unforgiven 2001 on the 411mania.com». Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2013-08-21. (англ.)
  44. «WWE.com:Full Event Results of No Mercy 2001». World Wrestling Entertainment. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2013-08-21. (англ.)
  45. «Rebellion 2001 on the 411mania.com». Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2013-08-21. (англ.)
  46. «Survivor Series 2001 on the prowrestling.about.com». Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2013-08-21. (англ.)
  47. «Christian on the profightdb.com». Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2013-08-21. (англ.)
  48. «WWE.com:Full Event Results of WrestleMania X8». World Wrestling Entertainment. Архів оригіналу за 2013-08-24. Процитовано 2013-08-21. (англ.)